V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

РадЯlIсь~и.I~ Союз у '1аси Другоi' свiтовоi' вiUlIlI

населення -- жiнок, дiтей, людей похилого BiKY. ВОНИ не мали

достатнiх запасiв води, продовольства, медикаментiв, бо€при­ пасiв, але трималиея i чинили опiр BOPOrOBi 170 днiв! Знищити «пiдземний гарнiзон»фашистам вдалося лише застосувавши

забороненi мiжнародним правом отруйнi речовини. В остан­

нiй радiограмi з катакомб прозвучало: «Увага, увага, увага! BciM! BciM! BciM! До Bcix народiв Радянського Союзу! Ми, за­ хисники MicTa Керчi, задиха€моеь вiд газiв, помирасмо, але в

полон не здасмось».

J-Iевдалою для радянських вiйськ виявилася спроба дс­

блокувати влiтку 1942 р. MicTO на HeBi. У ходi Любаньськоi"

операцi! пiд Ленiнградом 6ула оточена i знищена кинута на прорив блокади Друга ударна армiя Волховського фронту пiд

командуванням генерала О. Власова, який, потрапивши в по­

лон ] 3 липня 1942 р., розпочав спiвпраЦlOвати з гiтлерiвцями i згодом створив та очолив Росiйську визвольну армiю (РВА)

з радянських вiйськовополонених, яка воювала на боцi гiтле­ piBuiB. Усього ж В районi М'яевого Бору загинули i пропали

безвiсти 60 тис. чоловiк_

Невдачi зазнали радянськi вiйська i в ходi Ржевсько-Вязем­

ськоУ наС1)'пально"i операцi"i, яка розпочалася ще 8 сiчня 1942 р. i

тривала до 20 квiтия ТОГО Ж року. lу проведення коштувало Чер­

вонiй apMiY великих втрат: бiльше 270 тис. чоловiк загинуло, а ще понад 500 тисяч зазнали поранень i КОН1)'зiЙ. Однак, незважаючи

на TaKi втрати, ця операцiя мала важливе вошно-полiтичне зна­

чения. Радянським вiйськам вдалося вiдкинути супротивника на 80-250 км, повнiстю визволили Московсы<у i Тульську областi, деякi райони Калiнiнсько"i та Смоленсько"i областей.

1все ж найбiльших успiхiв на радянсько-нiмецькому фрон­

Ti наприкiнцi весни 1942 р. вермахт досяг на украУнському Лi­

вобережжi.

12 травня 1942 р. за згодою Ставки на харкiвському на­ прямку i на дiлянцi Jlозова-Барвенково-Слов'янськ пере­

йшли унаступ вiйська Пiвденно-Захiдного, а незабаром i ПiВ­

денного фронтiв. 1м вдалося у першi днi досягти незначного

просування, але розгромити ворога в районi Харкова вони не

301

Роздiл 5

змогли. Для ЦЬОГО вiйська не мали достатнiх резервiв. Коли Ставка одержала iнформацiю, що частини Червоноi" apMi"i, якi наступали в районi Барвенково, опинилися пiд заграз()ю

оточения, Сталiн не дав згоди на припинения наступу. В ре­

зультатi близько 20 радянських. дивiзiй були оточенi ворожими вiйськами: багато бiйцiв, якi втратили надiю прорвати вороже кiльце i не бажали потрапити в полон, билися ДО останньоУ·

краплини KpOBi. За неповними дзними, загальнi втрати Пiв­

денно-Захiдного i Пiвденного фронтiв у TpaBHi 1942 р. склали бiльше 277 тис. чоловiк, 775 TaHKiB, понад 5 тис. гармат i Mi-

HOMeTiB тощо.

Невдачi Червоноi" apMi"i в Криму, пiд Харковом та Ленiнгра­

дом, а також в Донбасi, пiд Воронежем, Ржевом призвели до

того, що нiмецько-фашистськi вiйська знову заволодiпи стра­

тегiчною iнiцiативою i, пiдтягнувши свiжi резерви, розпочали

швидке просування до Волги i у напрямку Кавказу. Проте й у таких надзвичайно складних умовах, як писав пiзнiше про­

фесор Д. Волкогонов, «радянський народ, простий радянський солдат продовжував боротися, боротися, боротися, не вiдаючи,

що багато колосальних жертв, якi ми мали пiд MiHCbKOM, Ки­ евом, у Криму, пiд Харковим, у рядi iнших мiсць, величезною мiрою пов'язанi з некомпетентнiС110 Верховного головноко­

мандувача, непiдroтовленiстю баraтьох «скоростиглих» коман­

дирiв, якi змiнили тих, кого знищив «вождь» перед вiЙною».

Уже з кiнця травня 1942 р. ситуацiя на фронтi викликала необхiднiсть проведення HOBo"i евакуацi"i, яка охопила пере­ важно Ростовську, Воронезьку, Орловську, Сталiнградську,

ВОРОШИJlовоградську (зараз - Луганська) областi та Пiвнiч­ ний Кавказ. УПРОдОВЖ лiта й oceHi 1942 р. в тил було евакуйо­

вано COTHi тисяч людей, 150 найбiльших пiдпри€мств, значну

кiлькiсть худоби, продовольства та рiзних матерiальних цiн­ ностей. Збереження цих pecypciB дозволило у майбутньому використати Ух потенцiал для потреб фронту.

Невдовзi ворог захопив родючi правобережнi землi Дону i CxiдHi промисловi райони Донбасу, а до середини липня 1942 р.

йому вдалося взяти Ростов-на-Дону, форсувати Дон i створити

302

Радянськ.uЙ Союз у часuДруго;' cBimoBoi" f3iUHU

безпосередню загрозу Кавказу. 17 лилия розпочалася Сталiн­

градська битва, а 25 липия - битва за Кавказ.

Для оборони волзьких рубежiв Ставка ВГК видiлила час­

тину вiйськ iз СБОro резерву. ] 2 липия було створено Сталiн­

граДСЬЮiЙ фронт, який очолив С. Тимошенко. Однак значна

частина йога вiйськ була недостатньо укомплектована i зне­

кровлена у важких боях пiд час вiдступу до Сталiнграда. На

допомогу радянським бiйцям керiвництво MicTa пiдняло Bcix

його жителiв, мобiлiзувало населення областi. Швидкими темпами споруджувалися укрiплення, на пiдприсмствах Ста­ лiнграда цiлодобово виготовлялося вiйсы<Ове спорядження,

босприпаси, реМОН1)'Балася бойова тexHiKa.

28 липня 1942 р. й. Сталiн як нарком оборони СРСР пiд­

писав наказ N!! 227 (<<Hi кроку назад!»), якому судилося ввiйти В iсторiю Радянськоi· держави як одному 3 найбiльш суворих i жорстоких директивних документiв. 1 в нашi днi BiH викликас

неоднозначну ouiHкy iсторикiв, BeTepaHiB вiйни щодо cBOci'до­ цiльностi, змiсту i наслiдкiв.

Фактично, звинувативши за невдачi i вiдступи Червону ар­

мiю, котра, як наголошувалося у наказi, «BiMac наш народ пiд

ярмо нiмецьких поневолювачiв, а сама втiкас на cxiд», нарком

оборони закликав бiйцiв i командирiв припинити подальший

вiдступ без наказу командування. З метою «лiквiдацi"j настро­

Iв вiдс1)'Пу» в межах фронтiв i армiй створювалися штрафнi

батальйони, а у межах армiй «добре озброснi заroроджувальнi загоню> (ДО 200 чоловiк У кожному).

Безперечно, ситуацiя на фронтi вимагала ВЖИ1ТЯ рiшучих

заходiв щодо наведения у вiйськах порядку i залiЗНОl дисци­

плiни, i У цьому вiдношеннi наказ N!! 227 вiдiграв позитивну роль, певною мiрою забезпечивши стабiлiзацiю становища на окремих дiлянках фронту.

Водночас важко заперечувати й те, що цей документ мав i негативнi наслiдки, оскiльки посилював у вiйськах далеко не завжди спра8едливi дii репресивних opraHiB, викликав се­

ред бiйцiв i командирiв тотальну пiдозрiлiсть, почуття страху i

взаСМНОl недовiри. Зверта€ на себе увагу i той факт, що й пiсля

303

Ро:щiл 5

------=======------

28 шшня на пiвдешюму крилi раДЯНСЬКО-fliмецького ФРОНТУ частини Червоно·j apMii· ПРОДОЮI<ували вiдступати, не завжди

одержуючи на це ДОЗВlЛ «зверху».

Битви за СталiIlград i Кавказ точилися 3 надзвичайною зз­ пеклiстю. На JJiвднi ворожий наступ ЗУПI1НИЛИ бiйцi Пiвнiчно­ Кавказького (з 1 верееня 3акавказькоro) фрон:у у передгiр'ях З<lхiдноi" частини Кавказького хребта, на перевала..'( централыЮ"i частини Кавказу i на рубежi Терека в районi МозДока. Маючи значну перевагу у танках i авiацii", фашисти прорвалися до Го­ ловного Кавказького хребта i HaBirb на деякий уас пiднялипра­ пор зi свастикою '\ад Ельбрусом. В оборонних боях за Кавказ особливу стiйкiсть виявили бiйцi 44-·j apMi·j генерала 1. Петрова. До складу apMi·' входили нацiонаш..нi дивiзi·i, сформованi у За­ кавказзi ~ три азсрбайджанськi, три грузинськi, одна BipMCHcbKa i одна змiшаноro СКJ1аду з народностей Лiвнiчноro Кавказу.

На пiдступах до MicTa Орджонiкiдзе (нинi ~ Владикавказ) геро·iчниЙ подвиг здiйснили брати Дмитро та {ван Остапенки. !3огнем iз IJротитанкових рушниць за один день вони пiдби­ ли 20 TaHKiB ворога. Тринаццять iз них пiдбив Дмитро, а p(~­ шту ~ JBali. Дмитру 6уло присво(но звання Героя Радянського Союзу, а Т вана наГОРОДИJlИ орденом Ленiна.

Восени ] 942 р. J[iнiя фронту на Пiвнiчному Кавказi стабiлi­

зувалася. ГiТ.iJерiвцi свое·! мети не досягли.

Особливо важкi боi· РОЗГОРНУЛИСЯ на Нижнiй Волзi. Тут

оборону мужньо тримали чаСТИIIИ ,62, 64, 51 та 57-·j· армiЙ. 13 умовах, коли Сталiнград став фроНТО1\-1, а його пiдприсм­ ства знаходилися пiд постiйним обстрiлом ворожо·j артилерi"i i повiТРЯlJl1МИ бомбардуваНIIЯМИ, робiтники продовжували

ремонтувати i ВИlIускати HOBi танки, якi прямо з заводських BopiT йшли В бiЙ.

Не спадала напруга й на iнших дiлянках радянсыю-нiМСЦI7- кого фронту: у серпнi-вереснi вiйська 3ахiдного i Ka!liHiHCbKO-

го фронтiв перейшли в наступ на ржевtькому i вяземському

напрямках.. а Ео·iни Ленiнградського i I30ЛХОВСЬКОГО фронтiв ~

У районi Синявина. 1~e не дозволило нi"'1ецькому командуван­ ню Г'ерекинути звiдси частину СВО"{Х вiйськ пiд Сталiнград.

304

Радянськuй Союзу чаСIl Друга;" св;mО6ОУ вiЙI/U

1 все ж становище залишалося критичним. 25 серпня 1942 р. у Сталiнградi було оroлошено стан облоги. Розпочалася масова евак)'ацiя цивiльноro населения MicTa i заводського обладнан­ ия. 3 кiнця серпня до середиии вересня було евакуйовано 300 iз 400 жителiв. Ti, якi залишилися у MicTi, будуваJ1И барикади,

працювали на уцiлiлих пiдприсмствах, ремонтували вiйськову TexHiкy. MicTO стало фронтом.

ИОРiННИЙ перепом VВепииiй ВiтqиаНАиiй ВiЙНi та йоrо наСПiДКИ

Взяттю Сталiнграда фашистське командування надавало особливого значення. Вихiд до Волги i оволодiння MicTOM до­

зволяли противнику вiдрiзати центральнi райони СРСР вiд

постачаНI~Я хлiбом i нафтоJO та використати [{i найважливiшi

ресурси для забезпечення своУх армiЙ.

Сталiнградська битва, яка складалася з двох широкомасш­ табних бойових операцiй: оборонноУ (17 липня - 18 листопада

1942 р.) та наступальноi" (19 листопада 1942 р. -- 2 лютого 1943 р.)

виявила спочатку вiйськовий паритет CTOPIH, а з часом - 110- ступаве збiльшення переваги радянських вiйськ, досягнуто'j

в ходi КРОВОПРОЛИТНИХ боi"в за MicTO.

29 серпня, коли супротивник впритул пiдiйшов до сталiн­ градських CTiH, до MicTa для координацii" оборонних операцiй радянських фронтiв прибув Г. Жуков. Тим часом гiтлерiвuям 12 верееня вдалося прорватисSl на пiвденну околицю MicTa:

найзапеклiшi боУ, якi тривали два мiсяцi, розгорiлися вже без­ посередньо у мiських кварталах. Безпосередню оборону у

MiCTi вели частини 62-У apMii" пiд командуванням генерала В. Чуйкова та 64-1 apMi'i на ч:олi з генералом М. Шумиловим. Особливо важкi боi" йшли за fVlамаУв II.)'рган, в районi елевата­ ра, залiзничних воюалiв. Уся 65-кiлометрова територiя MicTa,

яке витяглося вздовж правого берега Волги, стала зоною не­

бувалих в icтopii" вуличних боУв.

Кращий снайпер Сталiнграда Василь 3айцев,ЯКИЙ зни­ щив 242 фашистiв, заявив: «Для нас, бiйцiв j I<омандирiв 62-У

305

Роздiл 5

apMiY, за Волгою землi немае! Ми стояли i будемо стояти на

смерть!». Цi слова стали крилатими, Ух повторював кожен за­ хисник MicTa.

Напруга боi'в у Сталiнградi не спадала н; у жсвтнi, н; у лис­ топадi. Сталiнград став ево€рiдною гiгантеькою вогненною

топкою, де ЗГОРaJШ фашистеькi вiЙська. Гiтлерiвське KOmaj-l-

дування кинуло на штурм MicTa майже вс; сво"!' резерви i по- .

повнення, як; надходили на Схiдний фронт. До середини лис­ топада 1942 р. нiмецько-фашистськi вiйська втратили у боях за Сталiнград 700 тис. солдатiв i офiцерiв убитими i поране­ ними, понад тисячу TaHKiB, бiльше 2 тисяч гармат i MiHoMeTiB, 1400 лiтакiв.

HaBiTb

дування не обмежувалося лише оборонними планами. lЦе

12 верееня Генштаб розпочав розробку наступальноУ опе­

рацi'i пiд Сталiнградом, яка дiстала назву «Уран». 28 ве­

ресня Сталiнградський фронт пiд командуванням генерала К. Рокосовського було перейменовано на Донський, а Пiвден­ но-Схiдний (командуючий генерал О. €peMeHKo) - на Сталiн­

градськиЙ. До середини листопада до Сталiнграда були пере­

кинутi значнi сили з резервiв Червоноi' apMiY. Ix перемiщення i зосередження ретельно маскувалися. Враховуючи досвiд

вiйни, радянське командування на напрямках головних ударiв мало подвiйну, а iнколи й потрiйну перевагу над противником

у чисельностi вiйськ i бойовоi' технiки.

19 листопада розпочався контрнаступ радянських вiйськ

Пiвденно-Захiдного (командуючий генерал М. BaТYTiH) та ДОН­ ського фронтiв пiвнiчнiше Сталiвграда. Фронт було прорвано на дiлянцi з-у румунськоУ армН, причому в малому кiльцi було

знищене 27-тисячне угруповання противника. 20 листопада у

наступ перейшли i вiйська Сталiнградського фронту пiвденнi­

ше MicTa. За п'ять днiв ПО тому передовi частини ПiвдеШIO-За­

хiдного i Сталiнградського фронтiв з'едналися в районi MicTa Калач, оточивши 330-тисячне вiдбiрне вiйсько вермахту.

Стратегiчна iнiцiатива вiдтепер перейшла до радянського командування, але спроби митг€во лiквiдувати оточене угрупо-

306

Радянськuй Союз у чаЕl1_Др>'гоi" ceimoeoi" вiйrIU

вання супротивника недали очiкуванихрезультатiв. Було допу­

щено серйозний прорахунок в оцiнцi його чисельного складу.

Спочатку вважалося, що в оточения потрапило 85-90 тис. чо­

ловiк, а Ух виявилося у кiлька разiв бiльше. Тому лiквiдацjя ОТО­ чених вiЙськзатяглася. Генерал-фельдмаршал Ф. Паулюс, який

командував оточеними, марно переконував Гiтлера у необ­

хiдностi вивести вiйська з-пiд Сталiнграда; фюрер вимагав оборонятися до останнього солдата. Спроба танковоУ групи Е. Манштейна «Дон» деблокувати оточених у rpYAHi 1942 р.

зазнала провалу.

! О сiчня 1943 р. радянськi вiйська пiд командуванням

К. Рокосовського розпочали лiквiдацiю оточених у районi Сталiнграда вiйськ (операцiя «Кiльце»), а 2 лютого залишки 6-У apMi"i Ф. Паулюса здалися в полон. Усього у Сталiнград­

ськiй битвi вермахт втратив четверту частину сил, якi дLqли

на CXiAHOMY фронтi. Втрати ЧеРВОНОl apMii' склали пiд Сталiн­

градом 470 тис. чоловiк"

Успiшне проведення Сталiнградсько"i операцi"i було вiдзна­

чене присво€нням звання Маршала Радянського Союзу видат­ НИl\Il лолководцям - r. Жукову (18 сiчня) та О. Василевському

(16 лютого). б березия того ж року маршальське звання одер­

жав i Й. Сталiн. Усього за роки iснування РаДЯНСЬКОl держави

маршальськi звання були присво€нi 41 полководцю.

Перемога Червоно"i apMil пiд Сталiнградом переросла у

наступ по всьому фронту BiA Ленiнграда до Кавказа. Вiйська

Ленiнградського (командуючий - Л. Говоров) i Волховського (командуючий - К. Мерецков) фронтiв у результатi наступаль­

них б01В у районi Шлiссельбурзько-Синявинського ВИСIУПУ 18 сi':!ия 1943 р. прорвали блокаду Ленiнграда. Мiж Ладозь­ ким озером i лiнkю фронту було утворено коридор шириною 8-11 км, який з'€днав Ленiнград з «великою землею». 3авдяки цiй «дорозi життя» жителi MicTa на HeBi дiстали можливicть

одержувати продовольство j медикаменти.

Успiшним був i наступ радянських вiйськ на пiвденнiй Ai- лянцi радянсько-нiмецького фронту, де було визволено Пiв­

нiчний Кавказ, а також у центрi де за першу половину 1943

307

Роздiл 5

року були визволенi Ржев, Вязьма, Курськ та бat1ПО iнших MicT i селищ.

До лiта 1943 р. фронт стабiлiзувався. Обидвi сторони готу­ валися до лiтньоУ кампанiУ. Нiмецьке командування ще з KBiT-

ня розробляло плани операцiУ «Цитадель», сподiваючись, за

словами Гiтлера, «домогтися успiху швидко й тотально». Плз­

нувалося оточити i знищити вiйська Центрального (КОl\,шн­ дуючий - к. Рокосовський) i Воронезького (командуючий - М. BaТYTiH) фронтiв у районi Курська i далi розвивати наступ на Москву. Для здiйснення операцiУ в район КурськоУ дуги було направлено бiльше 900 тис. солдатiв i офiцерiв вермахту, близько 100 тис. гаРl\ШТ i MiHoMeTiB, 2700 TaHKiB i штурмових гармат, понад 2 тис. лiтакiв.

Радянському командуванню було вiдомо про пiдготовк)' ворогом операцii' «Цитадель», а тому воно мало час для пiд­

готовки ГJIибокосшелоновано"i оборони з великими резервами

вiйськ, Лiнiя оборони включала 8 рубежiв ЩЮТЯЖI-{iстю до

300 КМ, 5 линня 1943 р. за кiлька годин до початку HiMeUbKo-

го HacТYIlY передовi позицi'j фашистiв були пiдданi шаленому

обстрiлу радянськоi' арт~лерi"', що серйозно ВIlЛИНУЛО на пла­ ни ворога i ЙОГО бойовий дух. Цiною великих втрат за 7 днiв

нiмецьким вiйсьК11М вдалося просунутися на орловсько-курсь­ кому напрямку на 9-15 КМ, а на белгородсько-курському­

на 15-35 КМ. Проте далi розвинути наступ вони не змогли - gi}-j захлинувся. Гiтлерiвський генерал Г. Гудерiан пiзнiше пи­ сав: «У результатi провалу наступу «Цитадель» ми зазнали

поразки. Бронетанковi вiйська, поповненi з великими трудно-

щами, внаслiдок значних втрат у людях I техшЦI на тривалий

час були виведенi з ладу... Iнiцiатива повнiстю перейшла до

противника».

Радянське Верховне Головнокомандування оцiнило ре­ зультати оборонного етапу битви пiд Курськом ЯК свiдчення

ПОБНОГО про.валу ворожого плану лiтнього нас1)'ПУ. У накэзi

вiдзначалося, що цього разу остаточно викрито «легенду про

те, що нiмцi влiтку в наступi зав:жди здобувають перемогу, а радянськi вiйська змушенi нiбито вiдступати».

308

=~----,Р,=а~д=ян-,-,С:....:'ЫШЙ Союз у чаСll ДругоГ свimо(юi' вiйmr

12 липня вiйська Центрального, Брянського (команду­

ючий - М. Попов) та часгини 3ахiдного (командуючий _. В. Соколовський) фронтiв у ходi операцi'j «Кутузов» перейшли у контрнаступ на орловському напрямку. Самс тут, пiд Ilpoxo- ровкою, розгорнулася небувала в iCTopiY вiйн танкова битва,

в якiй з обох CTopiH взяли участь близько 1200 броньованих

I\ШШИН, Битва тривала ]8 ГОДИН i коштувала ворогу понад 300 знищених TaHKis i 1О тис, вбитих солдатiв.

3 еерпня активiзуваJIИ ево'] дi'j й персйшли у насryп час­

тини Воронезькоro фронту. У ходi бойово'i операцiУ «Рум'ян­

цею> вони 5 серпня визволили вiд фашистiв Белгород,

Того ж дня вiйська Централыюго фронту звiльнили вiд ОКУ­ пантiв Орел. На честь визволення цих MicT у MOCKBi 5 еерпня прогримiв перший переможний салют (12 залпiв iз ]24 гармат). Незабаром TaKi салюти стали традицiЕ:Ю, а всього за роки вiйни

перемоги радянськоУ зброi' були вiдзначенi 355 салютами. УСl1iшний наетуп радянських вiйськ з кожним днем наро­

щував теi\;ШИ, i 23 серпня ! 943 р. частини Степового фронту пi}~ командуваНЮIМ 1. Конева витiснили ворога з Харкова. Ви­

зволення цього важливого промислового i культурного цен­

тру Лiвобережноi' Укра"iни свiДЧИJlО про остаточну персмогу у

КУРСhкiй битвi. Вермахт втратив уБJ-ГПIМИ i пораненими пона)(

500 тис. чоловiк, 1,5 тис. TaHKiB, 3,7 тис. лiтакiв. TaKi Бтрати

для фашистсько'J I'iiмеччини виявилися непоправними, що ще бiльше змiнило спiввiдношення сил у вiйнi на користь Чер­

воно'] apMi'i,Водночас вiдзначимо, що переrvюга на Курськiй

дузi була досягнута меншою, нiж ранiше, кров'ю. На полях пiд Курськом смертю хоро6рих ПО.1ЯГЛИ 183 тис радянських

еолдатiв i офiцерiв.

Розгром нiмецько-фашистських вiйськ у Курськiй битвi

закрiпив корiнний перелом у ходi вiйни, ЗНа\.1енував собою остаточний перехiд стратегiчноi' lНIЦlативи до радянських Збройних сил.

Видатною наС'l)'пальною операцiею лiтньо-осiнньоi' кампа­ Hi'i 1943 р. стала битва за Днiпро. Саме тут було зiрвано '1лан Птлера щодо створення неприступного «схiдного валу» та пе-

309

Роздiл 5

рехiд до заТЯЖНОI позицiЙНОI вiйни з метою поступовогО ви­

снаження сил Червоноi" apMiI.

До кiнця серпия 1943 р. радянськi вiйська скоординованими

зусиллями чотирьох фронтiв прорвали ворожу оборону i, вий­ шовши наприкiнцi жовтня до Днiпра, негайно розпочали йоro форсування. 5 листопада частини l-го УкраIнського фронту

ввiйшли в Киi'в, а наступного дня столиця Украi"ни була по-·

внiстю очищена вiд ворога. За уснiшне форсувания Днiпра близько 2500 солдатiв i офiцерiв ЧеРВОНОi" apMi"i були удостое­ Hi звания Героя Радянськоro Союзу.

В результатi визволення Киева на захiд вiд нього утворив­ ся великий плацдарм, що мав важливе стратегiчне значення. Розумiючи ЦС, фашисти перекинули у цей район свiжi пiдкрi­

плення i в серединi листопада розпочали контрнаступальнi дii

Однак об'еднаними ударами вiйська l-го та 2-го Украi'flСЬКИХ фронтiв розгромили вороже угруповання. Остаточно втратив­

ши будь-яку надiю утримати в своУх руках «схiдний вал»·,про­

тивник розпочав вiдхiд на захiд.

Таким чином, у ходi бойових операцiй ЧеРВОНОI apMii" влiт­

ку i восени 1943 р. вiд ворога було визволено низку областей РРФСР, Лiвобережну YKpai"HY, Донбас, захоплено плацдарми пiд Новоросiйськом (<<Мала земля») i в Криму (на пiвнiчно­

схiднiй околицi Керчi i на пiвдень вiд MicTa, в районi Ельтi­ гена). 3 листопада 1942 до грудня 1943 р. було звiльнено вiд окупантiв 46,2 % радянськоi" територii", втраченоУ у 1941-1942

роках, на якiй до вiйни проживали бiльше 41 млн чоловiк.

У результатi перемоги на Курськiй дуз! i лiтньо-осiнньоro

Hac1)'IIY радянських вiйськ було завершено корiнний перелом

у ходi Велико"i Вiтчизняно"i вiйни i BCieY ДругоУ CBiTOBo"i вiйни на користь СРСР та iнших краУн антигiтлерiвсько"i коалiцi"i.

EAHiC'IIIIII. Н1Ii IМПУ

Важливим чинником KopiHHOfO перелому у вiйнi на радян­ сько-нiмецькому фронтi стала перебудова економiки кра"t"ни на

военний лад, яка завершилася в серединi 1942 р. До цього·часу

310