V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

Радяuське сусniльсmв~ niсл~ «в~длuгu»: сmабiлы/iсmь чu «засmiй»?

фiлософiв i публiциетiв початку ХХ столiтгя - М. Бердяева, П. Флоренського, С. Булгакова, В. Розанова та iнших.

110мiтним ЯБищем у Беликiй Maci непiдцензурно"i лiтерату­ ри став альманах «МетрополЬ»). У 1978 р. на його cTopiHKax

друкувалися В. €рофеев, В. Аксьонов, Ф. Iскандер, В. Висо­

цький, А. Арканов. Цiкаво, що автори альманаху - молодi та­ лановитi лiтератори намагалися публiкуватися легально, чого

влада Ум зробити не дозволила. Але це була перша 'спроба ви­

ходу з пiдпiлля, спроба офiцiйноУ, публiЧНОl заяви неофiцiЙНОl лiтератури.

уцьому Ж KOHTeKCTi слiд розглядати i ПОЯВУ нових течiй

умузицi. Альтернативою «офiцiйнiй)) музичнiй кулыурi на­ прикiнцi 1970-х pOKiB стали рок-групи, якi ШБИДКО завойову­ вали прихильнiсть раДЯНСЬКОl МОJIодi. Найбiльш популярними

серед них були «напiвлегальнi» гурти «Аквариум)}, «Кино)), «Машина временю) та iH.

Надзвичайною суперечливiстю в умовах iдеологiчного ДИК­

тату брежн€вських часiв вiдзначався розвиток гуманiтарних

наук. Вченi-суспiльствознавцi широко залучалися до опра­ шовання полiтичних докумеитiв, у тому числi й до розробки

проеК1)' HOBoi' Конституцi! СРСР 1977 р., а пiсля iY прийнятгя

брали участь у роботi з узгодження iсиуючого законодаВС'гва з

новим Основним Законом. Активно розвивалися соцiологiчнi

дослiдження, почалася пiдготовка соцiологiв у вищiй школi.

Icторична наука в ц. роки накопичила величезиий фактичиий

. матерiал у рiзних галузях iCTopi"i. Вийшли HOBi томи таких фун­ даментальних видань, як «Icторiя СРСР з найдавнiших часiв до наших днi8), «Icторiя КПРО). Була опублiкована 12-томна «Iсторiя ДругоУ cBiТOBOi" вiйни», пiдroтoвлено видания 30-томноУ Велико! РадянськоУ Енциклопедii. Характерним лвищем «застiйиого») перiоду став випуск ювiлейних видань, присвя­ чених рiчницям Жовтневоi" революцi"i, IОО-рiччю вiд дня на­ РОДJкения В. Леиiна та iH. У той же час колективнi працi, як

правило, узагальнювали в основному вже вiдомi результати попереднiх дослiджень, не привносячи нiчого нового в уста­

ленi схеми та концепцii". lcторики знаходились у жорстких

481

Роздiл 8

iдеологiчни,," рамках, що ускладнювало IIроведення об'€I<ТИВ­

них наукових пошукiв.

у другiй половинi 1960-х рр. розгорнулася широка куль­

турно-iдеологiчна кампанiя, головним завданням яко·i було ВН­

роблення офiнiЙно·i концепцi! радянсько"i iCTOpii". В результатi багато драматичних фапiв минулого на десятилiття були ви­

лученi з l\юнографiй та пiдручникiв, HaBiTI> опублiкованi раиi­ ше роботи, якi йшли врозрiз з новою ортодоксальною версiею, або зазнавали розносно"i критики, або преllарувалися цензу­

рою. Останне сталося з рукописом КНИПI «Воспоминания и размышления» маршала 1·.Жукова, а щоденники К. Симонова

взагаЛl не дозволялося видавати.

Я1': i ранiше, керiвнИI~ТВО кра"iни придiляло велику ува­ гу розвитку освiти, хоча i цей лроцес проходив не завжди

гладко. Рсформувания загальноосвiтньо"i школи, яке лоча­

лося згiдно з Законом «Про змiцнення зв'язку ШКОЛИ з жит­

тям i про подальший розвиток системи народно"i{)свiти в срер» вiд 25 грудня ] 958 р., пiсля вiдставки М. Хрущова було згорнуте. Проте головна складова реформи, що IlОЛЯ­ гала у перетвореннi семирiчних та десятирiчних wкiл на восьмирiчнi (обов'язковi) та одинадцятирiчнi, збереглася. 3 1966р. вiдповiдно до рiшень ХХШ з'"iзду КПРС I10чалося впровадження загальнообов'язково"i освiти в обсязi ] О кла­

CiB. Централiзацiя oCBiTHbOrO процесу iCTOTHO посилилася

з 1969 р., коли було створено вiдповiдне MiHicTepCTBo на

союзному piBHi. Гlоложення про обов'язкову середню OCBi-

рочення УЧНlвського контингенту внаслlДОК зниження на-

роджуваностi (3 8671 тис. У 1965 р. до 7249 тис. у 1985 р.)

полегшило реалiзаuiю ново! реформи.

Постанова ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення ви­

вчення i викладання росiйсько"i мови в союзних ресnyблiках»

(1978 р.) започаткувала новий етап русифiкацi"iнацiональних

ш"iл. Якiсть новоУ росiйськомовноi" лiтераryри для учнiв та

викл.адачiв значно пiдвищилась..Була органiзованакомплек-

.

сна переПlдготовка вчителlВ, яю переходили до викладання

482

РадяltСfJке сусniльсmво пiсля «6iд.'luгu}): сmабiльнiсmfJ Чll «засmiй))?

росiйською мовою, що стимулювалося також шляхом пiдви­

щення заробiтноi' плати. Така полiтика призводила дО СКОРО­

чення кiлько,,::тi шкiл з навчанням на нацiональних мовах. На­

приклад, за двадцять pOKiB вiд початку хрущовськоУ реформи

кiлькiсть украlномовних шкiл зменшилась на 8.7 тисячi.

Ще у серсдинi 1950-x рр. керiвництво Радянського Союзу збiльшило асигнування у розвиток освiти, щоб подолати вiд­ ставання вiд кра1"н Заходу в розroртаннi науково-технiчно"i революцiУ. Надалi питома вага OCBiTHix нитрат у державному бюджетi почала зменшуватись, але й у брежневськi часи З<1- лишалась на досить високому piBHi. Попри формалiзм i зайву стандартизацiю навчання piBeHb знань, якi надавала радянська

школа, перевищував показники розвинутих Kpa'iH Заходу, хоча

навчально-виховний I1РОЩ~С невною МlрОЮ знсцiнювався за­ iдеологiзованiстю дисциплiн гуманiтарного профiлю.

Розвивалась i вища oCBiTa. У перiод з 1968 до. 1980 р. в

ерср щорiчно вiдкривалось близько десяти нових вищих навчальних закладiв. Кiлькiсть студентiв. у Kpa'iHi на J977 р. становила майже 5 млн осiб. Хоча в радянських вузах тради­

цiйно зверталася бiльша увага [·ш кiлы<iснi, а не якiснi показ­

ники пiдготовки С·Iудентiв. ПОLJинаючи з 70-х рр., кiлькiсть студентiв вечiрньо'i i заОLLноi' форм навчання не зростала, але залишалась високою. У порiвняннi з денними вiддiленнями цi

Форми пiдготовки .спецiалiстiв забезпечувались фiнансовими i технtЧНИМИ ресурсами значно гiршс. У Радянському Союзi в цей час почали масово навчатись студенти з афро-азiатеьких краУн та держав соцiалiстично"i спiвдружностi.

Пiсля хрущовсько"i «вiдлигИ» помiтно пiдвищився iитеu­ ее радянських людей до вiтчизняно'j i закордонно"i «юшсики». В 60-80-х рр. яскравим КУЛЬТУРНИ!l1 проектом стала теле- й

кiноскранiзацiя BcecBiTHЬO вiдомих TBopiB великих маЙСТРIВ лiтератури та музикй. Багатотисячними тиражами вийшли

«Бiблiотека всеСВIТНЬОУ лiтсратури», «Бiблiотека cBiТOBO'i .пi­ тераryри для дiтеЙ». 3 постiйною Ilсрiодичнiстю проводилися

в ерср виставки картин видатних митцiв з колекцiй найкращих свiтових музеУв. LUирокий резонанс викJТИКЮШ виставки худож-

483-

Роздiл 8

никiв-iмпресiонiстiв, демонстрацiя шедеврiв Рембрандта, Ван Гога, Тiциана, Леонардо да Вiнчi.

У бре:жн€вський перiод стосунки мiж державою та релiгiй­ ними органiзацiями залишались надзвичайно складними. Для

керiвництва краi'ни очевидним став той факт, що досягти НО­

вного i остаточного вiдмирання релiгii' в Kpai'Hi без прямого

втручання партiйно-управлiнського апарату та силових орга­

HiB у житт€дiяльнicть церков неможливо. Вiдповiдно змiнився i значно обмежився у порiвняннi зi «сталiнським» i «хрущов­

ським» перiодами набiр зовнiшнiх адмiнiстративно-репресив­

них методiв впливу. Про MacoBi репресi'j духiвництва вже не могло бути й мови. Звичайно, вiд адмiнiстрування паpтiйнi та державнi органи не вiдмовилися, але тепер з'явилася нова

стратегiя розкладання церкви «зсередини», тобто проведен­

ня обмежувальних заходiв там, де це можливо, руками самих церковних iepapxiB. Варто говорити про спробу здiйснення з боку владних opraHiB цiлеспрямовано'j масовоУ кадровоТ селек­ цi'i духiвництва, втручання в богослужбову практику, нехту­

вання канонiчними принципами церковного життя. Фактично

контроль за церковною дiяльнiстю досяг максимальних розмi­ piB, що забезпечувалося iснуванням спецiального державного органу - Ради у справах релiгiйних культiв, через який можна було дiяти пiд маскою законностi.

У 1975 р. з'ЯRЛЯ€ТЬСЯ нова редакцiя Закону про релiгiйнi об'еднання. Уперше пiсля 1929 р. Закон став доступним для масового ознаЙомлення. Проте його нововведення ще бiль­

шою мiрою ускладнили вiдкриття xpaMiB та ре€страцiю ста­

TYTiB. У захiдних областях УРСР пiсля заборони УкраТнськоТ греко-католицько'i церкви починаЕ:ТЬСЯ катакомбний перiод П iснування. Наприкiнцi 1960-х рр. на територi'i СРСР все актив­

нiше дiють евангельськi християни-баптисти. Один з найпо­

мiтнiwих дiячiв цie'i конфесii' Г. BiHC пicля тривалого ув'язнен­ ня у 1980 р. був висланий з Радянського Союзу. 3 приходом до

влади Л. Брежнева розпочався перiод вiдносноi' стабiльностi (у порiвняннi з хрущовськими часами) у стосунках держави

з найчисельнiшою у СРСР конфесiею - Руською православ-

484

РадЯl-/сЬ/<е СУ~l1iJ/ы:;mво niСJlЯ «вiдлuгu»: сmабi.~Ыliсm" Чll «засmiй» 7

ною церквою Московськоro патрiархату. Хоча державна по­ лiтика щодо РПЦ лишалася незмiнною: жорсткий тотальний контроль над yciMa виявами цepKOBHOГQ життя, ПРОТИДiя спро­

бам РОЗШИРИТИ сферу "ii присутноетi у жипi народу.

зови_шиа ПОЯiТИК&: BiA РО3РНДИИ

до aarOCTpeHHR МlжнаРDДНОiоОстановки

Уже у другiй половинi 1960-х рр. розпочався процес пе­ реходу BiJJ. конфронтацi'i до нормалiзацГi вiдносин мiж СРСР та Заходом. Вiддзеркаленням «потеплiння» мiжнародно'i об­

становки стало зближення Kpai'H та пiдписання цiлоУ низки

угод про спiвробiтництво В рамках зустрiчей на вищому piBHi.

Карибська криза, яка ледве не обернупася ядерною катастро­

фою, стала уроком як для Кремля, так i для Бiлого дому. Гонка

озброснь призвела до того, що нагромаджений для лiквiдацi'l

противника потенцiал значно перевищував реально необхiд­

ниЙ. Можливicть ДЛЯ обох CTopiH багаторазового знищення всього живого на планетi робила абсурдною саму iдею вiйни мiж США та Радянським Союзом, НАТО i Варшавським бло­ ком. Нарештi, нормалiзацiя вiдносин iз захiдним CBiТOM става­ ла необхiдною дЛЯ СРСР внаслiдок звуження до свропейських

рамок побудованого Сталiним «соцiалiстичного табору» i пе­

ретворення Китаю на серйозного опонента.

Не менш важливим було й усунення загрози розпаду со­ цiалiстичноi' спiвдружностi. Нове радянське керiвництво на­

магалося лiквiдувати суперечностi з компартiсю КНР, KOTpi

з'ЯБИЛИСЯ ще в 1963 р., коли свiтовий комунiстичний рух по­ чав виявляти першi ознаки спаду. 3мiцнювались радянськi позицi'i в рядi краУн Латинсько'i Америки. Радянський СОЮЗ,

вiддаЮЧI1 перевагу налагодженню дружнiх зв'язкiв iз соцiа­ лiстичними державами, HaBiTb на шкоду своУм вiдносинам зi Сполученими UIтатами, надавав «братнiм народам»

значну економiчну та вiйськову допомогу. Так було, напри­ клад, у Пiвнiчному B'eтHaMi в момент американськоi' arpeci'i

проти цi€'i кра'iни.

485

РQЗ.l1iл 8

Хронологiчно У зовнiшнiй полiтицi СРСР друга! половини 1960-х - початку 1980-х рр. можна видiлити два перiоди. Пер­ ший - друга половина 60-х - середина 70-х рр. - характери­

зуеться активiзацi€ю зовнiшньополiтичноi· дiяльностi Радян­

ського Союзу, рядом безперечних ДОСЯ:'l-:ЕНЬ Й, насамперед,

переходом BiA стану «холодно! вiйни» до розрядки мiжнарод··

но! напруженостi. Другий перiод - з кiнця 70-х рр. - позна­

чився новим загостренням вiдносин з капiталicтичним cBiTOM та наростанням протирiч у соцiалiетичному таборi. На змiну розрядцi знову приходить вiдкрита конфронтацiя, що супро­ воджувалась невтримною гонкою озбро€нь.

Прийнятi на ХХШ з'Уздi КПРС у березнi 1966 р. рiшення пiдтвердили тенденцiю до проведення бiльш твердо"!" зовнiш­ Hьoi· лiнiУ в пiсляхрущовський перiод. Теза про iдею мирного спiвiснування не зникла у дипломатичнiй риторицi, але вже не розглядалась як «генеральна лiнiя» зовнiшньо! полiтики Радянського Союзу. Американське вiйськове втруча1ШЯ у

B'€THaMi продемонструвало, що ClllA не вiдмовилися вiд iде! «експорту контрреволюцii"», що спонукало i радянське керiвництво переоцiнити концепцiю мирного спiвiснування систем. у цьому контеKCTi першочерговим завданням мiж­ народно} дiяльностi СРСР стало змiцнення соцiалiетичного табору та rюслiдовна пiдтримка «прогресивних» pyxiB i ре­

жимiв в усьому CBiTi.

У BepecHi 1965 р. о. Косигiн У пленарнiй доповiдi, присвя­ ченiй реформуванню радянсько! промиеловостi, зауважив, що iншi краi"ни соцiалiстичноro блоку могли б слiдувати прикла­ ду Москви. 1 дiйсно, У Польщi, Угорщинi й Чехословаччинi така пропозицiя знайшла розумiння i пiдтримку. HaToMicTb демократизацiя суспiльного житгя, поява, ЗоКрема, в керiвництв:

чехословацько"i компартi"i впливово"i групи реформаторiв, го­

тових будувати «соцiалiзм з людським обличчям», призвели

до змiни полiтично"i СИ1)'ацi'i в Kpai"Hi.

Вже восени 1967 р. у Чехословаччинi проявлялися озна­ ки кризи. Економiчний спад виКликав манiфеетацi"i молодi

й iнтелiгенцii". Реалiзацiя економiчноi· реформи с,творювала пе-·

486

Pa~fll/CbKe СУСПiльсmв~ niсля «((tiдлuгu;;: C"-lабi~Ыliсmь Ч!/ «(засmiU.»?

редумови для змiн У полiтичнiй системi, насамперед, зменшен­

Hi гiпертрофоваНVl ролi КПЧ. У 1966-1967 рр. суперечностi

всерединi вищого партiйного керiвництва кра'iни нароста­

ли на тлi економiчних та соцiалыю-полiтичних труднощiв. у сiчнi 1968 р. А. Новатного на посадi Першого секретаря

ЦК КПЧ змiнив О. Дубчек. У KpalHi була скасована цензура, дозволялася дiяльнiсть опозицiйних партiй, розпочались РИН­ KOBi перетворення, ЩО фактично означа:lО вiдмову вiд «с".'алiн­ ськоУ моделi» соцiалiзму.

Спочатку керiвництво СРСР привiтало <шразьку весну». Однак незабаром у радянськiй пресi з'явилися застережливi cTaтri, якi дуже скоро набули вiдверто критичного характе­ ру. Дiяльнiсть чехословацьких KOMYHicTiB розцiнювалась ЯК

«прояви ревiзiанiзму, ЩО являють реальну загрозу миру».

Хоча 18 серпня президент США Л. Джонсон У телефоннiй

розмовi з Л. Брежневим пiдтвердив незмiннicть ЯЛТИНСЬКО­

потсдамських угод вiдносно розподiлу «сфер впливу», що га­

раН1увало невтручання американцiв у разi виникнення ЙМО­ BipHOГO конфлiкту.

У нiч на 21 серпня 1968 р. радянськi вiйська та армiйськi

пiдроздiли НДР, Польщi, Угорщини та Болгарi'i перетнули кор­ дони i за кiлька годин окупували Чехословаччиву. Ксрiвники

Н,К КПЧ на чолi з Дубчеком були заарештованi i через два AHi

вiдправленi у Москву. ВiЙСЬКОВ2 акцiя, блискуче проведе.на

кра'iнами Варшавського договору, перетворилася на полiтичну

поразку внаслiдок i"i неприйняття громадянами ЧССР.

Негативним наслiдком сталiнсько-брежн€вскоi' епохи у BiA-

носинах з народами Схiдноi' €вропи стало духовне вiддален­

ия BiiI. СРСР HaBiTb тих з них, якi здавва мали мiцнi зв'язки з

Росiею. Агресiя проти Чехословаччини посилила розкол серед Kpai'H соцiалiзму. Ще бiльше вiддалилися вiд Радянського Со­ юзу Китай, Румунiя, Югославiя. У серпнi 1968 р. вийшла з

авд Албанiя.

«Нормалiзацiя» становища в ЧССР ще не завершилась, коли

почалИСЬ подi)' в Польщi. Пiдвищення цiн на продовольство у 1970 р. викликало MacoBi вис1УПИ робiтникiв, якi утвори-

487

Роздiл 8

ли у Гданську незалежну профспiлку «Солiдарнiсть». Це була

перша в соцiалiетичних краУнах масова еуепiльно-полiтична

органiзацiя, що стала реальною альтернативою правлячiй Ilар­ Ti"i. у кульмiнацiйний момент антиурядових виступiв (грудень 1981 р.) новопризначений перший секретар ЦК ПОРП генерал

В. Ярузельський запровадив у kpa"iI-li надзвичайний стан. Осе­ редки «Солiдарностi», знаходяtJись i у пiдпiллi, з6ерегли свою

органiзацiйну структуру i вплив на населення,

Чехословацький та польський уроки змусили брежш:вськс ксрiвництво переглянути принципи спiвробiтництва з союз­

никами. Були зробленi кроки, спрямованi на посилення еtю­ номiчноi' й вiйськово"i iHTeгpaцii' краУн Схiдно"i €вропи. Цiлою серiею мiждержавних договорiв та Уl"Oд у рамках РЕВ, а також

шляхом створення майже 30 мiждержавних установ посилю­

валися роль i значення СРСР у спiвдружностi. Така стратсгiя одержала на Заходi назву «доктрини Брежнева».

Проте розбiжностi мiж Радянським Союзом i Китаем, ви­

кликанi в основному причинами суб'ективного характеру, про­ довжували поглиблюватиеь, Розрив вiдносин на Bcix рiвнях i практично в ycix сферах спiвробiтництва ускладнювавея взаемними звинуваченнями керiвникiв обох держав. У 1969 р, на радянсько-китайському кордонi виникло декiлька зброй­

них iнцидентiв, найбiльшим з яких стало зiткнення на остров} ДаманськиЙ. 1 тiльки ДОПОМОЛl, що надiЙJIIла прикордонникам

В1Д регулярних частив Радянськоi' apMi'i, а також Бикористання

новоу технiки - установок залпового вогню «Град» дозволили розв'язати цей силовий конфлiкт на користь СРСР.

Важливу роль у мiжнародному спiвробiтництвi соцiалiс­ тичних Kpai'H вiдiгравала Рада економiчноi' взаемодопомоги (РЕВ), у 1971 р. краi'ни-члени РЕВ ухвалили Комплексну про­ граму соцiалiстичноi' економiчно'i iнтеграцii', розраховану на 15-20 pOKis. Проте даний проект, як i iншi плани спiВllрацi

у економiчнiй галузi, мiстили ряд недолiкiв й не запроваджу­ вались комплексно. СРСР та кра'iни Схiдно'i €вропи 1нтегру­

валися не на РИНКОБИХ основах, а на ресурсио-технологiчних

взаеморозрахунках.

488

Радянське сусniЛ6сmво niСflЯ ({зiдлuгzО!: сmабiльнiсmь 'lи «засmiй»?

1lосилення економiчного й, насамперед, етадiального тех­ нологiчного вiдетавання Kpa"iH радянеького блоку «компен­ сувалоея» нарощуванням вiЙеьково-коемiч.ноI могутностi

СРСР, змiцненням «згуртованоетi» соцiалiетичного табору, iдеологiчною та полiтичною екепансiею Радянського Союзу

в конфлiктних регiоиах «третього CBiTY»: на Близькому Сходi

(1962-1974 рр.), У B'€ТHaMi (1965-1974 рр.; 1979 р. - B'€THa-

мо~китайеька тритижнева вiйна), Мозамбiку (1967-1979 рр.),

Сирi! (1967-1973 рр.), Анголi (1975-1979 рр.), Ефiопii"

(1977- 1990 рр.) та iнших краlиах.

На рубежi кiнця 1960-х - початку 1970-х рр. встановив­

ея вiйеьково-етратегiчний паритет мiж СРСР i США, Орга­ нiзацi€ю Варшавського договору й Пiвнiчноатлантичним

альянсом (НАТО). Така piBHoBara, хоч i була надзвичайно

хиткою, але об'€ктивно етабiлiзувала l\·,iжнародну обста­

новку. Двополюена конструкцiя eBiTY розглядалася крiзь

призму протистояння ракет СРСР i США. Однак при цьому обидвi сторони офiцiйно заявляли про ненанесення першоro

ядерного удару.

Подiбна СИ1уацiя етворювала унiкальну можливiеть для радикально·" змiни мiждержавних вiдносин у бiк розрядки, об­ меження й скорочення стратегiчних озброень, встановлення довiри мiж BciMa кра·iнами. Тому радянеьке керiвництво, по­ чинаючи з 1971 р., послiДОRНО виступало з цiлим пакетом про­ rюзицiй, якi ввiйшли в iсторiю пiд назвою Програми МИРУ.

Основними положениями цi6 програми стали:

-заборона застосовування ядерноi", хiмiчноi", бактерiоло­

гiчно! збро!;

-припинення «гонки озБРОСIIЬ» i скорочення ядерно! та звичайно! зброi";

-лiквiдацiя вогнищ вiйни та припинення регiональних

конфлiктiв;

-поглиблення й змiцнення спiвробiтництва з yciMa держа­

вами;

- збереження та забезпечення свободи й незалежностi на­

родiв CBiTY.

489

Роздiл 8

Установления BOE:hho-стратегiчно"i рiвноваги дозволило та­ кож змiцнити позицi'i реалiстично мислячих теоретикiв i по­ лiтикiв Заходу. 3MiHa суспiльно-психологiчного клiмату

в CBiTi стала найважливiшим фактором, ЯЮ1Й стимулював 110- шук ~lравлячими колами капiта.лiстичних :'~<:;}H, у тому числi й США, прагматичних i виважених рiшень, вiдкривав шлях до розрядки мiжнародно"i напруженостi. Норма.лiзацiя вiдносин по­ ча.лася з Францi"i, КОТРУ президент Ш. де Голль вивiв у березнi

]966 р. з НАТО.

У J968 р. лiдери Радянського Союзу, США й Велико­ британii· пiДl1исали Договiр про нерозповсюдження ядерно"i

збро"i, а в 1971 р. - Договiр про заборону розмiщення ядерноi"

зброi·та iнших видiв зброУ масовог) ураження на днi MopiB та oKeaHiB, пiсля чого угоди були схваленi Генеральною Асамб­

ле€lО ООН.

Лiнiя розрядки продовжувалась новою «остполiтикою»

федерального канцлера В. Брандта. Лiдер ФРН уклав догово­

ри з СРСР (серпень 1970 р.), з Польщею та Чехословаччиною, в яких визнавалися пiсляво€ннi кордони в €вропi. Цей ради­ кальний крок Брандта зробив можливою домовленiсть мiж

чотирма великими державами по 3ахiдному Берлiну. ФРН та

НДР встановили мiж собою дипломатичнi вiдносини, а для краУн РЕВ вiдкрився динамiLJНИЙ нiмецький ринок, який га­

рантував доступ до прогресивних за1Siдних теХНОЛОI'iЙ. Так на OCHOBi розумного компромiсу була вирiшена одна з найсклад­ нiших проблем €вропейськоi" безпеки.

Вступаючи на пост президента Сполучених Штатiв, Р. HiK- СОН У 1969 р. пiдкреслив: «Оскiльки народи хочуть миру, а лi·· дери бояться вiйни, прийшов час добиватись миру. Давайте спокiйно говорити один з одним... ». Перехiд вiд конфронтацii"

мiж СРСР i США дО пошукiв спiльних рiшень означав крутий

поворот у мiжнародних вiдносинах. Незважаючи на роки «хо­

лодно"i вiйни», досвiд спiльноro вiйськовоro й економiчноro спiвробiтництва пiд час ДругоУ CBiТOBoi· залишався в пам'ятi радянського й американського народiв. Встановлення лiнiУ

прямого зв'язку мiж Москвою й Вашингroном (а також Лон-

490