V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

{(ZJ~ребудова» та розnад РадЯl/ського Союзу

важеш управЛJННЯ еКОНОМIКОЮ, державними справами, ар-

мi€ю тощо. Напевно, iснують й iншi причини, що призвели до розпаду могутньоl держави, яка ранiше неодноразово переборювала неймовiрнi труднощi як внутрiшнього, так i зовнiшнього порядку.

Пiсля розпаду СРСР перед мiльйонами людей рiзних нацiй i·нацiональностеЙ постали важкi й болючi питання, пон'яза­ Hi з Бизначенням СБОГО мiсця i соцiалЬНОI ролi у життi I10ВИХ державних утворень, якi виникли на уламках СРСР. Фактично у пострадянськi раки розпочалася, так би мовити, докорiнна «переробюi людського матерiалу», коли люди, не осмислив­ ши Hi СБОГО МИНУЛОГО, Hi свого сьогодення, почали зрiкатися колишнiх переконань й швидко набувати нових, нерiдко пря­ мо протилсжних, переходячи при цьому вiд одного соцiаль­

ного стану до lНшого.

1 все ж ми впевненi, що кожному, хто буде знайомитися з iсторiсю РаДЯНСЬКОl держави ЦЬОГО надто суперечливого пе­

~ioдy, варто самому спокiйно, без озирання на колишнi мiфи

та стереотипи, але й без заЙВОI емоцiйностi, розiбратися у ТОГО­ ·':IaСНИХ подiях i сформувати Бласну позицiю щодо адекватно} оцiнки заключноi· фази радянськоi· iCTOpii·.

Приqиии, поqатои та етапи IlпереliVДОВИII в СРСР

у серединi 1980-х рр. Радянська держава переживала все­

осяжну соцiально-економiчну i культурно-моральну кризу, яка з кожним днем поглиблювалася. За основними показниками рiвня життя - його тривалостi, cMepTHOCTi, у тому числi дитя­

чоi·, забезпеченостi населения товара..1\iИ j послугами - СРСР

опинився далеко позаду не лише провiдних кpai."н CBiтy, але й ба­

гатъох держав, що CтpiMKO розвивалися.

НаБiть за офiцiйними даними продуктивнiстъ працi в промисловостi Радянського Союзу була вдвiчi нижча, н;ж в американськiй, а в сiльському господарствi - в чотири рази. Реальний стан справ був ще важчим. Один сiльсько-

511

Роздiл 9

господарсъкий працiвник в elllA виробляв 54,7 т зерна, 4570 кг м'яса, 11,8 т молока на piK, тодi як в ерср вiдповiдно

4,5 т, 320 кг та 2,8 т.

Вiдстала i малоефективна радянська eKoHoMiкa вже не мо­

гла витримувати гiгантських вiйськових витрат, якi «з'"iдали»

майже п'яту частину валового нацiонального про.цукту. 3начнi кошти Радянський уряд витрачав на пiдтримку ко­

мунiстичних i прокомунiстичних режимiв на Кубi, в HiKapa:..

гуа, Ефiопii", Анголi та iнших краУнаХ. 80дночас КПРС на­ давала CYТГ€BY фiнансову пiдтримку майже ста комшlртiям.

30крема, французькi комунiсти одержали у 1980-Ti рр. 24 млн

доларiв, американськi - понад 21 млн, португальськi - близь­

ко 1О млн i т. д.

Низка великих аварiй з численними людськими жертвами у

промисловостi й на транспортi (найважчою за своi"ми наслiд­ ками була аварiя на Чорнобильськiй атомнiй електростанцi"i у KBiTHi 1986 р.) засвiдчили, що piBeHb освiти, квалiфiкацi'i, ви­

конавчо"i дисциплiни значно"i частини населення не вiдповiда€

вимогам високоiндустрiального суспiльства. .

Радянськi люди були позбавленi можливостi знайомитися

збагатьма досягненнями cBiТOBO"i суспiльно"i думки, особливо

вцаринi гуманiтарних наук. Твори багатьох aBтopiB зi свiтови­

ми iменами не перекладалися, не видавалися i були забороне­

Hi в Радянському Союзi. Жорстоко переслiдувалося iнакодум­ ство, а людей, якi були не згоднi з комунiстичним режимом чи

його окремими проявами, висилали за межi кра"iни, кидали до

концтаборiв, пiддавали тортурам в психiатричних «лiкарнях» або позбавляли роботи. Кримiнальне законодавство ерер

передбачало тюремне ув'язнення для тих осiб, що читали за­

бороненi твори Б. Пастернака, О. Соmкенiцина, В. Некрасова, А. Кузнецова, тобто письменникiв, якi були широко вiдомi за­

хiдному читачевi.

Радянське суспiльетво було вражене i важкою моральною

кризою. Уу проявом стало зрощування TiHЬOBOi", нелегальноI еко­

номiки з верхiвкою партiйно-державного i господарського апа­ рату, засилля в ycix сферах житгя краi"ни корупцi"i, хабарництва,

512

«Перебудова» тарозnад РадЯltського Союзу

пiдкупу тощо, J] Iироко розповсюдилася подвiйна, а iнколи й потрiйна мораль: службова, сiмейна, особиста,

Водночас у CBiTOBOMY спiвтовариствi дедалi змiцнювалася думка стосовно того, що Радянський Союз був i залишаеться

«iмперkю ЗЛЮ>,

За таких умов реальнi перетворення суспiльства могли роз­ початися лише «зверху», тобто за iнiцiативою Tici' частини

вищого радянського керiвництва, яка усвiдомлювала необхiд- HicTb вжитгя реальних заходiв для покращення еКОНОМIЧНОl й

соцiально'i сюуацi'i в Kpa'iHi, Як зазначав Н, Верт, «Ti, хто у

березнi 1985 р, взяли керiвництво державою i партi€ю в своу

руки, не могли не знати про глибоку кризу радянсько'i еконо­

мiки i про пов'язане з нею ослаблення мiжнароДних позицiй кра'iни.. , Масштаб КрИЗИ, сама i"i природа вимагали справж­

нього «струсу» Bcie'i кра'iни, РефОр"!а вже не могла бути, як за Хрущова в серединi 1960-x рр" справою маленькоi' групи «реформаторiв», якi намагалися шляхом СJaСТКОВИХ змiн по­ кращити Функцiонування системи, Тепер завдання були зна­ чно ширшi, Мова йшла про те, щоб докорiнно змiнити умови

виробництва i методи управлiння економiкою, ставлення до

СРСР на мiжнароднiй apeHi, позбавитися спадщини сталiнiз­ му i ланцюгiв «адмiнiстративно-командно'i» системи, ,,»,

Переважна бiльшiсть дослiдникiв початок «перебуДови» в СРСР пов'язують з квiтневим (1985 р,) пленумом цк КПРС, на якому у доповiдi нового Генерального секретаря ЦК КПРС М, Горбачова (котрий пicля нетривалого й безбарвноro ке­

рiвництва партi€ю старого i хворого К, Черненка обiйняв цю

посаду у березнi того ж року) було зроблено висновок: якщо радикально не змiнити стан справ у державi, то це буде мати

найсеРЙОЗНlШl насЛlДКИ для долi як 'ii самоУ, так i всього мiжна­

родного комунiстичного руху. Пленум взяв курс на прискорен­ ня соцiально-економiчного розвитку СРСР, щО свiдчило про розумiння його учасникаl\Ш всього трагiзму ситуацii' в Kpai'Hi,

Але разом з тим взятгя «курсу на прискорення» ще не означало, ща вище партiйне керiвництво усвiдомило всю складнiсть про­ блем, якi стояли перед кра'iною, Вважалося, що достатньо вжити

513

Рuздiл 9

деЯКI1Х економiч.них заходiв, вилравити Ti чи iншi деформа­ цй -- i становище вiдразу ж змiниться на краще.

Сучаснi дослiдники iCTopi"i «перебудови» по-рiзному пiдхо­ ДЯТЬ до i"i лерiодизацi"i: однi з них, наголошуючи на тому, що у 1985- J986 рр. нове радянське kepiB!-IИЦТiКI Чй 'юлi 3 М. Гор­ бачовим ще не мало H3MipiB вiдмовитися вiд iснуючо"i системи,

а лише намагалося модернiзувати П, вважають перiодом «пе­

ребудови» початок 1987 р. - весну 1989 р., iншi доводять, що процеси «перебудовю> розпочалися в 1989 р., коли М. Горбачов

у статтi «Соцiалiстична iдея i революцiйна перебудова» наго­ лосив на необхiдностi не капiтального ремонту, а радикальноi"

перебудови економiчних -основ i полiтично"i системи Радян­ сько"l Д,ержави. Деякi фахiвцi взагалi вважають, що «перебу­

дова» мала два основоположних етапи: перший, який охопив

1985-й - серпень J991 р" i другий, що з серпня 1991р.тривав до кiнця 1990··х рр.

На наш погляд, перiодизацiя будь-якого перiоду в iCTopii' повинна визначатися конкретними цiлями та пiдсумками Ух

досягнень, в ОСНОВ! яких мають бути ключовi подi'i та pi-

ш~ння. Вiдтак, можна видiлити ч.отири етаllИ в iCTOpi'j «пере­ будови».

1Iерший етап хронологiчно ОХОIlЛЮ€: rrерiод з весни 1985 р. до кiНLLЯ 1986 р, Поч.аток йому Ilоклали рiшення KBiTHeBoгo

(1985 р.) пленуму ЦК КПРС, якi ПОСJавили перед партi€ю за­ вдання якiсного оновлення радянсыюго суспiльства за раху-

1-10(( не зламу адмiнiстративно-командно"i системи, яка ск.f1ала­

ся у гюпереднi десятилiтгя, а '(i вдосконалення, не радикаль­

ного переоблаштування Bci€l державно'i 6удiвлi, а лише ви­

Ilравлення "(!" окремих деформацiЙ. Водночас адм:iнiстратив­ но-органiзацiйнi заходи, на якi сподiвався Горбачов, повиннi

були змiцнити порядок i дисциплiну, активiзувати так званий «людський фактор» «перебудови». .

На цьому етапi вiдбулися суп€:вi змiни У вищих ешелонах

влади: у жовтнi 1985 р. Головою Ради MiHicTpiB сре? було

призначено М. Рижкова, деню пiзнiше Московську MicbKY парторганiзацiю очолив Б, €льцин, 3 посаду MiHicTpa закор-

514

РОЗДLIJ 9

була започаткована llолiтична реформа, яка стала кроком уперед на шляху до визволення радянськоI'O народу Biд пут тоталiта­

ризму, Biд оДнопартiйно"i системи, Бiд формальних Биборiв без

вибору, якi цiлковито контролювалися правлячою партiею. Четвертий етап, який охоплював хронологiчно березень

1990 р. - серпень 1991 р., був ознаменований переходом до президентськоi' форми правлiння Б срер, рiзким погiршенням

економiчного становища в Kpa"iHi, загостренням полiтично'i

боротьби, формуванням багатопартiйно"i системи, посиленням

кризових тенденцiй в нацiональнiй полiтицi та проголошенням переходу до ринкових ВlДносин В економiцi, який так i не був здiЙснениЙ. Невдала спроба консервативних сил партi"i i

державних СТруЮ)"р у серпнi 199] р. загальмувати i, зрсштою,

зупинити неконтрольованi процеси «перебудовИ» сприяла по­

глибленню системно"i кризи в суспiльетвi й прискорила роЗilад

Радянськоro Союзу. У цьому зв'язку Барто звернути увагу на

загальну характеристику «перебудови» i дiяльностi i"i головно­ го «архiтектора», що "11 дав в серединi 1990-x рр. лiдер росiй­ ських KOi\'IYHicTiB Г. Зюганов. Вiи писав: «У розвитку наШОI

сучасно'i кризи <щарський» перiод (автор Ma€ на увазi перiод

смути в полiтичнiй iCTopi'i Росй на початку ХУН ст.) вiдповi­

дае правлiнню Горбачова. «Властитель слабый и лукавый», як

говорив Пушкiн, BiH виявився зовсiм нездатний до вирiшення тих масштабних проблем, якi накопичилися тодi в Радянсько­ му Союзi. Маючи Bci необхiднi повноваження, всевладний

генсек жодного разу не наважився скористатися ними на дiлi.

Намагаючись зберегти особисту владу шляхом безкiнечного лавiрування мiж рiзними угрупованнями в ЦК i регiональни­ ми елiтами, Горбачов лише розпалИВ 'ix владнi апетити, влас­ ними руками «запустив» механiзм руйнування кра"t"ни».

Радннсыа еИОНОМiиа вVМOB8X IlпереОVДОВИII

Прагнення партiйно-державного керiвництва кра"iни на

40лi з М. Горбачовим прискорити розвиток народного roс­ подарства обу~ювило економiчну полiтику, яку започаткував

516

«Ilеl'ебудова» тарозnад Радянського Союзу

квiтневий (1985 р.) пленум цк кпрс. Проте чiткого плану,

спрямованого на рсалiзацiю цiс"i полiтики, так i не було виро­ блено. HoвaTopCbKi почини не доводилися до кiнця, а правиль­ Hi рiшення, втiленню в житrя ЯI<ИХ перешкоджали арха"t"чнi пiдходи, не приносили бажаних результатiв. «Зараз вже !\шло

ХТО пам'ятае, - писав у 1998 р. колишнiй вiдповiдальний пра­

цiвни!( ЦК КПРС В. Легостасв, - що розпочав Горбачов свою

кар'еру генсека не з полiтичних переворотiв, але з урочието'i

обiцянки в найближчi пiвтора-два роки забезпечити небувале

в Kpai"Hi економiчне зростання. Нiякого зростання BiH, зрозумi­

ло, не забезпечив. Проте у повнiй Mipi виявив таку примiтну

рису свого характеру в ролi генсека, як войовничий дилетан­ тизм. В перiод, КОЛИ Горбачов XBopiB манiею свосУ величi на груитi скономiки, ЦК i Радою MiHicTpiB за його iнiцiативою було прийнято неймовiрну кiлькiсть корисних постанов на

ексномiчну тему. Однак жодна з них не була виконана хоча б наполовину. Як правило, спочаТК""j за справу бралися завзято. Г10тiм у головах честолюбних дилетантiв неминуче виника­

па нова iдея. Про попередню вiдразу ж забували, безславно поховавши разом з нею i видiленi на Ti здiйснення державою фiнансовi i матерiальнi ресурси».

Так, у червнi 1985 р. була проведена Всесоюзна нарада з

питань науково-технiчного прогресу, за пiдсумками >1КОУ в со­

юзних республiках були прийнятi партiйнi постанови \Додо

заходiв, спрямованих на прискорення науково-технiчного :lPO- гресу, а в серпнi того ж року «Правда» опублiкувала епiль­

ну постанову ЦК КПРС i Ради MiHicTpiB СРСР про широке

впровадження нових методiв господарювання та посилення Ух впливу на прискорення науково-технiчноro прогресу. На жаль, (~IOBi методи» не мiстили в собi нiчого принципово нового i цiлком вiдповiдали старiй команднiй системi. Все це евiдчи­ ло про прагнення iнiцiаторiв «прискорення}) здiйснювати його в рамках традицiйних соцiалiстичних виробничих вiдносин,

очищених вiд негативних нашарувань, пiд якими розумiлася

будь-яка iнiцiатива в царинi господарського життя, що Ti не

могла контролювати держава.

517

Роздiл 9

======~===============- - ---

€ДИНИМ помiПШI\·f КРОКОМ на шляху «перебудови» eKOHOMi-

ки на засадах ринку став Закон «Про iндивiдyальну тр)'Дову дiяльнiсть», прийнятий Верховною Радою СРСР у листопадi

1986 р. НИМ була легалiзована приватна дiяльнiсть у бiльш нiж

30 видах виробництва. ТИМ самим до обiгу частково залучали­ ся кошти TiHЬOBO'l економiки, З 1987 р, розпочався бурхливий розвиток кооперативiв у сферi послуг, громадського харчуван­ ня та торгiвлi, Однак найважливiшо'i сфери - виробничо'i - iH:" дивiдуальна трудова дiяльнiсть i поява кооперативiв майже не

торкалися.

До кiнця 1986 р. очевидним стало значне погiршення еко­

номiчно'i ситуацi'i: непродумана i економiчно необrрунтована антиалкогольна кампанiя 19851986 рр. вкрай розбалансувала бюджет, а запровадження заМIСТЬ вiдомчого контролю на ви­ робництвi державного приймання готово... продукцii· призвело до скорочення випуску промислових i продовольчих TOBapiB. у сiчнi 1987 р. спад виробництва викликав нову економiчну

кризу, яка за час здiйснення так званого «прискорення» набула вiДКРИТО"i форми, За оцiнкою професора О, Барсенкова, «аналiз

економiчного житгя СРСР у ] 985 -1986 рр. дозволя€ зробити

висновок про те, ЩО в рамках цього перiоду не лише не було

вирiшено жодного з поставлених завдань, але й виникли обста­

вини, якi серйозно l1iдiрвали економiчну стабiльнiсть у наС1УП­ Hi роки. По-першс, курс на прискорений розвиток машинобу­

дування, не принiсши швидких результатiв, призвiв до перена­ пруження бюджету, погiршив становище на ринку продоволь­

ства i TOBapiB широкого вжитку внаслiдок скорочення Ух заку­ пок за кордоном, По-друге. масована антиалкогольна кампанiя призвела до недоодержання в бюджет (за даними Горбач:ова) за три роки 37 млрд карбованцiв.. , По-трете, рiзке падiння цiн на нафту на CBiTOBOMY ринку (з 30 до 12 доларiв за барель) призве­

ло до того, що у 1985-1986 рр, знач:но скоротилися надходжен­ ия вiд однiеi· 3 найбiльш значних статей радянськоro експорту.

Незважаючи на цi несприятливi тенденцi'i, були збiльшенi до­ тацi'j сiльському господарству i промисловостi, пiдвищена за­ робiтна плата низцi !(атегорiй працюючих»,

518

«Перебудова» та РОЗnйд Радянсько<?о Союзу

Провал першого етапу «персбудови» змусив нове керiвни­ цтво шукати iншi шляхи просування вперед, вiдмовлятися вiд

економiчних стереотипiв i неповоротко·i системи державного

планування, швидше рухатися у напрямку до ринкових вiд­

носин.

Улiтку 1987 р. уряд М. Рижкова запропонував партiйному керiвництву план реформ, який розроблявся з урахуванням

досвiду господарсько"i реформи 1965 р. Це була програlVfa по­

СТУIlОВИХ ринкових перетворень, програма переходу до так

званого «соцiалiстичного ринку». Саме спробi П реалiзацi"i й

була присвячена вся економiчна полiтика, яку М. Горбачов i його однодумцi здiйснювали впродовж наступних тръох з по­ ловиною pOKiB. Основними складовими новоТ економiчно"i cTpaTeriY стали: розширення самостiйностi соцiалiстичних

ПЩПРИfМСТВ, запровадження на них ПОВНОГО госпрозрахунку,

самофiнансування i часткового самоуправлiння; розвиток iH-

.дивiдуально"i i кооперативно"i форм власностi; залучення iHO-

земного капiталу у формi спiльних пiДIIРИ€МСТВ. Ври цъому,

як вiдзначають сучаснi фахiвцi, «реформи, як i ранiше, Opi€H-

тувалися на усунення «окремих недолiкiв» iснуючо·i системи при збережеинi соцiалiстичио"i власностi i старих iПСТИ1утiв

державного управлiння (планування, постачання)>>.

Не дав очiкуваних результатiв i прийнятий у 1987 р. Закон «Про державне пiдпри€мство», який перерозподiляв повиова­ жения мiж MiHicTepcTBoM i пiдприсмством на користь остан­ нъого. Продукцiя, вироблена пiсля викоиання держзамовлен­ ИЯ, могла реалiзовуватися за вiJIЬНИМИ цiнами. BTiM, союзнi

мiнiстерствз, яким пiдпорядковувалася переважна бiльшiсть

промислових пiдпри€мств союзних реСllублiк, не поспiшала

надавати Ум самостiйнiсть, передбачену Законом. Щоб утри­ мати i~x пiд контролем, використовувалася система директив­

ного планування, централiзований розподiл матерiальних ре­

CypciB, постачання, фiнансування тощо.

Не вдалося домогтися i покращення використання у ви­ робничих процесах HOBiTHix досягнень вiтчизняних j за­

рубiжиих учених, пiдвищення якостi й технiчного рiвня

519

Роздiл 9

промислово} ПрОДУКЦll. Зокрема, промисловiсть Укра'iни у 1986-1987 рр. давала, вiдповiдно, лише 15,9 % i 16,8 % про­ дукцП найвищоi" якостi.

В результатi, починаючи з одинадцято! П'ЯТl1рiчки, розпо· чалося вiдставання вiд заплановаНhл темпiв. У 1986 р. прирiсс~

нацiональноro прибутку в СРСР складав 2,3 %, а у 1987 р. -

всього 1,6 %.

Поступове ослабления контролю центру сприяло тому, що

пiДПРИЕ:метва почали шукати бiльш вигiдних партнерiв, вiд­

мовляючись вiд неприбутково'i р060ТИ, переходячи на випуск

TOBapiB, реалiзацiя яких обiцяла швидкi надприбутки. В умо­ вах панування штучних, директивних цiн, якi не вiдповiдали реальним затратам працi. ця вiдносна свобода економiчно'( дi­ яльностi пiдприемств почала вiдiгравати руйнiвну роль, поси­

люючи розбалансованiеть народного господарства, розриваю­ чи еконоt\·,iчнi зв'язки.

Формально проголошена рiвноправнiсть кооперативного i

державного секторiв економiки не призвела до реально'i конку­ ренцi'i мiж двома формами власностi. По CYTi, на змiну одному виду монополi'i (державному) прийшов iнший (кооперативнии), нерiдICО ще гiршиЙ. До того ж, майже двi третини кооперативiв працювали на сировинi, яку вони купували на державних. пiд­

при€мствах чи у роздрiбнiи торгiвлi. За таких умов кооперативи одержували можливiсть безконтроль.!ю пiдвищувати цiни, за·· безпечуючи своум членам високi прибутки. Це дратувало пар­ тiйно-державний апарат, яКИЙ, боячись значноro розширенf1Я

недержаВIIОГО сектору економiки, застосовував проти коопера­

тивiв рiзноманiтнi обмеження адмiнiстративного i юридичноГо характеру. Водночас на новий щабель пiднялася боротьба про­ ти нетрудових доходiв громадян, розпочався чеРl'ОВИЙ наступ

на Ух особистi пiдсобнi господарства тощо.

Схожi процеси вiдбувалися i в аграрному ceKTopi еконо··

мiки. Спiльна постанова ЦК кпре i Ради MiHicTpiB СРСР

«Про подальше вдосконалення економiчного механiзму ве­

дення господарства в агропромисловому комплексi кра'iни»,

прийнята пiсля ХХУII з''iзду КПРС, не внiсши жодних по-

520