Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сучасний урок в початковій школі.docx
Скачиваний:
116
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
17.56 Mб
Скачать

Методичні рекомендації з органызації і проведення уроків музики Урок музики в початковій школі як основна форма музичного виховання молодших школярів

Під уроком музики у початковій школі слід розуміти завершений у смисловому, часовому й організаційному відношенні певний етап роботи з музичного виховання молодших школярів у цілісному навчальному процесі. Урок музики має риси, притаманні іншим урокам. Такими спільними рисами є:

  • мета – виховання гармонійної особистості;

  • психолого-педагогічні, комунікативні та соціологічні закономірності педагогічного процесу;

  • основні принципи дидактики;

  • форми організації урока (певний склад учнів, тривалість уроку, структурні елементи організації урока – повідомлення нового, повторення, перевірка засвоєного матеріалу);

  • цілісність уроку (підпорядкування різних видів діяльності учнів конкретній меті урока);

  • основні методи навчання.

При цьому урок музики має певну специфіку, оскільки є уроком мистецтва. У раціонально-логічного, наукового й емоційно-образного, художнього предметів пізнання існують різні об’єкти пізнання. В одному випадку це об’єктивна реальність, а в іншому – особистісне, людське ставлення до неї і відповіднорізні форми пізнання, форми діяльності, шляхи, результати пізнання.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз наукового та художнього предмета пізнання

Форма мислення

Форма

пізнання

Форма

діяльності

Предмет

пізнання

Шляхи

засвоєн

ня

Результат

пізнання

Результат

розвитку

Раціонально-логічна

Поняття

Наукова

Реальність

Вивчення

змісту

Розумін-ня

Законо-мірностей

Науково-теоретичне мислення

Емоційно-образна

Художній образ

Художня

Ставлення до реальності

Пережи-

вання реальнос-

ті

Ставлення:

Емоцій-но-ціннісні критерії

Емоційне,

художньо-

образне мислення

У цьому розумінні урок музики у початковій школі наближується до інших уроків естетичного циклу – образотворчої діяльності, трудового виховання та літератури.

Спільними рисами є:

  • цілі художнього розвитку учнів початкової школи (виховання у дітей естетичного ставлення до життя);

  • задачі (розвиток у школярів здатності до сприйняття мистецтва та потреби у спілкуванні з ним, досвід повноцінної художньої творчості, сприяння художньої-творчому мисленню, уяви, творчого ставлення до життя);

  • методи педагогіки мистецтва (співпереживання, творчість і співтворчість);

  • розуміння змісту викладання предмету (не знання списку творів мистецтва, не засвоєння термінології, ЗУН, а ставлення до життя та мистецтва, яке дитина відкриває у собі й інших людях, аворах художніх творів);

  • розуміння етапу початкової освіти як розвитку емоційно-естетичного сприйняття оточуючого світу.

При цьому урок музики має свої специфічні особливості, він включає в себе комплекс різноманітних видів діяльності дітей (спів, музично-ритмічні рухи, слухання музики, гри на музичних інструментах у дитячому оркестрі тощо). Вищезгадані види музичної діяльності дітей можуть бути представленіу різноманітних комбінаціях, отже певного «трафарету» у проведенні музики не може бути. Однак заняття окремими видами музичної діяльності на уроці повинні бути побудовані як цілісна, динамічна композиція. Композиція уроку є свого роду «зав’язка» проблеми, перебіг її рішення кульмінація, коли на максимально високому емоційному рівні діти роблять для себе естетичні відкриття, і нарешті, розв’язка, де підводяться підсумки.

Наприклад, урок музики у 1 класі (програма 1-4 класів) з теми «Музика, яка нас оточує» можна почати з літературно-музичної композицій «Як віслючок слухав музику» на матеріалі казки Г.Циферова «Бом, бом...» та фортепіаної п’єси В.Гавріліна «Годинник». Потім перейти до розспівки в ігровій формі «Подорож у казковий ліс», мешканці якого співають і розмовляють. Так, ведмідь співає низьким голосом (до першої октави).У цій «подорожі» діти зустрічають жабку, якій нічого не задавали і вона невдоволено співає: «Ква-ква-ква! Це я!» (мажорний тризвук), кошеня, яке заблукало у лісі і співає «Мяу!» (інтонації малої терції), бачать струмочок і грають на трикутниках, ксилофонах, дзвониках (музичний супровід твору з фонохрестоматії «Дитячий альбом»). Потім діти, подорожуючи лісом, при ходять до води і виконують танок під музику, втомлюються і «засинають», але чують як мама-ведмедиця співає колискову своєму синочку. Після слухання діти розучують цю пісню, акомпонують на трикутниках, ксилофонах, дзвониках. Урок продовжується виконанням УНП «Веселі гуси». Ситуація обігрується так, щоб діти після вивчення пісні виконували рухи під музику, створюючи «спектакль».

Аналогічно даному уроку будь-який урок музики будується з урахуванням репетиційної роботи. Так, якщо на цьому уроці вчили пісню «Веселі гуси», то знайомство з нею вони продовжують на наступному уроці. При цьому повторне звернення до пісні є новим етапом в її засвоєнні.

У вивченні музичного твору виокремлюють три етапи:

  1. Знайомство з музичним твором, його емоційно-образне сприйняття; осмислення у контексті теми уроку;

  2. Більш детальний аналіз, формування музично-слухових уявлень, виконавських навичок;

  3. Цілісне, більш повне, у порівнянні з початковим сприйняттям твору.

Вищезгадані етапи близькі до таких типів уроку музики:

  1. Урок уведення в тему (наявність у змісті урока узагальненої характеристики нового знання);

  2. Урок поглиблення теми (наявність в уроці нової характеристики засвоєнного знання);

  3. Урок узагальнення теми (наявність в уроці цілісної, але вже збагаченої, у порівнянні з уроком уведення в тему характеристики засвоєнного знання).

Таблиця 2