Урок обучающего сочинения*

* Обучающее сочинение в зависимости от его вида и этапа обучения составлению письменного связного высказывания может проводиться в течение 40 минут (1 урок) или 80 минут (2 урока).

I. Мотивация деятельности учащихся, определение цели урока (1-2 мин).

1. Постановка перед классом учебных задач.

2. Сообщение о виде сочинения и о способах использования определенных источников для его написания.

П. Актуализация чувственного опыта учащихся (7-10 мин).

1. Подготовительная беседа на основе жизненного опыта учащихся, наблюдений, экскурсии, прочитанного, просмотренного мультфильма, фрагмента кинофильма, анализа содержания репродукции картины, серии рисунков и т.п.

2. Обсуждение темы и основной мысли будущего высказывания.

3. Обдумывание и выбор заглавия.

III. Словарная работа (5-8 мин).

1. Определение ключевых слов и словосочетаний для раскрытия темы, подбор синонимов к некоторым из них.

2. Словарно-орфографическая работа.

IV. Работа над планом сочинения, запись плана (до 10 мин).

V. Подготовка чернового варианта сочинения (до 20 мин).

1. Самостоятельное (на начальных этапах коллективное) составление первоначального варианта текста.

2. Индивидуальная помощь учителя учащимся, в частности слабо подготовленным.

VI. Редактирование составленного текста (8-10 мин).

Совершенствование содержания и структуры сочинения (уточнение, дополнение, внесение поправок в построение частей текста, предложений н т.п.). Индивидуальная помощь учителя ученикам (по необходимости),

VII. Переписывание отредактированного сочинения в тетрадь (10-15 мин.).

VIII. Чтение несколькими учениками своих сочинений (по выбору учителя), анализ их достоинств и недостатков одноклассниками (до 10 мин).

IX. Ответы на вопросы, которые возникли у детей во время работы над сочинением (3-5 мин).

Урок анализа ученических изложений (или сочинений)

I. Проверка домашнего задания (5-7 мин).

II. Упражнение в каллиграфическом письме (3-5 мин).

ІІІ. Мотивация учебной деятельности учащихся, сообщение цели і задач урока (до 2 мин).

ІУ. Общая характеристика работ учащихся, творческих успехов отдельных учеников. Чтение и анализ лучших сочинений (5-7 мин).

5. Работа над типичными лексическими, стилистическими, орфографическими и пунктуационными ошибками (10-15 мин),

5. Задание на дом (2-3 мин).

VII. Индивидуальная работа над ошибками (7-8 мин).

1. Помощь учителя и лучших учеников класса тем детям, которые испытывают затруднения в исправлении своих ошибок.

1. Определение индивидуальных заданий для самостоятельной работы.

Методичні рекомендації

до проведення уроків читання у 1-4 класах

(під час проходження педагогічної практики студентами IV курсу

педагогічного факультету)

Суттєві зміни у змісті предмета читання, нові дидактичні і методичні підходи зобов'язують методистів шукати гнучкі, цікаві й результативні варіанти побудови уроків. Щоб цей пошук був цілеспрямованим і науково обґрунтованим, треба зосередитись на тому, який саме текст опрацьовується на уроці і як саме його можуть сприйняти, осмислити, захопитись чи ні діти конкретного класу. Планування сучасного уроку ґрунтується не на перелічуванні видів діяльності вчителя, а на прогнозуванні етапів навчальної діяльності учнів. Тому структуру сучасного уроку радимо учителю проектувати не жорстко, а варіативне.

Провідним принципом вивчення художніх творів у початкових класах є сприймання і усвідомлення учнями змісту у взаємозв'язку із аналізом його форми, тобто засобами відображення дійсності, позиції автора, Це зобов'язує учителя не тільки звертати увагу на те, про «що» йдеться у творі, й як відображено у сюжеті, композиції, образах дійових осіб, засобами вираженості тощо. Застосування цього принципу вимагає, щоб учитель підготував дітей до сприймання твору, і щоб учні спочатку усвідомили текст цілісно. На основі первинного синтезу має відбуватися елементарний текстуальний аналіз, який дає змогу учням краще осягнути смисл і образні засоби прочитаного, вийти на рівень глибшого аналізу-синтезу.

Читання в початкових класах є одним з предметів, у процесі якого здійснюється процес навчання, з одного боку, а з іншого - читання виступає засобом навчання. Чим успішніше діти оволодіють повноцінною навичкою читання, тим швидше будуть реалізовані можливості програмового матеріалу загальноосвітньої школи з метою навчання, виховання і розвитку учнів.

Методика навчання на уроках читання і його зміст повинні бути підпорядковані розв'язанню завдань, визначених шкільною програмою: пізнавальних (засвоєння інформації, що міститься в творах); виховних, у тому числі і завдань розвивального навчання (морально-естетичне, трудове; розвиток мовлення, спостережливості, пам'яті, культури слухання, аналітико-синтетичних умінь зіставлення, порівняння, узагальнення, доведення, проведення аналогії, стійкої уваги, витримки, терпіння, самостійності, творчих здібностей, навички самоконтролю і т.ін.); спеціально-навчальних: удосконалення техніки читання (розширення поля читання, кореляція темпу, удосконалення правильних прийомів читання, навичок виразного читання, розвиток мовленнєвого апарату і промовляння, вміння інтонувати речення і т.ін.); розвиток навичок зв'язного мовлення у зв'язку з прочитаним текстом (відповіді на запитання; репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий перекази і т.ін.).

Варто звернути увагу на емоційно-вольову сферу діяльності дітей на уроці читання, оскільки завдання уроків читання полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення, а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.

Цьому сприятимуть способи і порядок роботи з текстом як на уроках класного, так і позакласного читання. Найбільш ефективним є:

1) самостійне причитування та осмислення дітьми ключових для розуміння тексту слів і словосполучень, виділених учителем; оволодіння їх читанням з дошки;

2) передбачення змісту тексту або його частини з опорою на заголовок, ілюстрацію і ключову групу слів;

3) самостійне читання дітьми тексту або його частини вголос (ланцюжком або за викликом);

4) відтворення тексту за допомогою ілюстрацій або аплікацій на дошці, заучування напам'ять цікавих словосполучень, виразів, римованих рядків за бажанням учнів;

5) бесіда-дискусія за проблемним запитанням, яке ставить учитель або - пізніше - діти;

6) творчі роботи різноманітного характеру.

Така організація дітей до роботи з текстом на всіх уроках читання є продуктивною, суттєво допомагає при навчанні молодших школярів читанню.

Відповідно до завдань структура уроків класного читання орієнтовно може мати такий вигляд: