Особливості сучасних економічних циклів

1. Швидкоплинний розвиток НТП спричиняє потребу і ро­бить можливим частіше оновлення основного капіталу, внаслі­док чого повторюваність криз стає частішою.

2. Інтернаціоналізація виробництва, поглиблення науково-технічного співробітництва, глобалізація економіки та розви­ток НТП зумовлюють синхронізацію економічних циклів у різ­них країнах та регіонах світу.

3. Державне антициклічне регулювання спрямовується нанедопущення перегріву економіки, що робить, як правило, еко­номічні кризи не такими глибокими, а для циклу не є обов'яз­ковим проходження усіх фаз.

4. Перевиробництво супроводжується не тільки зростанням безробіття, а й зростанням цін та інфляції, що породжує нове явище в економіці — стагфляцію. Ця особливість пояснюється монополістичним ціноутворенням і надмірними державними затратами, які покриваються додатковою грошовою емісією, що порушує нормальний грошовий обіг, спричиняючи інфляцію

Кризи бувають:

• проміжні основними кризами, носять локальний характер, переривають фазу пожвавлення і піднесення;

• часткові кризи охоплюють якусь сферу економіки;

• галузеві кризи охоплює якусь галузь;

• структурні — з'являється тоді, коли стара структура економіки перестає відповідати новим техніко - економічним параметрам виробництва, існує необхідність переходу до технологічного способу виробництва.

Класифікація циклів:

• За тривалістю економічні цикли поділяють на

1. короткі, Причиною коротких циклів є зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.

2. се­редні Середні цикли ще називають циклами Клемента Жугляра (за ім'ям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). (8—10 років). Ця періодичність збігається з періодич­ністю середніх циклів, причину яких вчені вбачали в періодич­ності оновлення основного капіталу. До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Сай-мона Кузнеця (за ім'ям американського вченого, лауреата Но­белівської премії). Він вважав, що циклічні коливання пов'язані з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд, і визначив їх тривалість (періодичність) в 15—20 років.

3. довгих хвиль (великих циклів) пов'язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури. їх ще називають циклами Кондратьєва на честь російського вче­ного Миколи Кондратьєва. Його дослідження ґрунтувались на статистичних даних щодо динаміки виробництва чавуну, свин­цю, вугілля, а також середнього рівня цін, заробітної плати та ставки відсотка, зовнішньоторговельного обороту та інших по­казників в Англії, Франції, Німеччині і США за період із 80-х рр. XVIII ст. до 20-х рр. XX ст. На основі економетричного аналізу він визначив дві з половиною довгих хвилі тривалістю 54—55 років з висхідною та низхідною фазами.

Низхідна фаза великого циклу — це період зміни базових технологій та технологічних структур, котрий триває 20—25 років. Упродовж цієї фази відбуваються малі та середні цикли, що створює підґрунтя для найвагоміших внесків у технічне пе­реоснащення.

Висхідна фаза великого циклу — це період піднесення еко­номічного та науково-технічного розвитку суспільства, що три­ває 25—30 років, протягом яких можливі також циклічні коли­вання, пов'язані з оновленням основного капіталу, масовим по­ширенням нових технологій, зародженням і розвитком нових галузей економіки