5.9. Рівновага національної економіки

Рівновага і економічна криза — діалектично взаємопов'язані протилежності, які не існують За своїм змістом поняття «економічна рівновага» є досить про­стим. Воно відображує такий стан економіки, за якого досягаються стійке врівноваження взаємодіючих структур, що протистоять одна одній, їхнє взаємне збалансування. відокремлено одна від одної.

Умовами формуван­ня економічної рівноваги є:

по-перше, функціонування на ринку економічно самостійних суб'єктів;

по-друге, можливість еластичного використання чинників вироб­ництва і вільне ціноутворення;

по-третє, відсутність монополії та адміністративного втручання держави в систему підприємницької діяльності;

по-четверте, наявність розвиненої ринкової інфраструктури.

В економічній теорії розрізняють рівновагу обміну, виробництва, розподілу і споживання. В своїй сукупності ці підструктури форму­ють загальну систему економічної рівноваги процесу відтворення, головною умовою формування якого є досягнення збалансованості між матеріально уречевленими ланками виробництва — виробницт­вом засобів виробництва і предметів споживання, сферою послуг та інформатики, з одного боку, і вартісними частками одержаного про­дукту — вартістю використаних у виробничому процесі засобів ви­робництва, оплати праці та отриманого прибутку — з іншого.

Стан економічної рівноваги не є статичним. Його структурні зв'язки динамічні, вони постійно наповнюються новим змістом, роз­виваються. Крім того, ринкова рівновага є завжди відносною, пе­рервною.

5.10. Економічна рівновага і циклічність

1.Об”єктинва неминучість циклічних коливань економіки, їх сутність та механізм. Теорії циклів і економічних криз.

2.Особливості сучасної економічної кризи в Україні та шляхи виходу з неї.

3.Проблеми зайнятості та безробіття на сучасному етапі

Економічний цикл — це часовий проміжок між двома кризами наступної кризи, а отже і циклу.

В умовах конкурентно-ринкової економіки виробництво розвиваєть­ся циклічно. Кожний цикл складається з чотирьох фаз: кризи, депресії, пожвавлення, піднесення Фази відрізняються одна від одної три­валістю, особливостями проходження.

• Криза — головна фаза циклу, її функція полягає у встановленні рівноваги між основними пропорціями економіки. Характеризується скороченням виробництва:

• перевиробництво товарів порівняно з платоспроможний

• значне скорочення обсягів виробництва;

• падіння цін;

• дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів; ,

• біржовий крах та банкрутство підприємств;

• зростання безробіття;

• падіння рівня заробітної плати

, що приводить порушення пропорцій 1 ринкова економіка входить в фазу депресія

Цикл включає 4 фази: криза; депресія; пожвавлення; піднесення.

Депресія - застій виробництва. Скорочення виробництва приводить до падіння процентної ставки до мінімуму Де­пресія як нижча точка кризи може бути дуже тривалою. В умовах депресії виробництво зупинене на багатьох підприємствах, тому пропо­зиція перестає обганяти попит. Це спричиняє припинення росту цін,.зниження темпів інфляції при значному зростанні безробіття. На даній фазі створюються умови для виходу з кризи: зменшення цін на засоби виробництва і здешевлення кредиту сприяють новому нагромадженню капіталу.

Риси депресії:

• "застій" виробництва; низький рівень цін;

• "в'яла" торгівля;

Пожвавлення в виробництві, яке характеризується масовою заміною основного капіталу. Це призводить до того, що виробництво досягає до кризового рівня, зростають ціни, прибуток і зарплата. Економіка вступає в фазу піднесення.

• розширення виробництва до відновлення докризового рівня;

• зростання цін;

• підвищення норми прибутку;

• зростання зайнятості;

• пожвавлення торгівлі;

• посилення оптимістичних очікувань.

Піднесення — це коли виробництво перевищує до кризовий і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, зростає зайнятість, трудові доходи, прибуток, процентні ставки, прискорюється обіг капіталу. Швидке економічне зростання готує грунт для наступної кризи, а отже і циклу.

• перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня;

• швидке зростання зайнятості;

• зростання заробітної плати та інших видів доходів;

• кредитна експансія;

• штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очі­куванням торговцями зростання цін та їх бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;

• зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і ство­рює умови для нової кризи.