4.15. Капітал і наймана праця

1. Робоча сила як товар

2.Суть, функції, форми заробітної плати

3.Номінальна і реальна заробітна плата

Робоча сила, здатність людини до праці — це сукупність її потреб, фізичних, інтелектуальних і організаторських здібностей, набутих знань і досвіду, які використовуються у процесі вироб­ництва матеріальних благ і надання послуг.

Наймання праці — це письмовий чи усний договір між влас­ником підприємства або його представником і працездатною особою про використання робочої сили суб'єкта, що працевлаш-товується, у виробничому процесі підприємства за відповідну гро­шову винагороду.

Юридична свобода робітника за відсутності в нього джерел до життя є тим економічним чинником, який перетворює його здатність до праці у товар.

З виникненням капіталізму створюється особливий ринок —ринок праці.

Влас­тивості товару робоча сила:

• товаром є не річ, а здатність людини до праці;

• здатність до праці, від­чужується на строк через ринок праці у формі наймання;

• реальне відчуження здатності здійснюється у процесі праці найманого виробника;

• корисність робочої сили про­являється в її продуктивній силі, якості, культурному розвитку, сумі інших здатностей.

• вартість товару робоча сила виступає як вартість життєвих засобів, необхідних для нормаль­ного відтворення робочої сили індивіда та членів його родини

Заробітну плату у загально­економічному контексті можна визначити як грошове вира­ження вартості та ціни товару "робоча сила" та частково резуль­тативності функціонування робочої сили.

Політекономічном у контексті заробітну плату можна визначити як грошове вираження тимчасового відчуження влас­ності на робочу силу, а також вартості та ціни робочої сили та відносини між капіталістами і найманими працівниками з при­воду формування умов праці, ефективності її функціонування та привласнення необхідного продукту.

Функції зарплати:

• відтворювальна - означає забезпечення розширеного відтво­рення власності на робочу силу, ЇЇ вартості, а отже, й величини привласнюваного необхідного продукту на основі якісного та сутнісного збагачення рис людини-працівника.

• стимулююча - передбачає, що заробіт­на плата, її форма та системи стимулюватимуть високоефектив­ну працю.

• , розподільча функція, що передбачає стимулювання припливу робочої сили в одні сфери і галузі та її відпливу з інших.

• соціальна функція, яка повинна сприяти досяг­ненню певної соціальної справедливості в суспільстві.

Форми зарплати:

Почасова заробітна плата - це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу. Для визначення рівня оплати робочої сили з'ясовують погодинну ставку зарплати, яку називають ціною праці.

Ціна робочої сили = Денна вартість робочої сили / Середня тривалість робочого дня

Відрядна - величина заробітку залежить від кількості створеного за цей час продукту. Величина зарплати обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Розцінка одного виробу визначається рівнем зарплатомісткості продукту, яка показує, скільки зарплати містить у собі одиниця продукту.

Існують системи: тарифні, преміальні, колективні.

Відрядно-прогресивна — обсяг заробітку становиться у прогресивну залежність від міри перевищення норм виробітку.

Відрядно-регресивна система - полягає у тому, що перевиконання норм виробітку передбачає застосування певного коефіцієнту регресії у розцінках.

Відрядно-прогресивна стимулює перевиконання норм виробітку, регресивна - зацікавлює працівника у підвищенні самої норми.

Преміальні системи оплати праці передбачають надбавки за скорочення ручної праці , за дотримання технологічної дисципліни, безаварійну роботу.

Система колективного преміювання колективна : по-перше, передбачає додаткове джерело для виплати зарплати частини прибутку, по - друге , узгоджується з колективним характером праці , по -третє, ті впровадження має на меті контроль самих найманих працівників над кількістю і якістю виготовленої продукції, та кількістю і якістю витраченої праці.

Номі­нальна заробітна плата — це номінальна грошова сума, яку отримує найманий працівник за відчуження власності на свою робочу силу на певний період.

Реальна заробітна плата — кількість товарів і послуг, які робітник може придбати за отриману ним номінальну заробітну плату за певного рівня цін після сплати податків