Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Polit_ekonomiya_Kovalova_dlya_met.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
2.62 Mб
Скачать

1.9. Становлення сучасної цивілізації і економічної єдності світу

1.Суть цивілізації і економічної єдності світу

2.Соціально-економічний прогрес людства

Поняття "цивілізація" початково використовува­лось для позитивної оцінки певних суспільних явищ. Нині циві­лізаційний підхід розглядається як концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний кругообіг різних типів су­спільства та історичних епох через декілька стадій від зародження до смерті.

В основі поділу людської цивілізації лише на три епохи ле­жить передусім критерій розвитку окремих елементів продук­тивних сил, насамперед техніки. Так, аграрна цивілізація існувала до кінця XVIII — початку XIX ст., тобто до періоду розгортання промислової революції, що посилила активну взаємодію людини з природою. її наслідком стала поява індустріального суспіль­ства, матеріальною основою якого є система машин, механізація виробничих процесів.

Наступним етапом розвитку економічної системи щодо кри­терію засобів праці є постіндустріальне суспільство. Початок цьо­му суспільству поклала науково-технічна революція, яка розгор­нулася з середини 50-х років XX ст.

Для нього характерні також радикальне зменшення кількості працездатного населення у промисловості та аграрній сфері (до 25 %), всебічний розвиток науки, сфери послуг, заперечення су­перечності між працею і капіталом. Проте використання критерію рівня розвитку техніки, а відтак і науки для класифікації типів цивілізації, по-перше, ігнорує ви­моги системно-структурного аналізу, оскільки із п'яти підсистем економічної системи називає окремі елементи лише однієї. По-друге, з погляду таких категорій діалектики, як "сутність" і "яви­ще" абстрагується від законів розвитку цілісної економічної сис­теми у процесі її еволюції, і передусім від законів відносин еконо­мічної власності, а тому зосереджує свою увагу на зовнішніх, по­верхневих формах зв'язків на рівні явища, а отже, вияву сутності. По-третє, така концепція базується значною мірою на теорії позитивізму, а тому не пояснює (або пояснює однобічно, поверхо­во) наявність багатства і бідності за умов аграрної, індустріаль­ної та постіндустріальної цивілізації, економічних криз, масового безробіття у двох останніх цивілізаціях та інших корінних вад. Тому за своєю соціальною спрямованістю вона служить інтере­сам пануючого класу.

Формаційний підхід пояснює перехід від менш розвиненої су­спільно-економічної формації (в якій з боку суспільних відно­син поєднуються базисні економічні та надбудовчі відносини), насамперед, економічними чинниками, зокрема розвитком сис­теми продуктивних сил у їх взаємодії з виробничими відносинами. Противники формаційного підходу стверджують, що цей підхід передбачає домінування принципу економічного детермінізму, тобто визначальної ролі базису та розвитку суспільства. До того ж, ізо­льованого від інших чинників — політичних, юридичних, соціаль­них, культурних тощо. Насправді формаційний підхід не виклю­чає багатофакторного підходу, але не у вигляді еклектичної суміші, що проповідує суб'єктивістський цивілізаційний підхід, а з ура­хуванням принципу субординації, який є вимогою сучасного сис­темного аналізу.

Прихильники цивілізаційного підходу дотримуються техно­логічного детермінізму (адже техніка лише один із елементів продуктивних сил). Різновидами технологічного детермінізму є теорія "технологічного суспільства" 3. Дзежинського, "надіндустріального суспільства" А. Тофлера, "кібернетичного", "інформа­ційного" суспільств інших західних вчених.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]