До основних чинників і умов сталості грошей з боку гро­шей належить:

1) маса грошей в обігу та швидкість їх обігу. Чим менша маса грошей обслуговує у наявному обігу більшу масу товарів і послуг, тим більша швидкість обігу грошової оди­ниці, тим стабільніша її купівельна спроможність;

2) наявність у країні резервного валютного і золотого фонду;

3) наявність ефективної банківської та фінансової системи;

4) проведення обґрунтованої кредитної політики;

5) перетворення національної валюти на єдиний легальний платіжний засіб, жорсткий валют­ний контроль та раціональне регулювання валютного курсу;

6) за­безпечення збалансованості грошових надходжень і витрат усіх суб'єктів товарно-грошових відносин і насамперед держави та

Грошова маса — сукупність всіх грошових засобів, які є в народ­ному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення.

Залежно від ступеня ліквідності (можливість перетворення акти­вів у грошову форму без суттєвої втрати вартості і в короткий строк) в економічному аналізі використовується сукупність показників (аг­регатів) для вимірювання грошової маси, яка є в обігу в тій чи іншій країні на цей момент (склад і кількість грошових агрегатів розрізня­ються по країнах). Принцип агрегування полягає в тому, що до існу­ючої грошової маси, зафіксованої певним агрегатом, додаються по­дальші суми, тим самим відбувається утворення нового агрегату. Розглянемо основні показники (агрегати) грошової маси:

М_о — наявні гроші в обігу.

Mj = M_Q + поточні чекові рахунки: безстрокові та інші чекові де­позити.

М₂ = Mj + заощаджувальні і строкові депозити (внески) у комер­ційних банках.

М₃ = М₂ + внески в спеціалізованих установах, особливі види на­громаджень.

L = M₃ + інші ліквідні активи (облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти).

2.5. Теорії грошей

1.Металічна теорія

2.Номіналістична теорія

3.Кількісна теорія. Монетариська

4.Історія української гривни

Серед різних теорій та концепцій грошей найдавнішою є кількісна теорія, оскільки її ко­ріння знаходиться в окремих ідеях Арістотеля. Ця теорія найповніше вперше обґрунтована англійським філософом Д. Юмом |Ї711—1776). Оскільки на той період загальним еквівалентом було золото і срібло, то представники цієї теорії стверджували, про вартість грошей формується не у процесі виробництва благо­родних металів, а у процесі обміну, під час виконання грошима Функції засобу обігу. Відповідно до цієї теорії не сума цін то­варів (товарної маси) визначає кількість грошей в обігу, а будь-яка зміна кількості грошей зумовлює відповідні зміни абсолют­ного рівня цін товарів.

Двома основними течіями цієї теорії є механістична і психо­логічна. Згідно з першою (представником якої був американ­ський економіст І. Фішер (1867—1947), ціни товарів знаходяться У прямо пропорційній залежності від кількості грошей та швид­кості їх обігу і обернено пропорційній від кількості товарів, що знаходяться в обігу.

Інша течія представлена, передусім, теоретиками кембридж­ської школи А. Маршаллом та А. Пігу і маржиналізму й отрима­ла назву суб'єктивно-психологічної, тому гроші представники нео­класичної теорії називають декретивними (декретуються урядом, центральним банком).

Зокрема, паперові гроші мають вартість тому, що люди їх ціну­ють, а тому погоджуються вважати грошима. Цінність грошей та­кож визначається довірою людей до уряду, що контролює грошову масу в країні. Тому сучасну кредитно-паперову грошову систему ще називають "фідуціарною", тобто такою, що основана на довірі (лат. слово fiducia означає довіра).

Цю течію представляють такі відомі американські економісти, як П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт та інші. Так, П. Самуельсон на­зиває гроші штучною соціальною умовністю, а Дж. Гелбрейт — "продуктом угоди між людьми".

Недоліками кількісної теорії грошей є передусім те, що вона позбавляє гроші вартості, а товари — ціни до процесу обміну. Насправді товари вимірюють свою вартість у грошах як мірі вартості ще до того, як вони потрапляють на ринок. У процесі обігу відбувається певне коригування таких цін, залежно від співвідношення попиту і пропозиції.

Крім того, гроші виникають стихійно внаслідок розвитку су­спільного поділу праці, товарного виробництва, поступового виді­лення із товарного світу товару-еквівалента. Товари вимірюють свою вартість у грошах при виконанні останніми функції міри вартості, а не засобу обігу. Водночас остання функція також пев­ною мірою впливає на ціни товарів, що знаходить свій вияв у інфляції внаслідок надмірної кількості грошей в обігу.

Водночас позитивною стороною концепції Фішера є те, що вона дає можливість попередньо з'ясувати такий аспект інфляції, як знецінення грошей, що супроводжується підвищенням цін на товари; водночас динаміка цін на товари і послуги та грошової маси під час інфляції показує невідповідність цих показників, що свідчить про недосконалість кількісної теорії грошей.

Із метою вдосконалення кількісної теорії грошей Дж. Кейнс стверджував, що зростання кількості грошей в обігу не впливає на ціни лише за умов безробіття, а за повної зайнятості ціни змінюються пропорційно кількості грошей. Вдосконалений Дж. Кейнсом варіант кількісної теорії грошей знайшов своє вті­лення в теорії регульованої валюти, взірцем такої валюти в умовах відсутності золотого стандарту він і його послідовники вважали систему паперово-кредитного грошового обігу. Крім того, 106

Кейнс розділив грошову і товарну масу на складові елементи і. зіставляв їх відповідно з концепцією кількісної теорії грошей. #. Жодна із названих теорій не розкриває комплексно, чим ви-йиачається вартість сучасних грошей. Це стосується і марксист­ської теорії грошей, що адекватно відображала сутність грошей #а умов панування.золотого стандарту. За сучасних умов набли­женою до реальності є думка англійського економіста Дж. Хікса, Л»сий виводить сутність грошей із виконуваних ними функцій. |їроте саме визначення ним грошей як того, що використовуєть­ся як гроші, є науково некоректним.

Щоб комплексно розкрити сутність сучасних грошей, необ­хідно попередньо з'ясувати процес їхньої еволюції.