4.2. Теоретичні основи економіки домогосподарства

1.Можливості вибору домогосподарства к обмеженості їх

2.Переваги домогосподарства

Виходячи з цього основними економічними функціями найманої сім'ї є:

• по-перше, створення певних умов для відтворення сукуп­ного капіталу, а водночас особистісного чинника розвитку сімей­ної трудової власності, що відбувається у процесі споживання;

• по-друге, функція постачання особистісного фактора ви­робництва, що реалізується у процесі купівлі-продажу робочої сили, а водночас створення умов для реалізації власності найма­ного працівника на свою робочу силу;

• по-третє, поєднання процесу споживання частини сімейно­го бюджету з його частковим заощадженням, внаслідок чого, з одного боку, формуються сприятливіші умови для розширеного відтворення сукупного капіталу, а з другого — розширюються межі для накопичення приватної трудової власності сім'ї.

У межах першої із названих економічних функцій сім'ї можна виокремити такі підфункції:

а) ведення домашнього господар­ства (приготування їжі, прання білизни тощо);

б) соціалізація підростаючого покоління, тобто його включення до системи су­спільних відносин шляхом виховання дітей, їхньої освіти, піклу­вання про здоров'я тощо.

4.3. Пропозиція домогосподарства

1.Основні фактори, які впливають на попит домогосподарства

2.Пропозиція домогосподарства

У моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу, з одного боку домогосподарства формують значною мірою потік сучасних тру­дових ресурсів (освіченої та кваліфікованої робочої сили; част­ково їх підготовка здійснюється самими компаніями та держа­вою), які надходять на ринок робочої сили. Відтак робоча сила потрапляє на підприємства, де виготовляються товари і послуги, які, у свою чергу, спочатку надходять на споживчий ринок, на якому домогосподарства купують необхідні товари і послуги.

З другого боку, споживчі витрати домогосподарств спрямову­ються на ринок споживчих товарів і послуг, які виготовлені підприємствами. Отримана від їх реалізації виручка надходить на підприємства, де створюються нові партії товарів і надаються нові послуги. При цьому формуються витрати виробництва, але ціни за використання землі, робочої сили, засобів виробництва та підприємницькі здібності встановлюються на ринку ресурсів. Ціни на товари і послуги встановлюються на споживчому ринку, причому домогосподарства є суб'єктами попиту, а підприємства — суб'єктами пропозиції (зворотна ситуація складається у першо­му випадку).

4.4. Підприємництво

1. Суть, принципи підприємництва

2. Теоретичні основи підприємництва

3. Форми підприємництва

Підприємець — су б 'єкт, що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку та розвитку нових видів та методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу.

Підприємництво — це тип господарської поведінки підприємців щодо організації розробки, виробництва і реалі­зації благ з метою отримання прибутку та соціального ефекту.