Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Polit_ekonomiya_Kovalova_dlya_met.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
2.62 Mб
Скачать

4.10. Витрати виробництва і дохід

1.Витрати виробництва .

2.Дохід підприємства та його основні форми

3.Економічний та бухгалтерський прибуток

Витрати виробництва вартісна оцінка затрат еко­номічних ресурсів, здійснених підприємцями задля вироб­ництва продукції

У зв'язку з цим дійсні витрати поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (явні, або експліцитні) витрати — витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власни­ками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних послуг тощо).

Внутрішні (неявні, або імпліцитні) витрати — витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Не­явні витрати включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ре­сурсів

Виокремлення явних та неявних витрат відображає два підходи до розуміння природи затрат фірми.

I. Бухгалтерський підхід передбачає врахування зовніш­ніх (явних) витрат, які оплачуються безпосередньо після отри­мання рахунка чи накладної. Ці витрати відображаються у бух­галтерському балансі фірми і є бухгалтерськими витратами.

II. Економічний підхід до витрат виробництва передбачаєврахування не тільки зовнішніх, а й внутрішніх витрат, пов'я­заних з можливістю альтернативного використання ресурсів. Таким чином, економічні витрати відрізняються від бухгал­терських на величину альтернативної вартості власних ресурсів.

Альтернативна вартість (вартість втрачених можливо­стей, втрачена вигода) — вартість найкращої (найвище оплачу­ваної) альтернативної можливості виробництва чи поведінки фірми при порівняльному ступені ризику.

Економічні (вмінені) витратице витра­ти, які належить здійснити підприємцю, щоб відволікти ресур­си від їхнього альтернативного використання

  • витрати фірми в довгостроковому періоді (часовому інтервалі, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів);

  • витрати фірми в короткостроковому періоді (часово­му інтервалі, протягом якого хоча б один вид ресурсів залиша­ється незмінним).

Витрати фірми в короткостроковому періоді поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні

У деяких випадках фірми несуть незворотні витрати, які не можуть бути відшкодовані і характеризують:

  • втрачені можливості, пов'язані з помилковими управлін­ськими рішеннями (збитки, які відшкодовуються за рахунок прибутку);

  • втрати, які здійснюються раз і назавжди й не компенсу­ються у разі припинення діяльності фірми (витрати на рекламу таін.).

Альтернативними витратами є вигода, втрачена внаслідок невикористання економічного ресурсу в найбільш дохідній із всіх можливих сфер і галузей господарювання.

Доходи підприємства утворюються передусім від реалізації виробленого продукту, тобто це грошова виручка від реалізації товарних фондів.

Водночас, розрізняють такі види доходів фірми:

  • Звичайний дохід (формується за рахунок реалізації продукції);

  • Капітальний дохід (дохід від перепродажу виробничих фондів, майна, землі чи фінансових активів, тобто акцій і облігацій);

  • Дивідендний дохід (дохід від акцій інших фірм).

Основним видом доходу фірми є звичайний дохід, конкретними формами якого є валовий і чистий дохід.

Валовий дохід – вся сума доходів фірми, чистий дохід – це валовий дохід (грошова виручка фірми) без суми повних витрат, тобто - це прибуток фірми.

Для характеристики доходу фірми важливими є показники середнього і граничного доходу, пов'язані з сукупним (валовим) доходом.

Сукупний дохід результат виробничо-господарської діяль­ності, розрахований як різниця між вартістю реалізованої про­дукції та послуг і загальними виробничими витратами

Сукупний (валовий) дохід, який одержує, фірма, дорівнює ціні (Р), помноженій на кількість реалізованого товару:

R = P * Q

Граничний дохід величина, на яку змінюється загальний до­хід фірми за реалізації однієї (додаткової) одиниці продукці

Граничний дохід (МR) - це приріст доходу як результат приросту виробництва на одну одиницю товару:

MR = ∆R/∆Q

Середній дохід (АR) - дохід в середньому на одиницю товару: AR = R/Q

Середній дохід дорівнює ринковій ціні одиниці товару.

За умов досконалої конкуренції стан ринкової рівноваги фірми і рівень максимального прибутку досягається за рівності граничного доходу і граничних витрат: М R = МС. Якщо граничний дохід (М R) перевищує граничні витрати (МС), виробництво варто розширювати, а якщо навпаки, його необхідно скорочувати. Тому, коли М R = МС, фірма не змінює обсягу виробництва, він залишається сталим, звідси й назва - ринкова рівновага фірми

Прибуток на капітал — найважливіша категорія ринко­вої економіки, складна і багатогранна за своєю сутністю та кон­кретними формами вияву. Еволюція наукових уявлень про при­роду та джерела прибутку відображає розвиток теоретичних досліджень сутності та динаміки руху капіталу

Західній економічній літера­турі термін "прибуток", як правило, вживається у широко­му та вузькому розуміннях, а саме:

  • як такий, що включає до свого складу процент (широкий підхід);

  • як підприємницький дохід, тобто без включення до його складу процента (звужений підхід).

Утвердились такі підходи до трактування економіч­ної природи прибутку:

1. Прибуток як винагорода за вмілу оцінку ризиків і не­визначеності Вони у строгому розумінні є виробниками, в той час як населен­ня просто забезпечує їх виробничими послугами

  1. Прибуток як винагорода за новаторство, впровадження технічних, комерційних, організаційних та фінансових нововве­день. Зазначений підхід був обґрунтований відомим австро-американським дослідником Й. Шумпетером у книзі "Теорія еконо­мічного розвитку" (1912) на основі дослідження прибутку як по­тужної творчої сили розвитку ринкової економіки9.

  2. Прибуток як наслідок монопольної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції. Цей підхід був започатко­ваний американським економістом Е. Чемберліном, автором праці "Теорія монополістичної конкуренції" (1933) та англій­ською дослідницею Дж. Робінсон, автором книги "Економіка недо­сконалої конкуренції" (1933). На думку цих дослідників, за умов монополізації існують можливості завищення цін і формування доходу, джерелом якого є реалізована в ціні монопольна влада. Водночас необхідно зазначити, що питання про монопольну скла­дову прибутку до цього часу залишається дискусійним.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]