- •Математика в 4-му класі початкової школи
- •Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в 4-му класі.
- •Методика роботи над задачами в 4-му класі
- •Зміст курсу математика 4-го класу
- •Узагальнення та систематизація знань за третій клас. Нумерація трицифрових чисел
- •Арифметичні дії додавання і віднімання, множення і ділення
- •Узагальнення обчислювальних прийомів додавання і віднімання в межах 1000.
- •Додавання і віднімання по частинах
- •Пам'ятка Порозрядне додавання
- •Пам'ятка Порозрядне віднімання
- •Порозрядне додавання кількох чисел.
- •Пам'ятка Додавання (віднімання) способом округлення
- •1.Прийом укрупнення розрядних одиниць.
- •Узагальнення обчислювальних прийомів поза табличного множення і ділення
- •Прийом укрупнення
- •Прийом на підставі множення ( ділення) добутку на число
- •Прийом на підставі ділення числа на добуток
- •Прийом на підставі конкретного змісту дії ділення
- •Прийом на підставі множення (ділення ) суми на число
- •Правило множення на 9, 99, 999
- •Правило множення у випадках, якщо один з множників близький до розрядного двоцифрового або трицифрового числа
- •Узагальнення знань учнів про складені задачі.
- •Задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •Ускладнені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •Задачі на спільну роботу.
- •Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в 4-му класі. Усна та письмова нумерація багатоцифрових чисел .
- •Читання багатоцифрових чисел
- •Запис багатоцифрових чисел
- •Запис багатоцифрових чисел.
- •Читання багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- •Письмове додавання і віднімання
- •Методика вивчення письмового множення і ділення багатоцифрових чисел.
- •Методика вивчення множення багатоцифрових чисел на одноцифрове число
- •Письмове множення на одноцифрове число.
- •Множення багатоцифрового числа, що закінчується нулями на одноцифрове
- •Методика вивчення ділення на одноцифрове число
- •Дидактична задача: формувати навички письмового ділення трицифрового
- •Дидактична задача: формувати навички письмового ділення трицифрового
- •Письмове ділення
- •Усне множення і ділення на розрядну одиницю.
- •Множення і ділення на розрядну одиницю: 10, 100, 1000...
- •Методика вивчення множення багатоцифрових чисел на двоцифрове число
- •Множення на числа, що закінчуються нулями
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Письмове множення на двоцифрове число
- •Методика вивчення ділення багатоцифрових чисел на двоцифрове число
- •Спосіб перевірки пробних цифр частки
- •Методика вивчення дробів
- •З двох дробів з рівними знаменниками
- •Чим на більше число рівних частин поділене ціле, тим менше величина кожної частини.
- •Якщо у дробів однакові чисельники та різні знаменники, то більший той дріб, в якого знаменник менший.
- •У дробів однакові чисельники та різні знаменники, то менший той дріб, в якого знаменник більший.
- •З двох дробів з однаковими чисельниками той, у якого знаменник .
- •Якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне й те саме натуральне число, то отри маємо дріб, який рівний даному.
- •Якщо чисельник і знаменник дробу розділити на одне й те саме натуральне число, то отри маємо дріб, який рівний даному.
- •Якщо чисельник і знаменник дробу помножити або розділити на одне й те саме натуральне число, то отри маємо дріб, який рівний даному.
- •Якщо в задачі треба знайти дріб від числа , треба: першою дією дізнатися про величину однієї частини, а другою дією знайти величину дробу.
- •Щоб знайти дріб від числа, треба число поділити спочатку на знаменник, і отриману частку помножити на чисельник.
- •Задачі з дробами
- •1. Знаходження частини від числа.
- •Методика роботи над задачами в 4-му класі Види простих задач 4-го класу та методика роботи над ними
- •Задачі на збільшення (зменшення) числа на декілька одиниць, сформульовані у непрямій формі .
- •Задачі, що утримують величини: швидкість, час, відстань.
- •Задачі на час.
- •Види складених задач 4-го класу Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Спосіб відношень.
- •Розв’язання
- •Задачі на подвійне наведення до одиниці
- •Задачі на спільну роботу.
- •Задачі на одночасний рух в різних напрямках
- •Пам’ятка ( 1 спосіб: s, V )
- •3) Задачі на знаходження часу.
- •Пам’ятка ( 2 спосіб: s, V, t )
- •Задачі на рух в одному напрямку
- •Задачі на неодночасний рух в різних напрямках
- •Задачі на рух за течією та проти течії річки
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Четвертою дією ми дізнаємося про масу вугілля ,яку було привезено другого дня.
- •Задачі на знаходження невідомого за двома різницями
- •Задачі на знаходження середнього арифметичного
- •Задачі, які містять дроби Задачі на знаходження дробу від відомого числа.
- •Складені задачі, які містять знаходження дробу від невідомого числа.
- •6 Пачок по 50 шт.
- •Алгебраїчний матеріал в курсі математики 4-го класу
- •Геометричні фігури та величини.
- •Геометричні тіла
- •Методика вивчення величин в 4-му класі
- •Площа фігури
- •2. Основні питання методики вивчення теми. Введення поняття “Площа фігури”
- •Нестандартні задачі для 4-го класу
- •Задачі, що розв’язуються арифметичним методом.
- •Задачі, що розв’язуються „з кінця”
- •Задачі на комбінації чисел
Складені задачі, які містять знаходження дробу від невідомого числа.
Задачі , в яких треба кілька разів знаходити дріб від числа.
а) Задачі на знаходження суми.
Задача. Туристу треба було пройти 180 км. За перший день він пройшов всього шляху, а за другийтого шляху, що пройшов за перший день. Скільки кілометрів пройшов турист за два дні?
- Про що розповідається в задачі? Зробіть схематичний малюнок.
180 км
1 день
- ?
1 день
П день
-?
1 день П день
від 180 км від шляху 1 дня
1
день - ?,
від
180 км
? П
день - ?,
від
шляху 1 дня
- За коротким записом поясніть числа задачі.
- Яке запитання задачі? ( Скільки кілометрів пройшов турист за два дня?)
- Що треба знати, щоб на нього відповісти? ( Треба знати два числові значення: 1 – скільки турист пройшов першого дня, невідомо, та П – скільки турист пройшов другого дня, невідомо.)
- Якою дією відповімо на запитання задачі? (Дією додавання.)
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( ні, ми не знаємо, скільки турист пройшов першого дня і ми не знаємо скільки турист пройшов другого дня.)
- Що треба знати. Щоб про це дізнатися скільки турист пройшов першого дня? ( Треба знати два числові значення: 1 – яку відстань потрібно пройти туристку, відомо 180 км; та П - яку частину всього шляху він пройшов першого дня. Відомо .)
- Як відповімо на це запитання? ( Поділимо на знаменник і помножимо на чисельник.)
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо, скільки турист пройшов другого дня.)
- Що треба знати. Щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – скільки турист пройшов першого дня, невідомо. Але ми про це дізнаємось; та П – яку частину шляху від першого дня турист пройшов другого дня, відомо .)
- Як відповімо на це запитання? ( Поділимо на знаменник і помножимо на чисельник.)
-Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Так.) Аналіз закінчено.
?
? + ?
180 : 6 ? : 5 * 4
- Складіть план розв’язування задачі. ( Першою дією дізнаємось який шлях подолав турист першого дня. Другою – дізнаємося про шлях, який подолав турист другого дня. Третьою дією дізнаємося який шлях подолав турист за два дня.)
Розв’язання
180 : 6 = 30 ( км) – пройшов турист першого дня;
30 : 5 * 4 = 24 ( км) – пройшов турист другого дня;
30 + 24 = 54 ( км) – пройшов турист за два дня.
Відповідь: 54 км пройшов турист за два дня.
В) Задачі, в яких шукане знаходять на підставі знаходження дробу від числа кілька разів.
Задача. Вихід вершків з молока становить маси молока, а вихід масла з вершків -маси вершків. Скільки масла можна одержати з 9 т молока?
9 т = 9000 кг
молоко
вершки - ?
вершки
масло
-?
Вершки
- ?,
від
9000 кг
Масло
- ?,
від
маси вершків
Розв’язання
9000 : 25 * 4 = 1440 ( кг) – маса вершків;
1440 : 9 * 2 = 320 ( кг) – маса масла.
Відповідь: 320 кг масла одержать з 9 т молока.
Задачі на знаходження остачі.
Задача. Довжина садиби 100 м, а ширина на 60 м менше. площі садиби займають будівлі, двір і сад, а решту – город. Яку площу займає город?
100 м
Город
- ?
Решта Будівлі Двір Сад від
площі садиби
на 60м менше
Площа
б.,д,.с. -
від
площі сад.
а
– 100 м
Площа сад.
в-?, на 60м м. Площа городу
- ?
- За коротким записом поясніть числа задачі.
- За коротким записом поясніть числа задачі. Що означає число 100? Число 60? Число ? Що означає знаменник 8? ( На скільки рівних частин поділили площу поля.) Що означає чисельник 3? ( Що 3 такі частини займають будівлі, двір і сад.)
- Яке запитання задачі? ( Яку площу займає город?)
- Що треба знати, щоб на нього відповісти? ( Треба знати два числові значення: 1 – площу садиби, невідомо, та П – площу будівель, двору і саду, невідомо. )
- Як відповімо на запитання задачі? (Дією віднімання.)
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо площу садиби і ми не знаємо площу будівель, двору і саду.)
- Що треба знати. Щоб про дізнатися про площу садиби? ( Треба знати два числові значення: 1 – довжину , відомо 100 м; та П – ширину, не відомо.)
- Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією множення.)
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо, ширину садиби.)
- Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – довжину садиби, відомо, 100 м; та П – на скільки метрів, ширина менше довжини, відомо на 60 м.)
- Як відповімо на це запитання? ( Дією віднімання. )
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо площу будівель, двору і саду.)
- Що треба знати, щоб на нього відповісти? ( Треба знати два числові значення: 1 – площу садиби, невідомо але ми вже про це дізнаємося, та П – яку частину становить площа будівель, двору і саду, відомо . )
- Як відповімо не це запитання? ( Розділимо на знаменник і помножимо на чисельник.)
- Чи можна тепер відповісти на запитання задачі? (Так.) Аналіз закінчено.
?
? - ?
100 * ? ? : 8 * 3
100 - 60
- Складіть план розв’язування задачі. ( Першою дією дізнаємось про ширину садиби. Другою – дізнаємося про площу садиби. Третьою дією дізнаємося про площу будівель, двору і саду. Четвертою дією дізнаємося про площу городу.)
- Запишіть розв’язання по діях .
1) 100 – 60 = 40 ( м) – ширина садиби;
2) 100 * 40 = 400 (м2) – площа садиби;
3) 400 : 8 * 3 = 150 (м2) – площа будівель, двору і саду;
4) 400 – 150 = 250(м2) – площа городу .
Відповідь: 250 м2 площа городу.
Задачі на знаходження дробу від решти
Задача. У майстерні було 2826 м тканини. тканини витратили на пошиття жіночих костюмів. На пошиття чоловічих костюмів витратилирешти тканини. Скільки пішло на чоловічі костюми?
Ж.
К. - ?,
від 2826 м
Ч.
К. - ?,
від решти
Розв’язання
1) 2826 : 9 * 4 = 1256 ( м) тканини витратили на жіночі костюми;
2) 2826 - 1256 = 1570 ( м) становить решта тканини;
3) 1570 : 5 * 4 = 1256 ( м) тканини витратили на чоловічі костюми.
Відповідь: 1256 м тканини витратили на чоловічі костюми.
Задача. Площа дослідного поля становила 84000 м2. Частину цього поля у вигляді прямокутної ділянки зі сторонами 320 м і 100 м засіяно гречкою. решти поля засіяно просом. Яку площу засіяно просом?
84000м2
Решта
Гречка
Площа всього поля – 84000 м2
а – 320 м 320м
Площа гречки 320м
в – 100 м
Площа проса - ? , від решти.
Просо – від решти
- За коротким записом поясніть числа задачі. Що означає число 8400? Число 320? Число 100?
- Що означає число ? ( Яку частину від решти засіяли просом.)
- Що означає знаменник 4? ( На скільки рівних частин поділили решту поля.)
- Що означає чисельник 3? ( Що 3 такі частини засіяли просом.)
- Яке запитання задачі? ( Скільки кв. метрів засіяли просом?)
- Що треба знати, щоб на нього відповісти? ( Треба знати два числові значення: 1 – площу решти, невідомо, та П – яку частину становить від решти просо, відомо . )
- Як відповімо на запитання задачі? (Розділимо на знаменник і помножимо на чисельник.)
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо площу решти.)
- Що треба знати. Щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – загальну площу ділянки , відомо 84000 м2; та П – площу гречки, не відомо.)
- Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( дією віднімання.)
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо, площу гречки.)
- Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – довжину ділянки гречки, відомо, 100 м; та П – ширину, відомо 320 м.)
- Як відповімо на це запитання? ( Дією множення. )
- Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Так.) Аналіз закінчено.
?
? : 4 * 3
84000 - ?
100 * 320
- Складіть план розв’язування задачі. ( Першою дією дізнаємось про площу гречки. Другою – дізнаємося про величину решти площі. Третьою дією дізнаємося про площу проса.)
- Запишіть розв’язання по діях і виразом.
1) 320 * 100 = 32000 ( м2) = 320 (ар) – площа гречки
2) 84000 – 32000 = 52000 (м2) = 520 (ар ) – площа решти
3) 52000 : 4 * 3 = 39000 (м2) = 390 (ар) – площа проса.
Або (84000 - 320 * 100) : 4 * 3 = 39000 ( м2) = 390 (ар)
Відповідь: 390 ар засіяно просом.
Задача. Для школи завезли 1750 зошитів у пачках. 6 пачок, по 50 зошитів у кожній пачці, виділили для учнів початкових класів. решти зошитів продали учням старших класів. Скільки зошитів продали учням старших класів?
1750 зошитів