
- •Математика в 4-му класі початкової школи
- •Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в 4-му класі.
- •Методика роботи над задачами в 4-му класі
- •Зміст курсу математика 4-го класу
- •Узагальнення та систематизація знань за третій клас. Нумерація трицифрових чисел
- •Арифметичні дії додавання і віднімання, множення і ділення
- •Узагальнення обчислювальних прийомів додавання і віднімання в межах 1000.
- •Додавання і віднімання по частинах
- •Пам'ятка Порозрядне додавання
- •Пам'ятка Порозрядне віднімання
- •Порозрядне додавання кількох чисел.
- •Пам'ятка Додавання (віднімання) способом округлення
- •1.Прийом укрупнення розрядних одиниць.
- •Узагальнення обчислювальних прийомів поза табличного множення і ділення
- •Прийом укрупнення
- •Прийом на підставі множення ( ділення) добутку на число
- •Прийом на підставі ділення числа на добуток
- •Прийом на підставі конкретного змісту дії ділення
- •Прийом на підставі множення (ділення ) суми на число
- •Правило множення на 9, 99, 999
- •Правило множення у випадках, якщо один з множників близький до розрядного двоцифрового або трицифрового числа
- •Узагальнення знань учнів про складені задачі.
- •Задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •Ускладнені задачі на знаходження четвертого пропорційного.
- •Задачі на спільну роботу.
- •Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в 4-му класі. Усна та письмова нумерація багатоцифрових чисел .
- •Читання багатоцифрових чисел
- •Запис багатоцифрових чисел
- •Запис багатоцифрових чисел.
- •Читання багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- •Письмове додавання і віднімання
- •Методика вивчення письмового множення і ділення багатоцифрових чисел.
- •Методика вивчення множення багатоцифрових чисел на одноцифрове число
- •Письмове множення на одноцифрове число.
- •Множення багатоцифрового числа, що закінчується нулями на одноцифрове
- •Методика вивчення ділення на одноцифрове число
- •Дидактична задача: формувати навички письмового ділення трицифрового
- •Дидактична задача: формувати навички письмового ділення трицифрового
- •Письмове ділення
- •Усне множення і ділення на розрядну одиницю.
- •Множення і ділення на розрядну одиницю: 10, 100, 1000...
- •Методика вивчення множення багатоцифрових чисел на двоцифрове число
- •Множення на числа, що закінчуються нулями
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Письмове множення на двоцифрове число
- •Методика вивчення ділення багатоцифрових чисел на двоцифрове число
- •Спосіб перевірки пробних цифр частки
- •Методика вивчення дробів
- •З двох дробів з рівними знаменниками
- •Чим на більше число рівних частин поділене ціле, тим менше величина кожної частини.
- •Якщо у дробів однакові чисельники та різні знаменники, то більший той дріб, в якого знаменник менший.
- •У дробів однакові чисельники та різні знаменники, то менший той дріб, в якого знаменник більший.
- •З двох дробів з однаковими чисельниками той, у якого знаменник .
- •Якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне й те саме натуральне число, то отри маємо дріб, який рівний даному.
- •Якщо чисельник і знаменник дробу розділити на одне й те саме натуральне число, то отри маємо дріб, який рівний даному.
- •Якщо чисельник і знаменник дробу помножити або розділити на одне й те саме натуральне число, то отри маємо дріб, який рівний даному.
- •Якщо в задачі треба знайти дріб від числа , треба: першою дією дізнатися про величину однієї частини, а другою дією знайти величину дробу.
- •Щоб знайти дріб від числа, треба число поділити спочатку на знаменник, і отриману частку помножити на чисельник.
- •Задачі з дробами
- •1. Знаходження частини від числа.
- •Методика роботи над задачами в 4-му класі Види простих задач 4-го класу та методика роботи над ними
- •Задачі на збільшення (зменшення) числа на декілька одиниць, сформульовані у непрямій формі .
- •Задачі, що утримують величини: швидкість, час, відстань.
- •Задачі на час.
- •Види складених задач 4-го класу Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Спосіб відношень.
- •Розв’язання
- •Задачі на подвійне наведення до одиниці
- •Задачі на спільну роботу.
- •Задачі на одночасний рух в різних напрямках
- •Пам’ятка ( 1 спосіб: s, V )
- •3) Задачі на знаходження часу.
- •Пам’ятка ( 2 спосіб: s, V, t )
- •Задачі на рух в одному напрямку
- •Задачі на неодночасний рух в різних напрямках
- •Задачі на рух за течією та проти течії річки
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Четвертою дією ми дізнаємося про масу вугілля ,яку було привезено другого дня.
- •Задачі на знаходження невідомого за двома різницями
- •Задачі на знаходження середнього арифметичного
- •Задачі, які містять дроби Задачі на знаходження дробу від відомого числа.
- •Складені задачі, які містять знаходження дробу від невідомого числа.
- •6 Пачок по 50 шт.
- •Алгебраїчний матеріал в курсі математики 4-го класу
- •Геометричні фігури та величини.
- •Геометричні тіла
- •Методика вивчення величин в 4-му класі
- •Площа фігури
- •2. Основні питання методики вивчення теми. Введення поняття “Площа фігури”
- •Нестандартні задачі для 4-го класу
- •Задачі, що розв’язуються арифметичним методом.
- •Задачі, що розв’язуються „з кінця”
- •Задачі на комбінації чисел
Задачі на неодночасний рух в різних напрямках
Задачі на рух, в який рух обох тіл починається у різний час , відносяться до задач на неодночасний рух. Розв’язання таких задач містить два етапи:
На першому етапі розглядається „самостійний” рух тіла, що вирушило раніше.
На другому етапі розглядається „одночасний” рух двох тіл.
Розглянемо кілька прикладів задач на неодночасний рух.
Задача
1.
З міста вирушив пасажирський поїзд зі
швидкістю 70
.
Через 2 години, з цього ж міста, в
протилежному напрямі, вирушив швидкий
поїзд зі швидкістю 120
.
Яка відстань буде між поїздами через 3
години після виходу швидкого поїзду?
Про що йде мова в задачі? ( Про рух двох поїздів.)
Що відомо про час початку руху? ( Вони вийшли неодночасно. Спочатку вирушив пасажирський поїзд, і лише через 2 год вирушив швидкий поїзд.)
Як рухаються поїзди? ( Спочатку пасажирський поїзд рухався самостійно, а коли вийшов швидкий поїзд, то вони рухалися в протилежних напрямах.)
Отже, можна цю задачу розбити на дві частини:
в першій частині розглянути „Самостійний” рух пасажирського поїзду: „З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70
і рухався 2 години. Яку відстань він подолав?”;
в другій частини розглянути „одночасний” рух пасажирського та швидкого поїздів у протилежних напрямах: „З міста вирушив пасажирський поїзд зі швидкістю 70
. З цього ж міста, в протилежному напрямі, вирушив швидкий поїзд зі швидкістю 120
. Яка відстань буде між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду?”
Як знайти відстань за відомими швидкістю та часом? ( Щоб знайти відстань, треба швидкість помножити на час.)
Які висновки можна зробити при одночасному русі в протилежних напрямах? ( Відстань між поїздам и весь час збільшується. Весь шлях складається з суми відстаней, яку подолали кожний поїзд. На рух поїзди витратили однаковий час, 3 год.)
Зробимо креслення. На кресленні покажемо дві частини задачі:
t = 2 год. t = 3 год.
70
70
120
?
За коротким записом поясніть числа задачі. ( Число 70 означає швидкість пасажирського поїзду. 70
означає, що пасажирський поїзд за кожну годину проходить 70 км. Число 2 означає, час який пасажирський поїзд рухався „самостійно”. Число 120 – означає швидкість швидкого поїзду. 120
означає, що кожний час швидкий поїзд проходить по 120 км. Число 3 означає час руху швидкого і пасажирського поїздів при їх „одночасному” русі в протилежних напрямах. Треба знайти відстань між поїздами. Вся відстань складається з відстані „самостійного” руху пасажирського поїзду та відстані, на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах.
Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі? ( Треба знати два числові значення: 1 – відстань, яку пройшов пасажирський поїзд при „самостійному” русі, невідомо, та П – відстань, на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах, невідомо.)
Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? ( Дією додавання.)
Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо обидва числові значення.)
Що треба знати, щоб дізнатися відстань, яку пройшов пасажирський поїзд при „самостійному” русі? (Треба знати два числові значення: 1 – швидкість пасажирського поїзду, відомо 70
, та П – час його самостійного руху, відомо, 2 год.)
Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією множення.)
Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, відомі обидва числові значення.) А на запитання задачі? ( Ні, ми не знаємо на яку віддалилися поїзди при „одночасному” русі в протилежних напрямах.)
Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – на скільки віддаляються поїзди за кожну годину, невідомо, та П – час їх спільного руху, відомо, 3 год.)
Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією множення.)
Чи можна одразу відповісти на це запитання? ( Ні, ми не знаємо на скільки віддаляються поїзди за кожну годину.)
Що треба знати, щоб про це дізнатися? ( Треба знати два числові значення: 1 – яку відстань проходить за кожну годину пасажирський поїзд, відомо 70 км, та П – відстань, яку проходить за кожний час швидкий поїзд, відомо, 120 км.)
Якою арифметичною дією відповімо на це запитання? ( Дією додавання.)
Чи можна відразу відповісти на це запитання. ( Так, ми від запитання перейшли до числових даних. Аналіз закінчено.)
?
? + ?
70 * 2 ? * 3
70 + 120
Складіть план розв’язування задачі. ( Першою дією дізнаємось відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”. Другою дією дізнаємось на скільки віддаляються поїзди один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах. Третьою дією дізнаємось на скільки віддаляться поїзди за 3 год при „одночасному” русі в протилежних напрямах. Четвертою дією дізнаємось відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду.)
Запишіть розв’язання по діях з поясненням.
Розв’язання
70 * 2 = 140 ( км) – відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”;
70 + 120 = 190 (км) – на стільки віддаляються поїзди один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах;
190 * 3 = 570 ( км) – на стільки віддаляться поїзди за 3 год при „одночасному” русі в протилежних напрямах;
140 + 570 = 710 ( км) – відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду.
П спосіб.
1) 70 * 2 = 140 ( км) – відстань, яку проїхав пасажирський поїзд, рухаючись „самостійно”;
2) 70 * 3 = 210 ( км) – проїхав пасажирський поїзд після виходу швидкого;
3) 120 * 3 = 360 ( км) – проїхав швидкий поїзд;
4) 210 + 360 = 570 ( км) – проїхали швидкий і пасажирський поїзди разом при „одночасному” русі в протилежних напрямах;
5) 570 + 140 = 710 ( км) - відстань між поїздами через 3 години після виходу швидкого поїзду.
Відповідь: 710 км.
Задача
2 . З
пункту К виїхав велосипедист зі швидкістю
14
.
Через 2 год із цього пункту в протилежному
напрямі виїхав вантажний автомобіль
зі швидкістю 58
.
Через скільки годин після виходу
автомобіля відстань між ними становитиме
244 км?
t - ? t = 2 год.
14
14
К
58
244 км
Розв’язання
14 * 2 = 28 ( км ) - відстань, яку проїхав велосипедист, рухаючись „самостійно”;
58 + 14 = 72 ( км) - на стільки віддаляються велосипедист і вантажний автомобіль один від одного за кожну годину при „одночасному” русі в протилежних напрямах;
244 – 28 = 216 ( км) – на стільки віддалилися велосипедист і автомобіль за весь час „одночасного” руху в протилежних напрямах;
216 : 72 = 3 – стільки годин рухався автомобіль.
Відповідь: через 3 години відстань між велосипедистом і автомобілем становитиме 244 км.
Задача
3. З
Москви до Архангельська, відстань між
якими 1120 км, вирушив поїзд зі швидкістю
35
.
Через 23 год з Архангельська назустріч
йому вийшов поїзд. З якою швидкістю їхав
поїзд з Архангельська, якщо поїзди
зустрілися через 5 год після виходу
другого поїзду?
t = 23 год t = 5 год.
35
35
?
1120 км
Розв’язання
35 * 23 = 805 ( км) - відстань, яку проїхав поїзд з Москви, рухаючись „самостійно”;
1120 – 805 = 315 ( км) – відстань, на яку наблизилися поїзди при „одночасному” русі назустріч;
315 : 5 = 63 ( км) – на стільки наближаються поїзди один до одного за кожну годину;
63 – 35 = 28 ( км) – проходе другий поїзд за кожну годину, тому швидкість другого поїзду 28
.
Відповідь:
28
.
Зазначимо, що для цієї задачі існую другий спосіб розв’язання.
Задачі на неодночасний рух можна декілька ускладнити:
4. Відстань
між містами А та В 520 км. У 8 годині ранку
з А в В вийшов автобус зі швидкістю 56
,
а об 11 годині дня з В в А вийшла вантажівка
зі швидкістю 32
.
О котрій годині вони зустрінуться і на
якій відстані від міста А вони зустрілися?
5. О
півдні від пристані відійшов пароплав
зі швидкістю 16
.
Через 3 год від тієї самої пристані в
тому ж напрямі відійшов другий пароплав
і через 12 год після виходу догнав перший
пароплав. Визначити швидкість другого
пароплаву.
6. Два
поїзди вийшли у різний час назустріч
один одному з двох станцій, відстань
між якими 794 км. Перший поїзд йшов зі
швидкістю 52
,
а швидкість другого на 10
менше. До місця зустрічі перший поїзд
пройшов 416 км. Який поїзд вийшов раніше
і на скільки?
7. З міста
А у напрямі до міста В вийшов поїзд зі
швидкістю 50
.
Через 12 годин з того ж міста вилетів
літак зі швидкістю у 7 разів більшою за
швидкість поїзду, і наздогнав поїзд на
половині шляху від А до В. Визначити
відстань між містами.
8. Від
пристані А до пристані В відправився
пароплав зі швидкістю 24
,
а за 9 год до нього в цьому ж напрямі
вийшов буксир з баржами зі швидкістю 8
и прибув в В на 15 год пізніше пароплава.
Знайди відстань між пристанями.