6. Стратегія розвитку виробничих потужностей

Виробничі потужності є важливим і обов’язковим компонентом реалізації будь-якої стратегії і тактики виробничого менеджменту фірми, тому управління ними — одне з найважливіших завдань управління підприємством. У процесі управління виробничими потужностями підприємства операційний менеджер повинен враховувати наявні ресурси і готову продукцію.

Стратегія розвитку виробничих потужностей — система цілеспрямованих дій щодо забезпечення оптимальної структури, ефективного використання виробничих потужностей.

Обґрунтоване формулювання її передбачає аналіз і розрахунок кількості і складу необхідного устаткування на основі його проектної потужності і можливостей, його завантаження.

При аналізі використання виробничих потужностей послуговуються такими показниками, як ефективність (продуктивність) і навантаження.

Ефективність — відношення реального обсягу випуску до ефективної потужності, тобто: Ефективність = Реальний випуск /Ефективна потужність.

Навантаження — відношення реального обсягу випуску до проектної потужності, тобто: Навантаження = Реальний випуск / Проектна потужність.

В основному менеджери зосереджуються на ефективності, але не завжди правильно її оцінюють, що призводить до небажаних наслідків. Здебільшого висока ефективність тлумачиться як ефективне використання ресурсів, хоча насправді це не так, адже ефективна потужність обумовлює реальні обсяги випуску, тому по-справжньому ефективним способом підвищення корисного навантаження є збільшення ефективної потужності. Отже, підвищення навантаження залежить від можливості збільшити ефективну потужність, для чого необхідні знання факторів, що її обмежують.

На практиці в Україні стратегії розвитку виробничих потужностей реалізуються шляхом реконструкції або масштабного технічного переозброєння.

7. Сфокусовані (нішеві) стратегії підприємства

Базові стратегії диференціації і лідерства за витратами найчастіше орієнтовані на вузький сегмент ринку.

Цільовий сегмент (нішу) визначають за географічним критерієм, особливими вимогами споживачів до товару.

На підставі глибокого вивчення особливостей цих потреб підприємство фокусує на їх задоволення відповідні функціональні стратегії.

Сфокусовані стратегії — система заходів, спрямована на краще, ніж у конкурентів, задоволення потреб покупців цільового сегмента.

Фокусування спрямоване на витрати або на диференціацію. Успіх сфокусованих стратегій низьких витрат і диференціації можливий за таких умов:

—наявність різних вимог споживачів до конкурентного товару;

—достатній розмір сегмента ринку, що забезпечує очікуваний прибуток і перспективи зростання;

—відсутність інтересу до сегмента з боку більшості лідерів галузі;

—достатня кількість сегментів і ніш в галузі, що дає змогу обрати найпривабливіший сегмент відповідно до можливостей і ресурсів підприємства;

—відсутність конкуренції за обслуговування сегмента;

—наявність у підприємства, яке має намір обслуговувати певний сегмент ринку, відповідного досвіду і ресурсів;

—відсутність у підприємства можливостей працювати на більш широкому сегменті чи на цьому ринку загалом.

Використання стратегії фокусування пов’язане з багатьма ризиками, однак вона є досить ефективною в малому бізнесі, зокрема у торгівлі.

Ризикові ситуації є породженням неповноцінної ділової, маркетингової інформації, деструктивних економічних тенденцій, елементів випадковості та ін. Як свідчить практика, більшість стратегічних рішень на підприємствах ухвалюються в умовах невизначеності та економічних ризиків. Безумовний вплив ризиків на всі сторони діяльності підприємства вимагає цілеспрямованого управління ними. Адже весь процес управління підприємницькою діяльністю є системою економічних, соціальних рішень, кожне з яких забезпечує використання певних організаційних, фінансових механізмів, які знижують чи підвищують ринкову позицію за певним критерієм (наприклад, за рівнем прибутку, нормою повернення інвестицій). Основна мета стратегічного управління ризиками полягає в їх мінімізації, зменшенні, уникненні фінансових втрат. Найпоширеніші ризики наведено на рис. 14.5.

Рис. 14.5. Ризики використання сфокусованих стратегій

Вірогідність ризиків підвищується на насичених ринках. Метою сфокусованої стратегії є утримання за будь-яких умов ринкової ніші, своїх споживачів. Для цього здійснюють постійний моніторинг їх потреб. Сфокусовані стратегії орієнтуються як на диференціацію, так і на зниження витрат, вимагають постійного пошуку внутрішніх резервів, оновлення методів і форм взаємодії із споживачем.