8. Інші функціональні стратегії підприємства
1. Організаційна стратегія. Це стратегія розвитку загального управління, яка систематизує пріоритети розвитку підприємства і відповідно організовує та координує реалізацію його стратегій.
Напрямки, завдання стратегії: а) перебудова організаційних структур управління (ОСУ) відповідно до обраних стратегій; б) декомпонування, доведення стратегій до без посередніх виконавців; в) розстановка кадрів для забезпечення стратегій; г) розробка системи прийняття рішень; д) організація системи контролю за реалізацією стратегій; е) розробка системи комуікацій.
2. Екологічна стратегія. Передбачає заходи по збереженню довкілля від можливих негативних наслідків для екології запровадження нових стратегій розвитку підприємства.
Напрямки, завдання: а) збереження від забруднення та ерозії земель, підтримання її високої родючості; б) збереження від забруднення повітряного басейну; в) збереження водного басейну: г) створення екологічно сприятливих умов діяльності людей на підприємстві тощо.
3. Соціальна стратегія. Передбачає створення належної соціальної інфраструктури для нормального відтворення і відновлення затраченого трудового потенціалу (дитсадки, школи, медпрофілакторії, бази відпочинку і лікування, житло, комунальні послуги, високі доходи тощо).
4. Інформаційна стратегія. Це стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення стратегій підприємства, розвитку інформаційних комунікацій. Окремі автори подають її як складову організаційної стратегії.
Література: [1, с. 216-255], [2, с. 277-344], [3, с. 70-105]
Тема 14.Стратегічні аспекти у функціональних сферах діяльності підприємства
1. Роль операційних стратегій в управлінні підприємством.
2. Стратегія підвищення якості товару (послуги).
3. Операційна стратегія лідерства за витратами.
4. Стратегія оптимальних витрат.
5. Операційна стратегія диференціації (концентрації).
6. Стратегія розвитку виробничих потужностей.
7. Сфокусовані (нішеві) стратегії підприємства.
8. Стратегія виробничих процесів.
9. Стратегія ресурсозаощадження.
1. Роль операційних стратегій в управлінні підприємством
Операційні стратегії (ОС) є своєрідною основою реалізації всіх інших, бо навіть загальна стратегія підприємства неодмінно конкретизується у певних діях і заходах. Більшість масштабних стратегічних рішень пов’язані з використанням ресурсів підприємства, що зумовлює необхідність мати досить конкретні стратегії на рівні підрозділів, робочих місць, де створюються стійкі конкурентні переваги. Ними можуть бути зниження витрат і підвищення якості продукції, розроблення нових товарів і їх споживчих якостей, впровадження новітніх технологій та обладнання, раціоналізація виробничих функцій, організація праці, планування тощо. На вирішення цих проблем спрямовані операційні стратегії підприємства.
Будь-яка стратегія повинна забезпечувати переваги підприємства у конкурентному середовищі.
Конкурентні переваги (КП) виявляються у різноманітних видах і навіть формах, які залежать від специфіки галузі, ринкового сегмента, товару тощо. Формуються вони на макроекономічному (народне господарство, галузь), конкретизуються на мікроекономічному (ділове оточення підприємства) і забезпечуються на внутрішньому (у межах підприємства) рівнях.
Стратегія досягнення КП спирається на особливо виняткові і важливі для певного виду діяльності активи підприємства. Ця унікальність активів і ресурсів (компетентність, гнучкість, економічність, мобільність) створюється у внутрішньому середовищі, основою якого є операційна система — управлінська система, яка забезпечує основну та інші види діяльності підприємства, крім інвестиційної і фінансової. На вході вона отримує ресурси (праця, капітал, матеріали), що перетворюються на кінцеві продукти (товари, послуги).
Призначенням і головною функцією цієї системи є виробництво, у загальному розумінні — операції.
На забезпечення загального розвитку підприємства спрямовані його операційні стратегії.
Операційна стратегія підприємства — система заходів, що забезпечує досягнення мети в основному та інших видах діяльності підприємства, крім інвестиційної і фінансової.
Розробляють операційні стратегії, використовуючи загальні принципи управління. Навіть конкретна ОС, спрямована на вирішення конкретних завдань, підпорядкована загальній меті — досягненню певних КП підприємства. Основні операційні стратегії подані на рис. 14.1.
Рис.14.1 Операційні стратегії підприємства
Стратегії операційного рівня сприяють реалізації стратегій вищих рівнів. Найтісніше вони пов’язані з функціональними стратегіями, а через них — з діловими і корпоративними. Маючи власну інформаційну базу, ОС доповнюють і деталізують бізнес-плани підприємств, фірм. Розробляють їх на відносно короткий проміжок часу (найчастіше — на термін не більше 2 років), вони потребують менше року на впровадження. На буденному рівні — це єдиний критерій, що відрізняє стратегію від тактики. Об’єктами ОС є проекти, технології, обладнання, товар, витрати, якість, ресурсоємність, проекти (інновації), виробниче планування, потужність виробництва, постачання запасів.
Стратегія розвитку виробничих потужностей реалізується як проект інвестування у реконструкцію або в масштабну модернізацію.
Операційна стратегія підвищення якості спрямована на забезпечення сукупності властивостей і характеристик товару, завдяки яким він набуває здатності задовольняти потреби споживачів. Останнім часом традиційні уявлення про якість доповнюються вимогами до споживчих, насамперед економічних, екологічних характеристик.
Стратегія ресурсозбереження має на меті подолання економічної суперечності між зростанням потреб у ресурсах і їх дефіцитом.
Стратегії виробничих процесів формуються з урахуванням ресурсів, можливостей і ризиків зовнішнього середовища.
Кожна з ОС спрямовується на вирішення конкретного виробничого завдання, а всі разом вони повинні підпорядковуватися загальній корпоративній меті — досягненню КП підприємства у ринковому середовищі.