- •Реєстр. № ______________________ конспект лекцій
- •Зміст модулів і тем дисципліни «стратегія підприємства»
- •Тема 13. Загальна характеристика функціональної стратегії
- •2. Концепції стратегії підприємства
- •3. Еволюція стратегій підприємства
- •4. Ієрархія та етапи формування стратегій підприємства
- •5. Класифікація стратегій підприємства
- •6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій
- •Тема 2.Місія та цілі підприємства
- •1. Формулювання та характеристика елементів місії підприємства
- •2. Визначення мети підприємства
- •3. Поняття та класифікація цілей підприємства
- •4. Механізм вироблення системи цілей підприємства
- •5. Управління за цілями
- •Тема 3. Стратегічний контекст підприємства
- •1. Методичний підхід до діагностики середовища
- •2. Методи ситуаційного аналізу
- •3. Прогнозування тенденцій зміни середовища організації
- •4. Інформаційне забезпечення аналізу середовища
- •5. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
- •Тема 4.Оцінювання зовнішнього середовища підприємства
- •1. Загальні поняття про середовище підприємства
- •2. Діагностика і прогноз макросередовища
- •3. Аналіз і прогнозування мікросередовища
- •3.1. Конкурентне середовище (галузь, конкуренти)
- •3.2. Оцінка впливу на підприємство покупців
- •3.3. Оцінка впливу на підприємство зовнішніх партнерів
- •3.4. Аналіз впливу постачальників
- •Тема 5.Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •1. Сутність, види та складові стратегічного потенціалу підприємства.
- •1. Сутність, види та складові стратегічного потенціалу підприємства
- •2. Теоретичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства
- •3. Методика оцінювання стратегічного потенціалу підприємства
- •Тема 6. Стратегії бізнесу
- •1. Сутність та зміст стратегії бізнесу (ділові стратегії, стратегії конкуренції) підприємства
- •2. Загальний аналіз конкурентних стратегій за класифікаційними ознаками
- •3. Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства
- •4. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства
- •5. Оцінювання конкурентоспроможності організації на основі визначення конкурентоспроможності товару
- •Тема 7.Стратегія диверсифікації діяльності підприємства
- •1. Сутність стратегії диверсифікації діяльності підприємства
- •2. Види стратегії диверсифікації діяльності підприємства
- •3. Похідні стратегії диверсифікації підприємства
- •4. Управління диверсифікованими підприємствами
- •Тема 8.Стратегії зовнішнього розвитку підприємства
- •1. Стратегії зовнішнього розвитку підприємства: етапи формування, види, методи їх вибору в умовах невизначеності
- •2. Розробка стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку
- •3. Стратегії галузевої орієнтації
- •3.1. Стратегія для конкуренції у фрагментованих галузях
- •3.2. Стратегія для підприємств, що розвиваються
- •3.3. Стратегії для слабкого бізнесу
- •3.4. Стратегії в нових галузях
- •3.5. Конкурентна стратегія в галузях, які перебувають у стадії зрілості
- •3.6. Конкурентні стратегії для фірм, які діють у галузях, що перебувають у стані стагнації або спаду
- •3.7. Стратегія відновлення для кризових ситуацій
- •3.8. Стратегія лідерів галузі
- •Тема 9. Корпоративна стратегія підприємства
- •1. Сутність і особливості корпоративної стратегії підприємства
- •2. Принципи формування корпоративних стратегій
- •3. Види базових корпоративних стратегій
- •4. Стратегічні альтернативи базових корпоративних стратегій підприємства
- •Тема 10. Матричні методи у формуванні корпоративної стратегії підприємства
- •1. Поняття про матричні методи в проведенні портфельного аналізу та його етапи
- •2. Аналіз темпів приросту та частки ринку за методом Бостонсько'і консалтингової групи
- •3. Багатофакторна портфельна матриця „Мак-Кінсі» „привабливість- конкурентоспроможність»
- •4. Модель портфельного аналізу методом «Shell» — dрм
- •5. Матриця фірми Arthur d. Little (adl/lc)
- •6. Матриця Ансоффа
- •7. Тривимірна схема Абеля
- •8. Портфельна матриця р. Купера
- •9. Модель Хофера-Шендела
- •10. Модель стратегічного аналізу (база даних pims)
- •Тема 11. Альтернативність у стратегічному виборі
- •1. Поняття стратегічні альтернативи підприємства та етапи їх вибору
- •2. Поняття про вибір стратегії підприємства і чинники вибору
- •Конкурентна позиція
- •3. Обмеження, критерії і методи стратегічного вибору
- •4. Економічні альтернативи для сучасного підприємництва
- •Тема 12.Декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- •1. Особливості і основні етапи розробки стратегії підприємств
- •2. Типові підходи до розроблення стратегій підприємства
- •3. Способи розроблення стратегії
- •4. Функції вищого керівництва підприємства при розробці стратегії
- •5. Інформаційне забезпечення процесу розробки стратегії
- •6. Поняття декомпонування стратегії підприємства
- •7. Особливості декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- •8. Концепція підприємницьких стратегій
- •9. Концепція організаційних стратегій підприємства
- •10. Концепція виробничих стратегій
- •11. Сучасні підходи до декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- •Тема 13.Загальна характеристика функціональної стратегії
- •1. Сутність та призначення функціональних стратегій
- •2. Типологія функціональних стратегій підприємства
- •3. Маркетингова стратегія підприємства
- •4. Стратегія наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок
- •5. Виробнича стратегія підприємства
- •6. Стратегія фінансування
- •7. Стратегія управління персоналом підприємства
- •8. Інші функціональні стратегії підприємства
- •Тема 14.Стратегічні аспекти у функціональних сферах діяльності підприємства
- •1. Роль операційних стратегій в управлінні підприємством
- •2. Стратегія підвищення якості товару (послуги)
- •3. Операційна стратегія лідерства за витратами
- •4. Стратегія оптимальних витрат
- •5. Операційна стратегія диференціації (концентрації)
- •6. Стратегія розвитку виробничих потужностей
- •7. Сфокусовані (нішеві) стратегії підприємства
- •8. Стратегія виробничих процесів
- •9. Стратегія ресурсозаощадження
- •Тема 15.Сучасний стан і перспективи розвитку стратегічного управління в україні
- •1. Особливості стратегічного підходу в управлінні українськими підприємствами
- •2. Перспективи використання стратегічного управління в Україні
- •Список рекомендованої літератури
4. Управління диверсифікованими підприємствами
Система управління підприємством охоплює взаємозалежні елементи, що пов’язані між собою стійкими горизонтальними і вертикальними зв’язками, що функціонують і розвиваються як єдине ціле. Елементами цієї системи є окремі працівники, служби, інші ланки апарату управління.
Горизонтальні зв’язки вибудовуються за принципом узгодження і, як правило, є однорівневими. Вертикальні зв’язки передбачають підпорядкування їх елементів, необхідні за ієрархічного (багаторівневого) управління. Крім того, зв’язки у структурі управління можуть бути лінійними і функціональними. Лінійні зв’язки забезпечують рух управлінських рішень, інформації між лінійними керівниками (особами, відповідальними за діяльність організації або її структурних підрозділів), функціональні — забезпечують рух інформації, управлінських рішень відповідно до конкретних функцій управління.
У межах системи управління відбувається управлінський процес (рух інформації, прийняття управлінських рішень), учасники якого мають різні завдання і функції управління, а отже — різні права і відповідальність за їх виконання.
Основні проблеми управління диверсифікованими підприємствами пов’язані з розмежуванням повноважень. Оскільки диверсифікованими компаніями практично неможливо управляти з єдиного центру, то необхідно побудувати таку систему управління, яка делегувала б керівникам підрозділів широкі повноваження за належного контролю їх діяльності центральним керівництвом. Ця система повинна відображати цілі і завдання підприємства, а отже, змінюватися разом зі змінами в ньому. Вона повинна відповідати функціональному поділу праці та обсягу повноважень працівників управління, соціально-культурному середовищу. При її побудові необхідно враховувати умови її функціонування, тобто організаційну структуру.
Управління диверсифікованим підприємством здійснюється на таких рівнях:
1) вищий рівень (top management). На цьому рівні функціонують спостережна рада і правління. Рада директорів визначає загальну стратегію фірми, правління — відповідає за її реалізацію. Конкретний розподіл обов’язків між ними регулюється національним законодавством;
2) середній рівень (middle management). Представлений він центральними службами управління, які здійснюють найважливіші управлінські функції, тому їх називають функціональними службами: служба маркетингу, фінансова, планування, НДПКР, координації, обліку і контролю та ін. Вони забезпечують підготовку інформації, вироблення рекомендацій із усіх питань, що входять у їхню компетенцію, для прийняття рішень менеджерами вищого рівня;
3) низовий рівень (lower management). Його утворюють виробничі відділення і стратегічні одиниці бізнесу. Менеджери цього рівня мають певну самостійність, межі якої залежать від системи управління підприємством. Саме на цьому рівні найбільше виявляється його специфіка.
На практиці найчастіше застосовують синергічний і конгломератний стилі управління.
За синергічного стилю корпоративне керівництво контролює ступінь ефективного співробітництва різних підрозділів організації; за конгломератного — кожен підрозділ, дочірня організація є незалежними щодо цілей росту і рентабельності.
Будь-яка розгалужена організація обирає варіант відповідно до своїх особливостей (в одному її відділенні може бути використана продуктова структура, в іншому — функціональна, проектна або матрична).
Продуктова структура доцільна, якщо підприємство регулярно збільшує асортимент реалізованої продукції, що потребує створення комплексних відділень за певними видами продукції. Така система дає змогу приділити окремому продукту стільки уваги, скільки приділяє йому маленька фірма. Вона забезпечує ефективний контроль витрат і дотримання графіка відвантажень.
У великих організаціях багато залежить від стилю стратегічного управління, який може бути твердим (фінансовим, адміністративними) і гнучким. Для холдингів, наприклад, підходить гнучкий стратегічний стиль управління, особливості якого чітко простежуються у стратегічному плануванні на високотехнологічних підприємствах чи на підприємствах, що виробляють товари широкого споживання.
При стратегічному плануванні важливо, щоб служба зовнішньоекономічної діяльності володіла знаннями і навичками інтеркультурного менеджменту, без чого неможлива ефективна взаємодія на зовнішніх ринках, регіональне і міжнародне визнання підприємства.
Література: [1, с. 202-215], [2, с. 206-220]