32

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ОЛЬВІЯ – АНТИЧНА ДЕРЖАВА У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї………………………………………………………………..5

1.1. Утворення Ольвії як першої грецької колонії…………………………5

1.2. Процес становлення та розвитку Ольвії у VII-I ст.cт. до н.е. як рабовласницької республіки……………………………………………………..7

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ОЛЬВІЇ

У VI-I CТ.СТ. ДО Н.Е…………………………………………………………...13

2.1. Народні збори та Рада міста як найвищі органи управління………..13

2.2. Виконавча влада в Ольвійському полісі……………………………...14

2.3. Судочинство в античній державі……………………………………...18

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………..28

ВСТУП

Архаїчний період в історії Західного і Північного Причорномор’я є визначальним для подальшого розвитку цих територій. Поєднання місцевих кочових елементів та прийшлих – грецьких створило передумови для значного цивілізаційного стрибка населення регіону. У VIII – V ст. до н.е. старогрецькі рабовласницькі держави південної частини Балканського півострова та Малої Азії через демографічний вибух, заснували колонії у заморських землях, у тому числі й у Північному Причорномор’ї. Серед них – Ольвію на правому березі Бузького лиману, тепер біля с.Парутино Очаківського району Миколаївської області.

Чимало полісів було засновано еллінами в Причорномор'ї протягом VII-VI ст.ст. до н. є., але далеко не всі вони досягли такого високого політичного й культурно­го розвитку, як Ольвія. Не забудована в середньовічні і нові часи благодатна ольвійська земля, на якій нині знаходиться відомий історико-археологічний заповід­ник «Ольвія», попри різні знегоди й руйнування зберегла численні матеріали,иі яскраво висвітлюють багатогранну матеріальну й духовну культуру, політичний і релігійний світогляд її населення, дають уявлення про різні етапи її історичного розвитку впродовж тисячоліття.

У контексті нашого дослідження особливий інтерес викликають роботи радянських (Б.В.Фармаковський, Л.М.Славін, О.М.Карасьов, В.В.Лапін, П.О.Каришковський [12;19;29]) і вітчизняних (А.В.Бураков, С.Д.Крижицький, С.Б.Буйських, В.М.Отрешко, А.С.Русяєва, В.В.Крапівіна, А.В.Буйських, Ю.І.Козуб, В.В.Крутілов [13-15;17-18;23-27]) вчених, присвячені різним аспектам історії економіки та культури Березані, Ольвії та Нижнього Побужжя.

У дослідженні історії Ольвії одне з ключових місць займають проблеми державного устрою цього полісу. Ще в останній чверті XIX століття в працях академіка В. В. Латишева на базі наявних тоді джерел розглядалися питання державно-політичного розвитку Ольвії та Херсонеса в античну епоху. З розширенням джерельної бази з цієї проблематики деякі положення праць В. В. Латишева в наш час були переглянуті та доповнені. Більш або менш ґрунтовний аналіз системи органів влади та управління держав Північного Причорномор’я міститься у працях В.В.Латишева, В.І.Кадеєва, П.Й.Каришковського, В.В.Рубана, Н.О.Сон, Р.О.Новікової, А.О.Владимирова, та інш. [5;12]. Зверталися до цих проблем і історики права М.М.Страхов, О.А.Гавриленко та ін. [6-8].

Разом з цим, незважаючи на досить значну увагу, приділену цим питанням у вітчизняній історіографії, окремі моменти структури і функціонування полісних установ все ще залишаються висвітленими недостатньо. Це і обумовлює актуальність теми курсової роботи.

Об’єктом дослідження є Ольвія як грецька колонія.

Предметом дослідження є державний устрій Ольвії у VI-I ст.ст. до н.е.

Метою роботи є розкриття особливостей процес становлення та розвитку Ольвії у VII-I ст.cт. до н.е. як рабовласницької республіки.

У відповідності з метою були сформовані завдання:

- визначити умови виникнення Ольвії як грецької колонії.

- охарактеризувати процес становлення та розвитку Ольвії у VII-I ст.cт. до н.е. як рабовласницької республіки;

- розкрити основні риси організації державного демократичного ладу Ольвійського полісу у VII-I ст.cт..

- описати процес судочинства в Ольвії.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період розвитку Ольвійської держави у VI-I ст.ст. до н.е.

Методологічною базою роботи є принципи історизму, об’єктивності, критичного та структурно-системного підходів до джерельного матеріалу. В процесі її написання застосовувалися аналітичний, проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний методи дослідження.

Розділ 1. Ольвія – антична держава у північному причорномор’ї

1.1. Утворення Ольвії як першої грецької колонії

Освоєння греками - вихідцями з Мілета - Нижньобузького регіону відбувалося поступово. Після заснування поселення на Березанському півострові в другій половині VII ст. до Н.Х. виникає реміс­ниче, найімовірніше сезонне селище на узбережжі Ягорлицької затоки. У першій половині VI ст. до Н.Х. з'являються поселення на правому березі Буго-Дніпровського лиману до Ольвії включно; в другій поло­вині VI ст. до Н.Х. — на правому та лівому берегах Бузького лиману від Ольвії до Миколаєва. Остання чверть VI - перша чверть V- ст. до Н.Х. є часом стабілізації життя на поселеннях.

Заснування міста відносять до межі VII–VI ст. до н.е., але цим часом датуються лише поодинокі фрагменти кераміки. Масовий матеріал відноситься до середини і другої половини VI ст. до н.е. На кінець століття було заселено всю територію Верхнього міста за виключенням північної частини, яка була зайнята некрополем. У цей же час у Верхньому місті виникають теменос і агора.

За свідченням Геродота і Діона Хрисостома, які у різні часи відвідали Ольвію, місто знаходилось на березі Гіпаніса (Буга) і це безперечний факт — рештки міста знаходяться біля сучасного села Парутино, Очаківського р-ну Миколаївської обл. Ці ж автори описують Ольвію відповідно V ст. до н.е. і І ст. н.е. Хоча деякі пізніші античні автори — Страбон, Пліній, Помпоній Мела, Марцелін поміщали Ольвію на березі Борисфена (Дніпра).

Епіграфічні пам’ятки доповнюють свідчення античних авторів. Крім присвят, які дозволили ототожнити один з храмів Аполлона, цікавий декрет Каноба з Малої Азії, в якому йдеться про правила обміну ольвійських грошей в інших грецьких центрах. Надзвичайно цінну інформацію про економічні труднощі та політичну боротьбу в Ольвії містять декрети на честь Протогена, Нікерата та синів херсонесита Аполлонія.

Цікаві також написи перших століть, які містять назви римських легіонів із гарнізону, який розміщався в Ольвії у ІІ–ІІІ ст. н.е. Про торгівельні зв’язки Ольвії свідчать клейма на амфорах, черепиці та нумізматичний матеріал.

Ще в кінці ХVIII ст. академіком Палласом було визначено розташування Ольвії і знято перші топографічні плани деяких ділянок городища, а у 1801 р. було покладено початок археологічним дослідженням міста. Це були розвідки Сухтелена, розкопки ж розпочав О.С. Уваров у 1832 р. До 1853 р. цим дослідником було розкопано декілька курганів навколо Ольвії, закладено декілька розкопів в самому місті, на періферії і на некрополі. Результатом цих досліджень стала праця О.С. Уварова “Дослідження про старожитності південної Росії і узбережжя Чорного моря” (1851).

Протягом 70–80 р. ХІХ ст. розкопки проводили Ф.К. Брун, І.Є. Забелін, В.Г. Тізенгаузен, І.К. Суручан. Підсумок дослідженням зробив В.В. Латишев у своїй праці “Дослідження про історію і державний устрій Ольвії” (1887), яка зберігає актуальність і в наш час.

Виникає питання про час формування Ольвійської держави. Оскільки літературних, епіграфічних (за винятком графіті останньої чверті VI - першої чверті V ст. з написом ПО, ПОЛЕ, які знайдено під час розкопок ольвійського гімнасія і які визначають най­менування "поліс") та нумізматичних джерел для вирішення питання про час оформлення Ольвійського поліса як самостійної держави бра­кує, то залишається використати для цієї мети археологічні критерії [24,c.69].

Якщо дотримуватися літературної моделі класичного виведення апойкій, коли організація нової держави практично повинна передува­ти заснуванню нового міста, археологічними критеріями можуть бути наявність залишків міських стін, культових та адміністративних цент­рів, регулярного розмежування території. Такі ж ознаки є типовими

Поява ознак державності, що простежуються археологічно (залиш­ки агори, навколо якої розташовувалися в грецьких містах торговельні та адміністративні споруди, початок різкого зростання густоти населен­ня), припадає в Ольвії тільки на кінець третьої - четверту чверть VI ст. до Н.Х., причому ці явища не збігаються з початком "класичної" ур­банізації міста: з переходом до масового наземного сирцево-кам'яного будівництва, формування чіткої вуличної мережі. Такого формування Ольвія зазнала лише в першій чверті V ст. до Н.Х.

Це дозволяє вирізнити в історії архаїчної Ольвії той час, коли вона ще не була ані містом, ані державою, а була просто поселенням. Хро­нологічно він відповідає другій чверті - середині третьої чверті VI ст. до Н.Х. Поселення в цей час розташовувалося на території майбут­нього Верхнього міста. Ця територія була забудована землянками та напівземлянками, які нічим не відрізнялися від інших сільських посе­лень регіону. Агори ще не було, але вже був західний теменос із куль­тами Аполлона Лікаря, Матері богів, Діоскурів, Афіни та інших божеств.