
- •Конспекти лекцій з курсу “Загальна психологія”.
- •Тема 1. Предмет психології.
- •Основні історичні етапи розвитку психології.
- •Етапи становлення предмету психології.
- •Структура психіки.
- •Структура загальної психології
- •Напрямки психології.
- •Тема 2. Методологія та методи психології.
- •Методологічні принципи:
- •Методологія як вчення про метод.
- •Методи психології
- •I .Загальнонаукові
- •II. Конкретнонаукові
- •III. Метонаукові
- •Тема 3. Еволюція розвитку психіки в тваринному світі. Свідомість людини.
- •Розвиток механізмів психіки.
- •Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу.
- •Вища нервова діяльність. Рефлекторна природа психічного.
- •Виникнення та історичний розвиток людської свідомості.
- •Тема 4. Діяльність.
- •Діяльнісний підхід в психології.
- •Людина як суб’єкт діяльності.
- •Психологічна побудова індивідуальної діяльності
- •Психологічна структура діяльності: (за о.М.Лєонт’євим)
- •Закономірності розвитку діяльності за в.В.Давидовим:
- •Основні види діяльності. Їх розвиток.
- •Тема 5.Особистість.
- •Психологічна структура особистості за с.Д.Максименко:
- •Активність особистості.
- •Формування особистості в діяльності та спілкуванні.
- •Тема 6. Соціально-психологічні явища.
- •Психологічні характеристики групи(структура її психології).
- •Структура міжособитісних відносин в малій групі.
- •Типи міжособистісних конфліктів:
- •Тема 7. Увага.
- •Загальні характеристики уваги.
- •Види уваги.
- •Види уваги та їх порівняльна характеристика.
- •Уважність та її виховання у школярів.
- •Тема 8. Відчуття.
- •Закономірності відчуттів.
- •Диференційна межа відчуття
- •Сенсорна організація людини.
- •Тема 9. Сприйняття.
- •Спостереження та спостережливість.
- •Сприйняття як дія.
- •Тема 10. Пам’ять.
- •Процеси пам’яті:
- •Характеристика процесів пам’яті.
- •Індивідуальні властивості пам’яті.
- •Тема 11. Уява.
- •Види уяви.
- •Процес створення образів уяви.
- •Уява і особистість.
- •Тема 12. Мислення.
- •Види мислення.
- •Функції мислення.
- •Миследіяльність.
- •Змістовні та операціональні компоненти мислення.
- •Інтелектуальні особливості особистості.
- •Тема 13. Мова та мовлення.
- •Види мовлення.
- •Мовні особливості особистості.
- •Значення мови та мовлення в професійній підготовці учителя-мовника.
- •Тема 14. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 15. Почуття та емоції людини.
- •Тема 16. Воля.
- •Механізми вольової поведінки.
- •Структура вольової поведінки.
- •Тема 17. Темперамент.
- •Психологічна характеристика темпераменту за і.П.Павловим.
- •Тема 18. Характер.
- •Тема 19. Здібності.
- •Класифікація здібностей людини:
- •Концепції здібностей.
- •Якісна та кількісна характеристика здібностей.
- •Творчість. Її характеристики.
- •Проблеми обдарованості в сучасній системі освіти та виховання
- •Контрольні питання .
Загальний напрямок розвитку перцептивних дій прямує від одиничного до загального, від послідовного розгляду (сукцесивного сприйняття) до звернутого, одномоментного (симультанного) сприйняття.
Спостереження та спостережливість.
Умовами адекватного сприймання є спостереження і спостережливість. Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільш відрізняє довільне сприйняття від мимовільного. Характерний показник спостереження – тривале цілеспрямоване зосередження уваги на предметі сприймання. Воно здійснюється з певною метою і за визначеним планом. У процесі спостереження увага може зосереджуватись або на явищі загалом, або на окремих його деталях. Це залежить від поставленої мети.
Спостерігати треба вміти. Рівень вміння спостерігати залежить як від навчання спостереженню, так і від спостережливості як якості особистості. – Якщо дитину змалку привчають спостерігати явища природи, поведінку тварин чи явищ життя, то в неї розвивається такий бік характеру як спостережливість, тобто здатність помічати в об’єктах малопомітне, але суттєве.
Спостереження і спостережливість відіграють значну роль у навчанні та трудовій діяльності людини. І.П.Павлов вважав, що спостережливість вкрай потрібна вченому. На його інституті викарбувано: “Спостережливість, спостережливість, спостережливість”.
Сприйняття як дія.
Процеси сприйняття потрібно розглядати як дії, перцептивні дії, які забезпечують орієнтування в конкретній ситуації, виділення та обробку інформації ,яке подається у вигляді образів, адекватних предметам реальності. До перцептивних дій належать рухи руки, що обстежує предмет, очей, що відтворюють контур об’єкта.
Залежно від завдання людина застосовує різні системи перцептивних дій,. Перцептивні дії – особливий вид дій. Мета перцептивних дій – не зміна об’єктів чи явищ, а одержання корисної інформації про їхні властивості і характеристики. Перцептивні дії неможливо звести до фізіологічних реакцій, хоча за своїми механізмами вони є рефлекторними. Істотна характеристика цих дій визначається змістом взаємодії людини з довкіллям, тобто належить до психологічної сфери.
Перцептивні дії в процесі індивідуального розвитку виникають спочатку як розгорнуті зовнішньорухові дії руки та ока, що обстежують незнайомий предмет та створюють його моторну копію. Поступово (з віком) вони згортаються, стаютьвнутрішніми перцептивними діями. – Це сприймання має вигляд миттєвого відображення об’єкта. Процес згортання перцептивних дій зумовлений формуванням у людини числених систем еталонів, якими є фіксовані в пам’яті найбільш інформативніознаки предметів.Величезну кількість таких еталонів людина засвоює в процесі навчання. Це суспільно вироблені системи фонем рідної мови, геометричні форми, кольори тощо. Еталони, на яких базується чуттєве пізнання, суттєво зменьшують кількість інформації, що вимагає переробка. Достатньо вловити лише кілька ознак предмета , щоб сформувати його цілісний образ. Так, ми практично не помічаємо помилок в тексті,бо сприймаємо слова такими, якими вони повинні бути.
Сприйняття людини суспільно зумовлене, включене в систему понять, які є продуктом суспільно-історичного досвіду. Чим більш глибокими і різноманітними знаннями володіє людина, тим багатшим є її сприйняття світу, а розвинене сприйняття є імпульсом до розвитку мислення і почуттів, оволодіння новими сферами людської практики.