Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити основні терміни та скласти термінологічний словник за темою:

-фінансові ресурси;

-фінансова незалежність органів місцевого самоврядування;

-самостійність місцевих бюджетів;

-цільові фонди місцевих рад;

-місцеві позики;

-комунальни кредит;

-запозичення до бюджету розвитку;

-місцевий борг.

2. Розв’язати тестові завдання:

1. Фінанси місцевих органів влади як система включають в себе такі структурні елементи:

а) місцеві бюджети, кошти суб’єктів господарювання, регіональні позабюджетні фонди;

б) видатки, доходи, засоби формування доходів, фінансові інститути;

в) місцевий бюджет, валютні та цільові фонди, комунальну власність, поточні видатки та видатки розвитку.

2. Фінанси місцевих органів влади впливають на економічне зростання через:

а) капітальні витрати;

б) установлення ставок митного збору на імпортовані товари;

в) проведення благодійних акцій;

г) діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості, землі.

3. При використанні якого методу оцінки фінансового стану місцевого бюджету показники слід уточнювати з урахуванням їх структурної однорідності та інфляційних процесів?

а) метод групування;

б) метод зіставлення;

в) метод використання фінансових коефіцієнтів.

4. Коефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці – це:

а) співвідношення між податкоспроможністю окремої території та середньою податкоспроможністю по країні;

б) співвідношення між середньою податкоспроможністю по країні та податкоспроможністю окремої території;

в) співвідношення між податкоспроможністю окремої території за останні два роки.

3. Підготовка до практичного заняття за темою.

Бібліографічний список

[2,3,6,7,8,9,10,18,19,23,26,27,28,29,34,35, 36,40,43,37,38]

Змістовий модуль 2.

Місцеві бюджети як самостійний інститут у структурі місцевих фінансів

Тема 3	Формування дохідної бази місцевих бюджетів
Мета заняття	поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про особливості формування та склад доходів місцевих бюджетів

План вивчення теми

1. Особливості формування доходів місцевих бюджетів.

2. Методи мобілізації грошових коштів до місцевих бюджетів.

3. Податкові та неподаткові методи формування доходів місцевих бюджетів.

4.Формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів.

5.Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах.

6.Доходи від комунальної власності як реалізація права власності

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Особливості формування доходів місцевих бюджетів полягають у розмежуванні кола повноважень між центральними та місцевими органами влади. Згідно з чинним законодавством сфери діяльності та завдання органів місцевого самоврядування поділяються на власні та делеговані повноваження. З метою виконання власних завдань органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно визначають мінімальний обсяг фінансових ресурсів.

Як економічна категорія, доходи місцевих бюджетів відображають відносини щодо формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій місцевих органів влади.

Способи мобілізації грошових коштів до доходної частини місцевих бюджетів базуються на загальних методах та джерелах фінансування. До них належать:

• пряме вилучення доходів з комунального сектора;

• отримання доходів від комунального майна та власних пос­луг;

• перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків;

• залучення муніципальних позик.

Відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу України доходи місцевих бюджетів класифікуються за такими групами:

1. податкові надходження;

2. неподаткові надходження;

3. доходи від операцій з капіталом;

4. трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

• доходи від власності та підприємницької діяльності;

• адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

• надходження від штрафів та фінансових санкцій;

• інші неподаткові надходження.

Між ланками бюджетної системи різних рівнів доходи розподіляються згідно з загальнодержавними законами, а всередині ланки — відповідно до рішень місцевих органів влади.

До закріплених належать доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному розмірі або за єдиною часткою для всіх регіонів.

До регулюючих відносять загальнодержавні податки, які згідно з нормативами відрахувань розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. Розміри відрахувань визначаються Верховною Радою України, виходячи з відповідних соціально-економіч­них нор­мативів бюджетної забезпеченості населення і стану місцевих джерел доходів.

До власних доходів зараховують місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевим органам влади.

Важливим дохідним джерелом місцевих бюджетів є кошти, що передаються до них з Державного бюджету, які в бюджетній практиці називаються бюджетними трансфертами.

Доходи місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу поділяються на дві частини:

- доходи, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів– (ст. 64-66 БКУ).

- доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів – (ст. 68,69 БКУ).

Доходи кошика №1 спрямовується на фінансування повноважень, делегованих державою місцевим бюджетам (ст. 64-66 БКУ).

Доходи кошика №2 витрачаються на виконання власних повноважень (ст. 68,69 БКУ).