Методичні рекомендації до самостійної роботи

Видатки на благоустрій райцентрів, селищ міського типу та інших населених пунктів.

Вивчаючи тему слід знати, що планування собівартості житлово-комунальних послуг (робіт) здійснюється підприємствами галузі та їх структурними підрозділами одночасно з розробкою їх загальних річних, квартальних, а при необхідності – місячних планів.

Планові витрати на виконання послуг у вартісному вираженні формують їх собівартість.

Розрахунку планових витрат передує оцінка та аналіз виконання планових показників попереднього періоду, результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва вцілому.

На підставі результатів оцінки та аналізу в процесі планування виявляють внутрішньовиробничі резерви та розробляють організаційно-технічні заходи, спрямовані на оптимізацію структури й вимог виробництва, оптимізацію процесу виробництва та удосконалення технологій виробництва послуг, транспортування послуг до споживачів; удосконалення ого організації та управління, підвищення технічного рівня, раціональний вибір матеріальних ресурсів, що використовуються, підвищення економічної ефективності виробництва, оптимізації рівня використання виробничих потужностей, матеріальних та грошових ресурсів, удосконалення системи організації праці. Серед заходів особлива увага приділяється впровадженню систем обліку використання матеріальних ресурсів та обсягів споживання послуг.

Визначення планових витрат здійснюється шляхом техніко-економічних розрахунків, проведених з використанням технічних норм, нормативів та інших параметрів виробничого процесу, фіксується технічною документацією статистичних даних з урахуванням економічних умов виробничої діяльності: форм і систем оплати праці, цін на продукцію і ресурси, що передбачаються в плановому році, нормативів платежів, що визначаються законами та нормативними актими.

Необхідно відмітити, що органи місцевого самоврядування мають значні можливості для впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств житлово-комунального господарства і, зокрема, на формування їх доходів і прибутків через відповідну тарифну політику, надання бюджетних дотацій, субвенцій та пілг зі сплати податків і зборів.

Тариф на житлово-комунальні послуги – це офіційно встановлена органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування ставка плати за утримання житлових будинків та прилеглих до них територій або надання комунальної послуги населенню і суб’єктам господарюванння, що забезпечує мінімально необхідний рівень відшкодування експлуатаційних витрат.

Розглядаючи тему слід усвідомити, що проблема заборгованості з оплати спожитих комунальних послуг в Україні багатогранна і складна.

Комунальні платежі – це платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуг фізичним та юридичним особам.

Проблема несплати значно загострюється в моменти підвищення вартості житлово-комунальних послуг. Для поліпшення фінансової дисципліни споживачів застосовується ряд підходів та завдань.

Слід зазначити, що в Україні існує Програма «Реформування тарифів і реструктуризація комунальних підприємств в Україні», фінансована Агентством США з міжнародного розвитку. Одним з головних завдань програми є збільшення надходжень коштів від споживачів за трьома основними напрямками: застосування санкцій та заохочень до сплати боргів за житлово-комунальні послуги; запровадження економічних стимулів для дисциплінованих платників, впровадження автоматизованих систем збору та обробки платежів за послуги.