Питання для самоконтролю

1. Яке відтворення характерне нині для економіки країни: просте, розширене чи звужене?

2. У чому полягає необхідність структурних зрушень в економіці України?

3. Яким чином нерівність у доходах населення впливає на економічний розвиток країни?

Бібліографічний список до теми

1.1.[§70-78]; 1.2.[T.17-19]; 1.3.[гл.22-23]; 1.4.[Т.17-19]; 1.5.[р.22-24]; 1.7.[Т.16-18]

Тема 12. Економічний розвиток. Економічні цикли. Зайнятість і відтворення робочої сили

Мета роботи: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів щодо сутності економічного розвитку та розрахунку рівня безробіття.

План вивчення теми

1. Проблеми економічного зростання в умовах формування ринкової економіки.

2. Економічні кризи та специфіка їх прояву в умовах формування ринкової економіки.

Методичні рекомендації

У теоретичному і практичному аспекті поняття „економічне зростання” тісно пов’язане з терміном „розширене відтворення”, але за своїм змістом це не економічні категорії. Економічне зростання характеризує рух, направленість розвитку економіки на макрорівні національному чи світовому. Сьогодні відокремлюють два типи економічного зростання – екстенсивний і інтенсивний. Але необхідно пам’ятати що вони існують не окремо а одночасно з переважаючим із них. Економічне зростання з переважаючим інтенсивним типом веде до прогресу. Руйнівними силами економічного зростання є суперечності. Основною і рушійною силою розвитку виробництва є його суперечлива взаємодія зі споживанням. Слід чітко розібратися в моделях економічного зростання: одно факторна модель Харрода-Домара, багатофакторні моделі Е.Денісона, В. Леонтьева.

Треба пам’ятати, що економічне зростання, прогресивний зріст не є постійно зростаючим напрямом. Зростання час від часу чергується з процесами застою чи спаду обсягів виробництва, тобто зниження усієї економічної активності. Такі періодичні коливання свідчать про циклічний характер економічного розвитку.

Циклічність – це об’єктивна, закономірна форма розвитку національної економіки і світового господарства у цілому.

Уважно розгляньте економічний цикл, його причини та фази. Зрозумійте сутність теорії довгих хвиль М. Кондратьєва.

Безробіття являє собою резерв незайнятої робочої сили, який можна задіяти при послідовному розширенні виробництва. Необхідно проаналізувати причини та види безробіття. Суспільство завжди прагне до економічного зростання, а також до повної зайнятості працездатного населення і стабільному рівню цін на предмети споживання. Однак економічне зростання як правило є не рівномірним тому, що чергується періодами економічної нестабільності.

Періоди швидкого росту економіки затьмарюються інфляцією (підняттям рівня цін), спадом і депресіями (низьким рівнем затятості і виробництва).

Другими словами тенденція економічного зростання переривається і ускладнюється як безробіттям, так і інфляцією.

Безробіття – це результат безперервної зміни пропозиції та попиту на робочу силу. Воно визначається як різниця між численністю працездатних, входячи в загальну кількість робочої сили і числом зайнятих у матеріальному і нематеріальному виробництві.

По видам безробіття буває: фрикційне, структурне, циклічне та сезонне. Безробіття – існує постійно в кожній економічній системі як результат безперервної зміни пропозиції і попиту на робочу силу, зміну робочих місць.

Процес відтворення робочої сили не зводиться тільки до питань заробітної плати. Це складний процес, оскільки потребує аналізу багатьох проблем, пов'язаних із розумінням біосоціальної сутності людини. Залежно від вікової структури населення люди виступають в ролі споживачів, виробників матеріальних та духовних благ, а також виконують функцію відтворення людського роду. Найбільше значення для соціально-економічного прогресу суспільства має населення працездатного віку. Цей вік встановлюється державою, тому у різних країнах він неоднаковий. В Україні від 18 до 60 років (55 - у жінок). Отже, мова йде про “сукупного” працівника та проблеми його відтворення.

Розвинута ринкова економіка надає можливість вибору різних способів включення людини в процес господарювання, але й ринок створює певні перешкоди у відтворенні робочої сили, усунути які покликана держава. Наприклад, продаж робочої сили не можна відкласти, очікуючи на більш сприятливу економічну кон’юнктуру, бо саме це для більшості населення є єдиним джерелом забезпечення свого існування. Робочу силу не можна свавільно перемістити з одного географічного пункту в інший, суспільство не може повністю контролювати процес відтворення робочої сили. А такі явища, як збережені і невикористані резерви є загубленими для суспільства, бо їх уже неможливо повернути у виробництво.

Показником ефективності зайнятості є рівень економічно активного населення – тобто частка економічно активних людей в загальній чисельності населення:

Ра= (Н-Енеак)/ЧН*100

де Ра – рівень економічно активного населення;

ЧН – чисельність населення;

Енеак – економічно неактивне населення.

Показником, що вимірює розмір безробіття є рівень безробіття – питома вага безробітних в чисельності економічно активного населення. Це рівень визначається по формулі:

Рб=(Еакт-З)/Еакт*100

де Рб – рівень безробіття;

З – зайняте населення;

Еакт – економічно активне населення.

З урахуванням перетворень, що те саме:

Рб=Б/Еакт*100

Б – кількість безробітних.

Показник рівня безробіття використовується для вимірювання масштабів безробіття, разом з тим не дає повного уявлення о ситуаціях, що склалися в сфері зайнятості.

Він вираховується, як правило по показникам офіційно зареєстрованих безробітних. Разом з тим, в дійсності крім відкритого безробіття виникають проблеми, пов’язані з неповною зайнятістю, прихованим безробіттям, які цей показник не враховує. Для цього використовують показник «тривалість безробіття».