Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політекономія Ден. 2010.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.37 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Обґрунтуйте суперечливість кризи як фази економічного циклу; визначить, по –перше, наслідки, які характеризують її руйнівний характер; по-друге, ті, що обумовлюють конструктивну роль в економічному розвитку.

  2. Які види безробіття найбільш визначають його стан в Україні?

  3. Чому суспільство повинно дотримуватись певних відтворювальних пропорцій?

  4. Який тип відтворення, на вашу думку, більше підходить для сучасного відтворення робочої сили?

  5. Що таке система соціального захисту населення?

Бібліографічний список до теми

1.1.[§79-82]; 1.2.[T.19-20]; 1.3.[гл.24,29]; 1.4.[Т.16,20-21]; 1.5.[р.23,25,36]; 1.7.[Т.15,19-20]

Тема 13. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції

Мета роботи: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів щодо сутності господарського механізму та економічних функцій держави.

План вивчення теми

1. Податкова система та фіскальна політика.

2. Механізм грошово-кредитного регулювання.

3. Роль держави в економічному кругообігу.

Методичні рекомендації

Господарський механізм представляє систему основних форм, методів і важелів по використанню економічних законів, вирішенню протиріч суспільного виробництва, узгодження економічних інтересів соціальних груп суспільства.

Фіскальна політика — це політика доходів і витрат держави. Головний фінансовий план держави — державний бюджет. Як правило, доходи і витрати державного бюджету рідко збігаються. Частіше має місце дефіцит або профіцит. Держава застосовує регулювання податкових ставок і їх диференціацію.

Грошово-кредитна політика — один із головних інструментів державного регулювання економіки. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Держава регулює процентні ставки кредитів комерційних банків. Зниження цих ставок у період спаду і депресії веде до збільшення підприємницького прибутку і зрештою чистого прибутку корпорацій, а тому стимулює зростання виробництва. Навпаки, підвищення процентних ставок у період «перегріву» економіки зменшує підприємницький прибуток, а тому обмежує, гальмує зростання виробництва.

Нарівні з урядом найважливішим органом регулювання ринкової економіки є центральний (національний) банк країни, незалежний від президента, парламенту й уряду. Головною функцією центрального банку є регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і підтримка тим самим твердої купівельної спроможності паперових грошей, що є найважливішою умовою нормального функціонування ринкового механізму.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення податків і розкрийте їхні функції.

  2. Що таке податкова система?

  3. Яку роль в економічному та соціальному житті відіграють податки?

  4. Які інструменти застосовуються у грошово-кредитному регулюванні?

Бібліографічний список до теми

1.1.[§70-78]; 1.2.[T.17-19]; 1.3.[гл.22-23]; 1.4.[Т.17-19]; 1.5.[р.22-24]; 1.7.[Т.16-18]

Змістовий модуль 4. Закономірності розвитку економічних систем

Тема 14. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи. Соціалістична економічна система

Мета роботи: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів щодо сутності та особливостей капіталістичної та соціалістичної економічних систем.

План вивчення теми

  1. Об’єктивні основи та шляхи виникнення і розвитку капіталістичної системи.

  2. Закономірності еволюції капіталістичної економічної системи на сучасному етапі.

  3. Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки.

  4. Причини загальної кризи і розпаду світової системи соціалізму.

Методичні рекомендації

Наприкінці ХІХ ст. ринок зіткнувся із складними проблемами. Виникла реальна загроза для функціонування конкуренції - істотні перепони у вигляді монополістичних утворень. Почали з'являтися й теорії монополій. Історія монополії сягає сивої давнини. Згадки про неї вже знаходимо у творах Аристотеля.

Монополістичні тенденції у різних формах і неоднаковою мірою проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, супроводжують їх. Новітня історія їх починається в останній третині ХІХ ст., особливо під час економічної кризи 1873 року. Найбільш розвинутих і зрілих форм ринкова система конкурентного типу надбала за умов капіталізму. Капіталізм почав розвиватися у Західній Європі в XVI ст. Пригадайте деякі історичні особливості розвитку капіталізму в різних країнах Європи. За кілька століть еволюції капіталізму тривали суттєві зміни не тільки в межах продуктивних сил, але й у системі приватнокапіталістичної власності.

З точки зору розвитку продуктивних сил відрізняють такі етапи еволюції капіталізму (в деяких джерелах етапи розвитку капіталізму в промисловості):

а) ручна праця як основа виробництва, кінець XV –XVII ст. Для цього періоду характерні проста кооперація, розвиток мануфактури з внутрішньовиробничим поділом праці;

б) машинне виробництво, кінець XVII –початок XIX ст., робітник стає придатком машини;

в) промислова революція, кінець XIX ст. – сер. 50-х років XX ст. Розвиток машинного виробництва, автоматизована праця;

г) “інформаційна цивілізація”, друга половина XX ст., використання інформаційних ресурсів, виробництво і споживання інформаційних цінностей, виробництво інформаційного обладнання: ЕОМ, мережі ЕОМ, мікропроцесорів тощо.

А з точки зору виробничих відносин виділять такі етапи:

  • домонополістичний капіталізм (вільної конкуренції);

  • монополістичний капіталізм;

  • державно–монополістичний капіталізм (ДМК);

  • соціально-орієнтований капіталізм.

За умов переходу до монополістичного капіталізму домінуючими формами господарювання стали синдикати, картелі, трести. Сьогодні основною формою є корпорації – акціонерні товариства. Капіталістична приватна власність модифікується у корпоративну (колективну). Здійснюється процес “диверсифікації”, тобто проникнення капіталу у галузі, які не пов'язані з основною сферою діяльності корпорації. В результаті утворилися великі корпорації, що отримали назву конгломератів. Вони були поширені у 60-х роках нашого століття і швидко розпались.

Сучасний капіталізм називають епохою панування фінансово-промислового капіталу. Вивчення цього явища почніть із з'ясування причин, що призвели до його появи.

Фінансово-промисловий капітал сформувався в результаті злиття монополістичного промислового капіталу і монополістичного банківського капіталу. Зміни в сфері виробництва під впливом концентрації і централізації капіталу викликали відповідні процеси у сфері банківської діяльності. Великим корпораціям стали потрібні великі банки.

Ідея соціалізму – справедливого суспільства виникла не на пустому місці. Всі три світові релігії кличуть своїх віруючих готуватися в земному житті до загробного справедливого суспільства в якому всі будуть рівні. Ця ідея лягла в основу утопічного соціалізму, на основі якого виникло вчення К. Маркса - комунізм.

Марксизм обґрунтовує соціалізм як соціальний устрій, що виникає в результаті ліквідації капіталістичного способу виробництва і встановлення диктатури пролетаріату, створення суспільної власності на засоби виробництва і розподілу за принципом „Від кожного – за здібностями, кожному – за працею”. Раціонально організувати виробництво можливо тільки на засадах плановості в межах державної (загальнонародної) і кооперативно-колгоспної форми власності на базі великою машиною виробництва, при вільній від експлуатації праці. Мета соціалізму – найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб на основі планомірного розвитку народного господарства. Економічна модель соціалізму К.Маркса і Ф. Енгельса має анти ринковий і недержавний характер. Соціалізм розглядається як устрій вільних і асоційованих робітників.

Модель, що була реалізована на практиці в СРСР – це грубе спотворення ідеї соціалізму, тому що в центрі її стала не людина, а держава. Монополізувавши власність держава стала головним суб’єктом – організатором усіх господарських процесів: виробництва, розподілу, обміну та споживання. Ця економічна модель визначається як державний соціалізм, або воєнній комунізм, казармений соціалізм ,адміністративно-командний соціалізм.

Відсутність матеріальних умов побудови соціалізму в Росії (країна сільськогосподарська, сільська) привели до масового державного примусу – модель „воєнного комунізму” при примусовій праці і трудовій повинності на виробництві, конфіскації виробленої продукції та націоналізації власності.

Ці жорстокі заходи привели до масових виступів не тільки селянства а і робітників. Тому щоб вийти із кризи змінюється економічна політика – НЕП, яка стимулювала підприємницьку діяльність, торгівлю розвиток кооперації та ін.

Однак демократичні починання ринкової економіки не були узаконені, в управлінні економікою узаконюються командні методи управління. Остаточно модель „державного соціалізму” сформувалась в роки індустріалізації і насильницької колективізації в умовах масового терору і беззаконня. Довго така економічна система існувати не може тому, що: по-перше, дана економічна система пристосована до екстенсивного типу економічного зростання ; по-друге, економіка за державного соціалізму стає не ефективною, а витратною; по-третє останньою причиною деформації соціалізму є одержавлення власності, відчуження робітника від засобів виробництва і створеного товару, управління виробництвом; по-четверте, відсутність товарно-грошових та ринкових відносин, директивний адміністративно-командний метод управління економікою.

Необхідно зрозуміти, що зазнав поразки не соціалізм, а його утопічний ліворадикальний варіант, дійсний соціалізм мабуть ще буде реалізованим світовою цивілізацією.