III. Контрольні питання

1. Назвіть компоненти панцира діатомових водоростей.

2. Які типи розмноження діатомей Вам відомі?

3. На яких принципах побудована класифікація діатомових водоростей і їх систематика.

4. Значення діатомей в природі і практичній діяльності людини.

IV. Зробіть висновки до роботи 3.1.

Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3. Частина 2. Відділ Лишайники

Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види лишайників на прикладі запропонованих колекцій, гербаріїв та фотоматеріалів.

Матеріали і обладнання: живі, фіксовані зразки лишайників, довідник "Лишайники".

Хід роботи

І. Теоретичні відомості

Лишайники — своєрідна група нижчих організмів, які налічують біля 26 000 видів і складаються з грибів (мікобіонт), які перебувають в постійних взаємозв'язках (паразитизм гриба на водорості, симбіоз, мутуалізм) з водоростями (фікобіонт). Слань (талом) лишайників може бути накипною, v вигляді кірки чи зернистого нальоту, лускуватою чи листуватою. у вигляді пластинок (різної форми і розмірів, здебільшого лопатевих або розсічених), кущистою. За анатомічною будовою слані розрізняють гомеомерні лишайники (клітини водорості розподіляються рівномірно в товщі слані між гіфами гриба) і гетеромерні (клітини водорості розподіляються між гіфами слані лишайника нерівномірно). Па поперечному зрізі талома гетеромерних лишайників розрізняють: верхню кору (плектенхіма), шар водоростей (альгальний чи гонідіальний), серцевину, нижню кору, ризину (пучки гіф гриба, за допомогою яких лишайник прикріплюється ло субстрату) В накипних лишайників нижня кора відсутня. Кущисті гетеромерні лишайники мають кору, водоростевий шар (зону), серцевину і прикріплюються до субстрату звичайно за допомогою гомфа (пучки гіф гриба).

Розмноження вегетативне, нестатеве, статеве. Слід пам'ятати, що розмножуватися може або лишайник, або грибний компонент (мікобіонт). Вегетативне розмноження здійснюється соредіями, ізидіями і бруньками, невеликими ділянками слані (фрагментація); нестатеве за допомогою пікноконідій, стілоснор, рідше конідій; статеве - з утворенням спор у сумках (аскоспори) чи на базидіях (базидіоспори). Широко розповсюджені на всіх континентах, часто в дуже несприятливих умовах. Частіше їх можна бачити на ґрунті, стовбурах дерев, камінні.

Класифікаційна система лишайників базується на характері спороношень грибкового компонента, його онтогенезі, будові сумок і морфологічних особливостях слані. Основним є принцип розмноження лишайників. У відділі лишайники виділяють чотири класи (Plivcolichenes, Ascolichenes, Basidioliclienes, Deuteroliclienes).

II. Практична частина

2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих родів і видів лишайників.

Систематичне положення досліджуваних о6'єктів

Відділ Лишайники Lichenophyta

Клас Сумчасті лишайники Ascoliclifiies

Кладонія оленяча - Cladonia rangiferina

Ксанторія настінна — Xanthoria parietina

Пармелія - Parmelia sp

Уснея найдовша - Usnea longissima

2.2. Ознайомтесь з колекціями лишайників, з основними родами листуватих і кущистих лишайників. Співвіднесіть їх з матеріалами додатку “Лишайники”.

2.3. Зробіть рисунки анатомічної будови лишайників. Позначивши водоростевий і грибний компоненти його (рис.1, 2).

Рис.1 Анатомічна будова слані лишайника гомеомерного типу 1 – 2 –

Рис.2. Анатомічна будова слані лишайника гетеромерного типу 1 – 2 –