- •Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
- •Рекомендована література
- •Правила роботи і техніки безпеки в лабораторії ботаніки
- •Хід роботи
- •Іі. Практична частина
- •Систематичне положення досліджуваних об єктів
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Систематичне положення досліджуваних об єктів
- •III. Контрольні питання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 2.
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Систематичне положення досліджуваних об єктів
- •III. Контрольні питання
- •II. Практична частина
- •III. Контрольні питання
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •III. Контрольні питання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 4.
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •III. Контрольні питання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 5.
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Ііі. Контрольні запитання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 6.
- •Завдання для підсумкової контрольної роботи з теми “Систематика нижчих рослин”
- •Завдання для підсумкової контрольної роботи з теми “Систематика грибів”
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Ііі. Контрольні запитання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 7.
- •Відділ Equisetophyta
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Ііі. Контрольні запитання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 8.
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Ііі. Контрольні запитання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 9.
- •Хід роботи
- •II. Практична частина
- •Ііі. Контрольні запитання
- •IV. Зробіть висновки до роботи 10.
- •Підклас Ranunculidae. Родина Ranunculaceae
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Підклас Dіlleniidae. Родина Brassicaceae. Підклас Rosidae. Родина Apiaceae
- •Хід роботи
- •Підклас Caryophyllidae. Родина Chenopodiaceae. Родина Caryophyllaceae
- •Хід роботи
- •Підклас Lamiidae. Родини Sоlanaceae, Lamiaceae, Boraginaceae
- •Хід роботи
- •Родина Asteraceae
- •Хід роботи
- •Підклас Liliidae. Родина Poaceae (Gramineae)
- •Хід роботи
- •Підклас Liliidae. Родини Lilіaceae, Alliaceae, Asphodelaceae, Convallariaceae, Asparagaceae, Arecaceae
- •Хід роботи
- •Питання, завдання для самостійної підготовки та колоквіумів з теми „Вищі спорові та голонасінні”
- •1. Мохоподібні
- •2. Плауноподібні. Хвощеподібні
- •3. Папоротеподібні
- •4. Голонасінні
IV. Зробіть висновки до роботи 9.
|
|
|
|
|
|
|
|
Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________ |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10. Відділ Pinophyta (Gymnospermae)
Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види відділу Pinophyta на прикладі запропонованих колекцій шишок, гербаріїв та фотоматеріалів та з’ясувати риси організації даного відділу
Матеріали і обладнання: мікроскопи, набори для препарування, мікропрепарати пилку сосни, гербарій видової різноманітності голонасінних, колекція шишок, роздатковий матеріал різних видів голонасінних (сосна— Pinus L, ялина — Рісеа Dietr., ялиця — Abies Mill, модрина — Larix Mill, яловець — Juniperus L, туя — Thuja L, кедр — Cedrus L , тис — Taxus L
Хід роботи
І. Теоретичні відомості
Відділ Pinophyta (Cосноподібні або Голонасінні) - це дерева, кущі, рідше ліани, трав'янистих рослин серед них немає Поширені по всій земній кулі, але переважають в місцевостях з помірним і холодним кліматом Всього на Землі відомо близько 800 видів сосноподібних, в Україні близько 20, проте в Україні є багато інтродукованих видів(наприклад в дендропарку “Тростянець, що на Чернігівщині зростає ялин і ялиць 51 вид та форма, модрин – 6, сосен –27, туй – 32, ялівців - 25). У циклі відтворення переважає спорофіт. Процес запліднення і початкові стадії розвитку зародка (спорофіта) відбуваються у середині насінного зачатка, що є ароморфозом цієї групи рослин. За синанпальною гіпотезою він виникає з групи спорангіїв, з яких лише центральний залишається фертильним, а всі інші стерилізуються Фертильний мегаспорангій — це нуцелус насінного зачатка, а спорангії, що стерилізувалися, його покрови (інтегументи) У середині насінного зачатка розвивається мегагаметофіт, що, безумовно, значно краще захищений від несприятливих умов зовнішнього середовища порівняно з вищими споровими рослинами Він складається з вегетативного тіла, яке називають первинним ендоспермом, і двох архегоніїв Насінні зачатки розташовані на насінних лусках (мегаспорофілах) відкрито і зібрані у шишку Крім насінних лусок на осі шишки є ще покривні луски, природа яких не з'ясована Мікрогаметофіт дуже редукований (немає антеридіїв) і повного розвитку досягає, як правило, на мегаспорангіі Мікроспори і пилок (мікрогаметофіт) формуються в пилкових мішках (мікроспорангіях), розташованих на лусках (мікроспорофілах), зібраних в мікростробіли Статеві клітини (спермії) досягають яйцеклітини по пилковій трубці, це також є перевагою перед вищими споровими рослинами. Характерними ознаками для даної групи рослин є моноподільне галуження, наявність камбію, відсутність у переважної більшості судин. Деревина у них утворена трахеїдами, з яких весняні виконують провідну функцію, а осінні – механічну.
II. Практична частина
2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів голонасінних.
Наведіть систематичну характеристику
Систематичне положення досліджуваних об єктів
ВІДДІЛ ПІНОФІТИ (ГОЛОНАСІННІ) — PINOPHYTA (GYMNOSPERMAE)
Клас Пінопсіди (Хвойні) — Pinopsida
Підклас Пініди — Pinidae
Види з гербарію та колекції: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2. Розгляньте зовнішній вигляд сосни звичайної (рис.1). Вивчіть особливості його будови та життєвого циклу (рис.2.) Зробіть відповідні позначення.
2.3. За допомогою колекцій шишок , гербарію ознайомтесь з видовим різноманіттям голонасінних (рис.3, 4, 5). Зробіть відповідні позначення в п.2.1.