Міністерство освіти і науки,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Факультет історії, політології та міжнародних відносин

Кафедра політології та державного управління

ТУРЧАК Беанна Валентинівна

ПРАВОВІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ

ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

(магістерська робота)

До захисту допущена: протокол засідання кафедри №5 від 5 вересня 2010 р.

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор Круглашов А.М.

Чернівці – 2012

Додаток З

Зразки оформлення змісту магістерської роботи

Тема магістерської роботи:

Додаток З

Зразки оформлення змісту магістерської роботи

Тема магістерської роботи:

Взаємодія органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства (на прикладі Чернівецької області)

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ		3
ВСТУП		4
РОЗДІЛ 1	ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СПІВПРАЦІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ З ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА	8
	1.1. Теоретико-методологічні підходи дослідження інституційних засад взаємодії громадянського суспільства та держави	8
	1.2. Джерельна база дослідження	23
РОЗДІЛ 2	НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ ТА УКРАЇНИ	32
	2.1. Формування інститутів громадянського суспільства в Україні: законодавче підґрунтя, проблеми та перспективи	32
	2.2. Європейські підходи щодо залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики	52
РОЗДІЛ 3	ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ	65
	3.1. Принципи та форми співпраці місцевих державних адміністрацій з неурядовими організаціями	65
	3.2. Ефективність функціонування координаційних та консультативно-дорадчих структур при місцевих органах виконавчої влади	74
	3.3. Електронне урядування як комунікативний канал між місцевими органами державної влади та громадянським суспільством	85
ВИСНОВКИ		94
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ		98
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		107
ДОДАТКИ		112

Тема магістерської роботи:

Плинність кадрів державної служби в Україна:

шляхи вирішення проблеми

ЗМІСТ

	ВСТУП	4
РОЗДІЛ 1	ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ	8
1.1	Наукова розробка проблеми: теоретичні та методологічні аспекти	8
1.2	Джерельна база дослідження	15
РОЗДІЛ 2	ОСОБЛИВОСТІ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ	18
2.1	Нормативно-правова база вітчизняної кадрової політики	18
2.2	Основні складові реалізації кадрової політики в системі державного управління	28
2.3	Причини неефективності державної кадрової політики	34
2.4	Зарубіжний досвід державної кадрової політики	50
РОЗДІЛ 3	ДИНАМІКА ПЛИННОСТІ КАДРІВ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ	60
3.1	Плинність кадрів на державній службі у розрізі категорій посад	60
3.2	Плинність кадрів на державній службі у розрізі регіонів	65
3.3	Показники плинності кадрів у системі державної служби Чернівецької області	70
РОЗДІЛ 4	НАПРЯМИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПЛИННОСТІ КАДРІВ	76
4.1	Професійний розвиток державних службовців як чинник стабілізації кадрових процесів у державному управлінні України	76
4.2	Проблеми формування та вдосконалення системи мотивації праці державних службовців	85
4.3	Особливості кадрового забезпечення служби в органах місцевого самоврядування	92
	ВИСНОВКИ	98
	ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ	105
	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	114
	ДОДАТКИ	121

Додаток К

ВИСНОВКИ

Транскордонне співробітництво в Україні стає одним із важливих напрямів європейської інтеграції, що здійснюється на регіональному рівні, і починає посідати провідне місце у процесі формування її регіональної політики. Поглиблення транскордонного співробітництва відкриває нові можливості для активізації господарської діяльності на периферійних територіях і підвищення їх конкурентоспроможності шляхом мобілізації природно-ресурсного потенціалу сусідніх територій. Таке об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем найбільш ефективно здійснюється через реалізацію транскордонних проектів у різних сферах суспільного життя. Тому регіональна політика держави у сфері розвитку транскордонного співробітництва повинна бути спрямована на організацію ефективної системи підготовки та забезпечення виконання транскордонних проектів.

На основі проведеного дослідження зроблено наступні висновки:

1. У сучасній науковій літературі сформульовано декілька інтерпретацій поняття транскордонного співробітництва. З огляду на відсутність їхнього чіткого понятійного апарату запропоновано розглядати транскордонне співробітництво як сукупність спільних дій в економічній, соціальній, культурній, гуманітарній, науково-технічній та інших сферах, що виникають між територіальними громадами або властями сусідніх держав у рамках транскордонного регіону та спрямовані на розв’язання спільних проблемних питань і поглиблення добросусідських відносин на його території. ТКС проявляється у різних формах. Найпростішою формою є прямі контакти між територіальними громадами – містами, селищами, які, здебільшого, носять неформальний характер та спрямовані на спільні дії у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Сьогодні основною організаційною формою транскордонної співпраці адміністративно-територіальних одиниць сусідніх країн є єврорегіони. Європейський досвід функціонування єврорегіонів свідчить, що єврорегіональна співраця є найбільш ефективною інституційною формою транскордонного співробітництва.

2. Створення Єврорегіону “Верхній Прут” має важливе значення у формуванні системи транскордонних єврорегіональних структур вздовж західного кордону України. Метою утворення цього Єврорегіону є розширення існуючих субрегіональних зв’язків і сприяння подальшому розвитку ТКС регіонів-учасників України, Румунії та Молдови у сферах економіки, освіти, науки, культури і спорту тощо. Основні завдання Єврорегіону полягають у підвищенні ефективності використання транзитного потенціалу Чернівецької області шляхом реконструкції існуючих пунктів пропуску, будівництва нових, облаштування зон обслуговування осіб, що перетинають державний кордон, впровадження сучасних методів контролю в пунктах пропуску; пошуку нових моделей розвитку національних інфраструктур; активізації діяльності у сферах науки, культури, освіти, спорту, розвитку національних меншин, молодіжної політики. У процесі дослідження систематизовано та охарактеризовано етапи розвитку Єврорегіону “Верхній Прут”.

3. У результаті дослідження обґрунтовано основні проблеми в діяльності Єврорегіону “Верхній Прут”, а саме: соціальна напруга, пов’язана з тимчасовим закриттям Урядом Румунії п’яти пунктів пропуску через українсько-румунський кордон; необхідність узгодженої на міжурядовому рівні реалізації транзитного потенціалу прикордонних областей України, зокрема Чернівецької області, оновлення інфраструктури кордонів і регіональних систем сполучень у контексті розбудови транс’європейського транзиту; відсутність погодженої системи управління та моніторингу водних ресурсів, спільної системи оцінки ризиків, контролю і попередження повеней; необхідність спільного використання лісів країн-учасниць Єврорегіону “Верхній Прут”; відсутність узгодженої системи поводження з промисловими та муніципальними відходами. Водночас запропоновано оптимальні підходи до вирішення зазначених проблем шляхом реалізації великомасштабних проектів за Спільною Операційною Програмою Європейського інструменту сусідства та партнерства “Румунія-Україна-Республіка Молдова” на 2007-2013 роки.

4. Сучасний розвиток транскордонного співробітництва України зумовлений низкою об’єктивних чинників та перешкод, які одночасно впливають на соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів і визначають майбутній стан ТКС. У цьому контексті розглянено найбільш вагомі чинники, що впливають на розвиток Єврорегіону “Верхній Прут”, а також перешкоди, що заважають ефективному функціонуванню Єврорегіону. Запропоновано здійснення ряду заходів на державному та регіональному рівнях, що сприятимуть активізації ТКС. Визначено й охарактеризовано п’ять основних етапів аналізу й оцінки ефективності ТКС у межах Єврорегіону “Верхній Прут”. Для оцінки ефективності транскордонних зв’язків Єврорегіону “Верхній Прут” запропоновано дев’ять відповідних критеріїв.

5. Проведений аналіз свідчить про активну участь Чернівецької обласної державної адміністрації у вирішенні проблем розвитку Єврорегіону “Верхній Прут”. Обласна влада розглядає транскордонне співробітництво як базовий елемент створення адаптаційної моделі регіонального розвитку. Однак сьогодні місцеві органи влади не мають достатніх механізмів та важелів впливу на розвиток процесів транскордонного співробітництва. Це гальмує ефективність реалізації транскордонних проектів та обмежує доступ місцевих громад до значної частини фінансових ресурсів, що виділяються на цю сферу Європейським Союзом. Позитивним результатом роботи обласної влади є внесення двох транскордонних проектів “Облаштування міжнародних автомобільних пунктів перетину кордонів “Красноїльськ”, “Дяківці” та “Екологічна безпека та попередження населення про можливі повені” до переліку великомасштабних проектів для фінансування коштами Спільної операційної програми “Румунія-Україна-Республіка Молдова” ENPI/CBC 2007-2013. Реалізація зазначених проектів повинна розпочатися у 2011 році після подання Європейській Комісії техніко-економічного обґрунтування цих проектів.

Крім того, у магістерській роботі наголошено на відсутності офіційної транскордонної статистики щодо відповідних показників розвитку єврорегіонів, зокрема зовнішньої торгівлі по регіонах-учасниках. Відсутність постійного моніторингу прикордонної торгівлі не дає можливості отримати достовірну інформацію про кон’юнктуру транскордонних ринків та не сприяє прийняттю своєчасних та обґрунтованих рішень, наприклад, щодо захисту вітчизняного виробника та споживача.

У зв’язку з вищенаведеним, запропоновано впровадити в Україні систему NUTS (уніфіковану статистичну номенклатуру територіальних одиниць), яка діє в ЄС. В Україні потрібно розробити цілісну модель вітчизняної системи статистичного обліку, яка міститиме точні показники щодо обсягів зовнішньоторговельного обороту, експорту та імпорту товарів і послуг між регіонами-членами Єврорегіону; прикордонної інфраструктури; діяльності в галузі культури, освіти, охорони здоров’я тощо. Для цього треба організувати збір транскордонної інформації територіальними статистичними управліннями та відповідними підрозділами територіальних органів влади, зокрема, представництвами учасників єврорегіонів. Порівняння діяльності єврорегіонів на базі вищенаведеної транскордонної інформації дасть можливість оцінювати її ефективність, обирати основні напрямки подальшої співпраці та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

У результаті дослідження нами сформульовано критерії оцінки ефективності транскордонних відносин в рамках Єврорегіону “Верхній Прут”, а саме: динаміка показників діяльності Єврорегіону; рівень поінформованості потенційних бенефіціарів про існуючі програми транскордонного співробітництва; стан моніторингу виконання Спільної Операційної Програми “Румунія-Україна-Республіка Молдова” 2007-2013 рр. органами виконавчої влади; рівень розвитку прикордонної інфраструктури; результативність проведення обласною владою комунікативних заходів за участю представників влади, бізнесу і громадськості; якість інформаційного забезпечення ТКС; створення якісного маркетингового продукту з представленням основних культурних, туристичних та інвестиційних можливостей Єврорегіону та розміщення їх на відповідних Інтернет-сторінках; роль місцевої виконавчої влади у вирішенні проблемних питань розвитку Єврорегіону “Верхній Прут”; ступінь залучення неурядових організацій до участі у транскордонній співпраці, зокрема їх представництво у робочих органах Єврорегіону.

Варто наголосити, що сьогодні особливо важливим та актуальним є завдання оптимізації системи державного управління в напрямі забезпечення його максимально ефективного впливу на поглиблення європейської інтеграції України шляхом активізації транскордонного співробітництва.

Оптимізація державного управління полягає в удосконаленні механізму прийняття, координації, виконання та контролю управлінських рішень, що реалізуються органами державної влади. У цьому контексті єврорегіони відіграють важливу роль, адже вони сприятимуть активізації транскордонного співробітництва України у сучасних умовах європейських інтеграційних процесів.

Отже, одним із напрямів удосконалення роботи Єврорегіону “Верхній Прут” є започаткування загальнодержавної системи координації та підтримки діяльності єврорегіонів України. Для цього запропоновано затвердити на державному рівні оновлену Концепцію регіональної Програми транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Верхній Прут”. Досвід реалізації цієї Концепції дозволить використати можливості для впровадження її концептуальних положень у всіх єврорегіонах України. Водночас пропонується утворити виконавчий орган Єврорегіону “Верхній Прут” – Асоціацію, функціонування якої дозволить оперативно виконувати рішення Ради і Робочих Комісій Єврорегіону та розв’язувати проблемні питання його діяльності.

Додаток Л

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ