Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник-1.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
762.88 Кб
Скачать

4.2. Титульна сторінка, зміст і перелік умовних скорочень

Першим структурним компонентом магістерської роботи є титульна сторінка, яка включає дані про міністерство, вищий учбовий заклад та кафедру, на якій виконано роботу, автора, тему та вид роботи, науковий ступінь та вчене звання наукового керівника (у разі відсутності таких – посаду наукового керівника в органі державної влади чи місцевого самоврядування), число та номер протоколу засідання кафедри, яким допущено роботу до захисту, місто та рік захисту. Зразок належного оформлення титульної сторінки наведено у додатку Ж.

Наступним елементом магістерської є її Зміст.

Зміст відображає структуру роботи і містить найменування та номери початкових сторінок вступу, розділів та підрозділів основної частини, висновків, списку використаних джерел, додатків тощо. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті.

Зразки структури та оформлення змісту наведено у додатку З.

Перелік умовних скорочень.

При необхідності, коли у роботі використовується значна кількість скорочень, формується перелік умовних позначень.

Приклад

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГО

всеукраїнські громадські організації

ГС

громадянське суспільство

ЄС

Європейський Союз

ЗМІ

засоби масової інформації

КМУ

Кабінет Міністрів України

НУО

неурядові організації

ЧОДА

Чернівецька обласна державна адміністрації

4.3. Вступ

Це особливо відповідальна частина магістерської роботи, і тому основні його частини розглянемо більш докладно в наступній послідовності.

4.3.1. Обґрунтування актуальності теми

Вступ до магістерської роботи розпочинається з обґрунтування актуальності та доцільності розробки теми, спрямованої насамперед на створення ефективної системи дер­жавного управління, вдосконалення діяльності державних органів, державного регулювання тієї чи іншої сфери економічного і суспільного життя. Досягається це шляхом кри­тичного аналізу та порівняння авторського задуму з відомими підходами до розв’язання проблеми (завдання). У цій частині праці важливо підкреслити, що тема даної магістерської роботи, ще не розроблена і не висвітлена у спеціальній літературі. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок власного наукового пошуку. Висвітлення актуальності не повинно бути особливо багатослівним. Розпочинати її опис «здалека» не має потреби. Достатньо переконливо показати головне – суть проблемної ситуації. Загальний обсяг цього компонента магістерського дослідження чітко не регламентується, але логічно він потребує викладу на 1,5-3 сторінках.

4.3.2. Мета і завдання роботи

Від формування наукової проблеми логічно перейти до формулювання мети і конкретних завдань дослідження, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети.

Мета роботи формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи.

Приклад 1

Тема: Взаємодія органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства (на прикладі Чернівецької області).

Мета: виявлення та вивчення найбільш важливих шляхів, форм і видів налагодження партнерських взаємовідносин між інститутами громадянського суспільства та органами виконавчої влади на прикладі Чернівецької області.

Приклад 2

Тема: Інформаційне забезпечення реалізації екологічної політики в Україні (на прикладі Чернівецької області).

Мета: здійснення комплексного аналізу інформаційного забезпечення реалізації екологічної політики в Україні на прикладі Чернівецької області.

Приклад 3

Тема: Принципи та напрямки реформування державної статистики в Україні.

Мета: дослідити нормативно-правові та організаційні засади реформування державної статистики в Україні.

Завдання дослідження повинні відповідати структурі магістерської роботи і можуть містити такі елементи:

  • визначення основних теоретико-методологічних підходів, змісту основних понять з проблеми дослідження;

  • вивчення практики розв’язання даної проблеми, виявлення її стану, типових недоліків і труднощів, їх причин. Таке вивчення дає змогу перевірити, уточнити ті дані, які опубліковані у спеціальній літературі, періодичних виданнях;

  • обґрунтування необхідної системи заходів для розв’язання даної проблеми. Воно, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором дослідження, а з іншого – на матеріали аналізу практичного досвіду державних та інших управлінських структур;

  • розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практичній діяльності управлінських структур;

  • виокремлення актуальних напрямків подальшого дослідження проблеми, яка вивчається.

Приклад 1

Тема: Взаємодія органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства (на прикладі Чернівецької області).

Завдання:

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • здійснити аналіз сучасної наукової літератури та нормативно-правової бази з питань взаємодії органів виконавчої влади України з громадянським суспільством та його інститутами;

  • осмислити й уточнити зміст основних понять: “громадянське суспільство”, “інститути громадянського суспільства”, “взаємодія органів влади з громадськістю”, “третій сектор” тощо;

  • розкрити досвід незалежної України у формуванні інститутів громадянського суспільства;

  • встановити основні принципи, форми та характерні риси взаємовідносин органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства на регіональному рівні;

  • запропонувати можливі шляхи та напрями підвищення ефективності взаємодії органів публічної влади України та громадськості.

Приклад 2

Тема: Інформаційне забезпечення реалізації екологічної політики в Україні (на прикладі Чернівецької області).

Завдання:

  • проаналізувати основні теоретико-методологічні засади дослідження екологічної політики;

  • охарактеризувати нормативно-правову базу регулювання екологічної політики України;

  • дослідити процес реалізації екологічної політики регіональними органами виконавчої влади Чернівецької області;

  • з’ясувати роль громадських організацій у процесі реалізації екологічної політики у Чернівецькій області;

  • окреслити перспективи інформаційного забезпечення процесу підвищення ефективності управління екологічною політикою в області.

Приклад 3

Тема: Принципи та напрямки реформування державної статистики в Україні.

Завдання:

  • систематизувати теоретико-методологічні підходи до реформування державної статистики;

  • визначити стан нормативно-правового забезпечення системи державної статистики в Україні;

  • окреслити можливості на напрями адаптації законодавства України у сфері державної статистики до законодавства Європейського Союзу;

  • розкрити проблеми діяльності структурних підрозділів органів державної статистики України;

  • висвітлити проблеми організації та проведення переписів населення в Україні як основного джерела статистичної інформації;

  • запропонувати практичні рекомендації щодо шляхів реформування державної статистики в Україні.

Кількість завдань визначається структурою роботи, проте доречне як для рівня магістерського дослідження формулювання 5 - 7 завдань.