- •В с т у п
- •1. Нормативно-правове регулювання підготовки магістрів за спеціальністю «державна служба»
- •2. Вибір і затвердження теми магістерської роботи
- •3. Організація й основні етапи здійснення наукового дослідження
- •4. Основні вимоги до структури та змісту магістерської роботи
- •4.1. Зальні вимоги до магістерської роботи
- •Структура магістерської роботи
- •4.2. Титульна сторінка, зміст і перелік умовних скорочень
- •4.3. Вступ
- •4.3.1. Обґрунтування актуальності теми
- •4.3.2. Мета і завдання роботи
- •4.3.3. Об’єкт і предмет дослідження
- •4.3.4. Методологія та методи
- •4.3.5. Наукова новизна отриманих результатів
- •4.3.6. Практичне значення й апробація роботи
- •4.4. Основна частина
- •4.5. Висновки
- •4.6. Список використаних джерел і додатки
- •5. Правила оформлення магістерської роботи
- •5.1. Загальні вимоги до оформлення магістерської
- •5.2. Нумерація
- •5.3. Ілюстрації
- •5.4. Таблиці
- •5.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •5.6. Оформлення списку використаних джерел
- •5.7. Додатки
- •6. Захист магістерської роботи
- •6.1. Вимоги до проходження попереднього захисту та його організація
- •6.2. Відгук наукового керівника
- •6.3. Рецензування
- •6.4. Підготовка магістранта до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії
- •6.5. Процедура публічного захисту
- •Післямова
- •Додатки
- •Чернівецький національний університет
- •У к р а ї н а вижницька районна державна адміністрація чернівецької області
- •59200, М.Вижниця, вул. Українська, 88-а, тел.(03730) 2-12-46, факс (03730) 2-31-16
- •Міністерство освіти і науки,
- •П о с т а н о в а
- •Про забезпечення кадрового потенціалу для реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції
- •У к р а ї н а чернівецька обласна державна адміністрація
- •58010, М. Чернівці-10, вул. М.Грушевського, 1, тел. (0372) 55-15-89, 51-30-10, факс. 55-37-76
- •Концепція регіональної програми транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Верхній Прут”
- •Матеріали конференцій, з’їздів
- •Газетні публікації
- •Нормативно-правові акти
- •Частина книги, періодичного, продовжуваного видання
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Список використаних джерел
- •Анатолій Миколайович Круглашов
4.3.3. Об’єкт і предмет дослідження
Далі автором визначаються об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це саме той процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію в системі державного управління або у функціонуванні інституту державної служби і є обраним для вивчення. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Отже, предмет дослідження завжди вужчий, ніж його об’єкт.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й окреме. В об’єкті дослідником відокремлюється та частина, яка виступає предметом дослідження. Саме на ньому і сфокусована основна увага магістранта, а сам предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, зазначену титульному аркуші.
|
Приклад 1 Тема: Взаємодія органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства (на прикладі Чернівецької області). Об’єкт: організація взаємодії між органами виконавчої влади та громадськістю як один із головних механізмів у формуванні громадянського суспільства в Україні. Предмет: взаємовідносини регіональних органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства. Приклад 2 Тема: Інформаційне забезпечення реалізації екологічної політики в Україні (на прикладі Чернівецької області). Об’єкт: реалізація екологічної політики в Україні на регіональному рівні. Предмет: інформаційне забезпечення процесу реалізації екологічної політики в Україні на прикладі Чернівецької області. Приклад 3 Тема: Принципи та напрямки реформування державної статистики в Україні. Об’єкт: система державної статистики в Україні. Предмет: принципи та напрями реформування державної статистики в Україні. |
4.3.4. Методологія та методи
Для систематичного накопичення та опрацювання матеріалів, необхідних для написання якісної магістерської роботи застосовують різноманітні методи наукового дослідження. Їх вибір залежить від мети і завдання дослідження. Усі методи, що застосовуються дослідником, повинні бути спрямовані на перевірку переконливості висунутих у гіпотезі передбачень. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Принагідно зазначимо, що у науці не існує універсального методу дослідження. Кожен пошуковець обирає найзручніший метод, зважаючи на особливості своєї теми.
|
Приклад 1
Тема: Політика органів державної влади України у сфері європейської інтеграції. Методологія: Методологічну основу магістерського дослідження склало поєднання декількох наукових підходів і принципів, які дали змогу комплексно та всебічно дослідити політику органів державної влади України щодо європейської інтеграції. Зокрема автором найбільш широко використано положення структурно-функціонального та системного підходів, які уможливили проведення системного аналізу поставлених проблем. Використання проблемно-хронологічного підходу надало можливість показати розвиток і еволюцію державної політики стосовно інтеграції до ЄС, зосереджуючись на поглибленому аналізі найбільш показових проблемних питань. У дослідженні також застосовано такі, ефективні при вивченні та аналізі суспільно-політичної сфери, загальні принципи наукового пізнання як детермінізм, принципи конкретності, об’єктивності, інтуїтивно-логічний принцип, принцип хронологічної послідовності. Автором використано низку загальнонаукових та спеціальних методів. Зокрема, проблемно-історичний метод застосовувався при аналізі стартових умов державної єврорегіональної політики. Системний та інституціональний методи використані автором для з’ясування місця і ролі інституційних механізмів держави у політичній системі та політичному процесі загалом та для аналізу ефективності діяльності тих політичних і державних інститутів, що мають відношення до забезпечення процесу європейської інтеграції. При розгляді українського законодавства та договірної бази між Україною та ЄС надана перевага політико-правовому та порівняльно-правовому методам. При дослідженні окремих аспектів теми задіяні спеціальні наукові методи – порівняльний, статистичний, ретроспективний, прогностичний. Приклад 2
Тема: Державна політика України у сфері реформування житлово-комунального господарства (на прикладі Чернівецької області) Методологія: Для досягнення визначеної в роботі мети використовувалися методологія науки державного управління, застосовано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: комплексний підхід забезпечив, зокрема, розгляд усього спектра понять державної політики у галузі житлово-комунального господарства; метод аналізу дав змогу дослідити теоретичні здобутки українських науковців у галузях державного управління та управління житлово-комунального господарства; метод синтезу допоміг з’ясувати сутність, зміст і визначити ряд понять теорії державного управління; економіко-статистичні методи забезпечили дослідження тенденцій розвитку житлово-комунального господарства; конкретно-історичний аналіз – для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку державної політики у галузі житлово-комунального господарства; абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків. Приклад 3
Тема: Проблеми забезпечення соціального захисту державних службовців Методологія: Методологічною основою магістерської роботи є низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких зумовлений особливостями об’єкта, предмета, мети та завдань. При дослідженні закономірностей розвитку системи соціального захисту використано діалектичний метод, що виявилося, зокрема, у використанні окремих парних категорій діалектики (форма і зміст, суть і явище, структура і елемент, причина і наслідок і т. ін.). Історичний метод застосовувався при дослідженні генезису становлення системи соціального захисту в нашій державі та у світі, що дозволило встановити основні закономірності та визначити напрями розвитку організаційно-правових форм соціального захисту. Використання системно-структурного та системно-функціонального методу дозволило розглядати управління соціальним захистом як складову системи державного управління, визначити шляхи вдосконалення організаційно-правових форм соціального захисту державних службовців в Україні. Порівняльний метод дозволив виявити спільні для більшості розвинених країн тенденції у розвитку системи соціального захисту людини, управління нею. У даному дослідженні порівнюються правові норми, що врегульовують відносини із соціального захисту України та міжнародне законодавство. |