Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник-1.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
762.88 Кб
Скачать

3. Організація й основні етапи здійснення наукового дослідження

У процесі роботи над магістерським дослідженням слухач повинен пройти низку взаємопов’язаних етапів. Як правило, магістерське дослідження складається з таких із них:

1. Обґрунтування актуальності обраної теми.

2. Визначення мети та конкретних завдань дослідження, вибір об’єкта і предмета дослідження.

3. Розробка плану та методики проведення дослідження.

4. Збір та опрацювання джерел.

5. Аналіз і опис результатів дослідження.

6.Обговорення результатів дослідження.

7. Формулювання висновків і рекомендацій за результа­тами дослідження.

8. Оформлення тексту магістерської роботи та підготовка до її публічного захисту.

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Те, яку тему зможе об­рати автор магістерської роботи і наскільки правильно він її розуміє та оцінює з погляду своєчасності та соціального значення, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. Актуальність магістерської роботи залежить від того, наскільки її результати сприятимуть виконанню конкретних практичних завдань або усуненню протиріч у сфері державного управління чи місцевого самоврядування.

Від обґрунтування теми логічно перейти до формулювання мети і конкретних завдань дослідження, вибору об’єкта і предмета дослідження.

Завдання дослідження визначаються на основі проведеного огляду стану проблеми, яка вивчається, аналізу структури, змісту, умов, у яких вона перебуває. Формулювання мети і завдань необхідно робити якомога старанніше, оскільки опис їх виконання повинен складати зміст розділів магістерської роботи.

Звичайно, перелік завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки та попереднього досвіду, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Дуже важливим етапом наукового дослідження є розробка плану та методики дослідження.

Після загального ознайомлення з темою складається попередній план магістерської роботи і узгоджується з науковим керівником. Орієнтовний план потрібний і для того, щоб визначити, яку літературу варто підібрати і вивчати.

Методика дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Методика відповідає на запитання: як, у який спосіб проводити дослідження?

Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – призводить до безсистемності у збиранні матеріалу, що не дає змоги зробити обґрунтовані висновки. Методика містить викладення методів дослідження, способи обробки зібраних матеріалів, визначає умови проведення досліджень і опису його результатів. Важливо, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто містять перелік усіх відомих методів тієї чи іншої галузі науки3.

Важливим елементом дослідження є його гіпотеза – можлива (передбачувана) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник. Складається вона з передбачуваних зв’язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує над необхідністю з’ясувати передусім найактуальніші питання, сформувати попередні уявлення про зв’язки, які можуть існувати між відомими фактами. Щоб правильно сформулювати гіпотезу, необхідно мати широкий світогляд у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре знати її історичні передумови, теоретичні засади4.

Наступний етап – збір і опрацювання джерел. Джерельною базою магістерського дослідження є державні нормативні документи, законодавчі акти з обраної теми, офіційні статистичні матеріали, досвід діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ та організацій у межах обраних об’єкта і предмета магістерської роботи, наукові монографії, статті, публікації в засобах масової інформації тощо.

Для виявлення джерел, особливо наукових досліджень, насамперед необхідно звернутись до спеціальних довідково-бібліографічних, реферативних та інших інформативних видань. Результатом такої роботи повинен стати бібліографічний перелік опрацьованих літературних джерел, нотатки використаних матеріалів, їх конспект чи реферат.

Поряд з інформаційними виданнями для якісного пошуку необхідних джерел треба використовувати автоматизовані пошукові системи, можливості іnternet. Використання іnternet особливо доцільне для довідково-бібліографічного обслуговування. Це дає змогу кардинально підвищити повноту й оперативність задоволення інформаційно-бібліографічних потреб слухача. На жаль, попередній досвід свідчить про те, що при дослідженнях надто слабко використовуються комунікативні можливості іnternet, i не тому, що магістрантам бракує комп’ютерів, а в основному через те, що дослідники недостатньо володіють навичками пошуку й одержання інформації у глобальній комп’ютерній мережі.

Ознайомлення з матеріалом теми належить починати з уважного читання відповідних розділів у навчальній і довідниковій літературі. Насамперед, необхідно з’ясувати найзагальніші відомості про проблему, яка досліджується, визначити ступінь її розробленості в науковій літературі.

У вітчизняній навчально-методичній літературі пропонується чимало рекомендацій щодо правильної роботи з джерелами. Насамперед, для глибокого розуміння змісту наукового видання або іншого джерела потрібно навчитися раціонально його читати. Попередній перегляд книги дозволяє вирішити питання, чи варто її читати (попередній перегляд включає ознайомлення з титульною сторінкою книги, анотацією, передмовою, змістом). Прекрасною професійною якістю є вміння читати зміст. Порада тут проста: зміст продумується як завдання з відтворення тексту, при цьому свої думки треба фіксувати на папері. Так одночасно розвивається концептуальне образне і вільне мислення5.

При ознайомленні зі змістом необхідно виділити розділи, параграфи, що являють собою для вас інтерес, швидко їх переглянути, знайти місця, що стосуються теми (абзаци, сторінки, параграфи), й ознайомитися з ними у загальних рисах.

Наступний етап роботи з книгою – прочитання виділених місць у швидкому темпі. Мета швидкого читання – визначити, що цінне для вас у кожній частині, до якого питання магістерської роботи має відношення отримана інформація і що з нею робити, як застосувати, чим доповнити. Заслуговує на увагу порада авторів методичних рекомендацій для написання курсових і магістерських робіт Бурдяк В.І. та Ротар Н.Ю., які пропонують такі поради з методики швидкого читання:

  • чітко усвідомити і зафіксувати мету читання: з якого саме питання потрібна інформація, для чого вона потрібна, її характер тощо;

  • оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи на інформації, що безпосередньо стосується мети і завдань магістерської роботи, збільшувати швидкість читання інших частин. Описовий текст читається швидше, ніж текст складних умовиводів, доведень;

  • зосереджено працювати над текстом, без відволікання. Це забезпечить глибоке його розуміння;

  • уміти визначати структуру тексту – підпорядкованість його частин (глав, параграфів, рубрик), взаємозв’язок тексту з рисунками, таблицями, графіками, посиланнями, примітками і додатками;

  • розуміти зміст прочитаного при побіжному ознайомленні з текстом (виробити здатність при прочитанні цілого речення відразу розуміти його зміст і значення)6.

Швидкість правильного читання повинна бути в 3-4 рази вищою від швидкості мовлення.

Окремий етап вивчення книги – ведення запису прочитаного. Існує кілька форм ведення записів – план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотація, резюме, конспект.

План, як найкоротша форма запису прочитаного, є переліком питань, які розглядаються у книзі чи статті. Більш складною і досконалою формою записів є тези – стислий виклад основних положень тексту у формі ствердження чи заперечення. Тези складаються після попереднього знайомства з текстом, при повторному прочитанні. Вони служать для збереження інформації в пам’яті і є основою для дискусії.

Анотація – короткий виклад змісту – дає загальне уявлення про книгу, брошуру, статтю. Резюме коротко характеризує висновки, головні підсумки праці.

Загалом, вивчення джерел під час виконання цього етапу роботи бажано проводити у такій послідовності:

  • виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;

  • загальне ознайомлення з твором у цілому та перегляд усього його змісту;

  • вибіркове опрацювання вибраної частини твору;

  • виписка матеріалів, що зацікавили з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;

  • критична оцінка записаного, його редагування та використання в роботі.

Творча та систематична робота над науковими джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості магістрантів. Варто знову нагадати про можливість використання ресурсів мережі інтернет, де можна знайти не лише окремі бібліографічні дані окремих наукових праць, а й самі джерела.

Працюючи з літературою до теми магістерської роботи, доцільно також робити нотатки. Нотатки – це короткі записи текстових фрагментів із книг або статей; це записи статистичних і фактичних відомостей. Нотатки можуть бути дослівними, тобто цитатами, а можуть мати вигляд вільного переказу ідей і думок, відображених у літературному матеріалі. Роблячи нотатки, обов’язково слід точно переписати бібліографічні дані джерела, з яким працюєте, щоби при посиланні в тексті на джерело інформації не тратити час на пошуки таких даних.

Найпоширенішою формою записів є конспект. Бажано починати конспектування джерел після того, як вами прочитана вся праця і складений її план. Основний зміст конспекту складають тези, доповнені міркуваннями і доказами. Конспект може бути текстуальним, довільним чи тематичним. Текстуальний конспект створюється з уривків оригіналу – цитат, зі збереженням логіки і структури тексту. Довільний конспект ґрунтується на викладі матеріалу в зручному для його читача порядку (наприклад, думки, що містяться у всій книзі, зводяться тут воєдино). У тематичному конспекті, який може бути складений по декількох джерелах, за основу береться певна тема чи проблема7.

Аналіз і опис результатів дослідження –- основна частина магістерської роботи, в якій висвітлюються результати дослідження, що проводилося планомірно її автором/авторкою згідно з розробленою методикою дослідження, з використанням логічних законів та правил.

Важливим етапом наукового дослідження є також обговорення його результатів, яке ведеться як у формі постійних консультацій з науковим керівником, на засіданнях кафедр, наукових семінарах, в окремих випадках – на вчених радах. Під час такого обговорення дається попередня оцінка теоретичної та практичної цінності роботи, а також колективний відгук про її переваги. Якісно підготовлені та проведені обговорення та дискусії надзвичайно корисні, вони спонукають до нових пошуків, дозволяють висувати нові ідеї, знаходити нестандартні шляхи управлінських рішень, значно активізувати творчий процес дослідження.

Заключним етапом наукового дослідження є висновки, які містять те нове і суттєве, що складає наукові та практичні результати проведеної дослідницької роботи, її літературне оформлення та підготовку до захисту.