Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЛЯ СТУД, ММВ бакалаврат / Методика_7 клас.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
485.89 Кб
Скачать

/Репродукція/

Бажано, щоб учні послухали пісню “Ще не вмерла Україна” в авторському (4-куплетному) або повному відредагованому (3-куплетному) варіанті. Перед розучуванням пісні розповідаємо учням про її авторів та патріотичну спрямованість їхньої творчості, історію створення пісні та її непростий шлях до затвердження (в однокуплетному варіанті) пісенним символом нації - як Державний Гімн України. Починаємо розучування пісні. По можливості, бажано, щоб на цьому уроці учні засвоїли переважну частину її тексту – два куплети і приспів. Найбільшої уваги під час розучування мелодії вимагають розспіви – їх точне виконання та осмислене фразування на ланцюговому диханні.

Пісня Миколи Лисенка “Боже Великий, Єдиний” на вірші Олександра Кониського з приміткою композитора “Дитячий гімн” автори “вкласти… хотіли передусім в “неложнії уста” дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання” (так написано у передмові до видання твору, який згодом отримав назву “Молитва за Україну”). Перед прослуховуванням “Молитви” розповідаємо учням історію та народнопісенні джерела її створення, а також шлях до перетворення на Духовний Гімн України.

Слухаємо “Молитву за Україну”. Після прослуховування варто зіставити обидва твори, що прозвучали, та визначити спільне й відмінне у їх звучанні й образах. Чому, на думку учнів, саме ці пісні стали музичними символами українського народу? Що вирізняє “Моливу за Україну” як духовний символ нації? Чи можуть учні назвати інші твори, які за своїм духовним, патріотичним та громадянським значенням можуть стати поряд із творами М.Лисенка та М.Вербицького? Ця розмова переходить у розповіді учнів про образний зміст музичних творів, які вони слухали вдома за власним вибором.

У висновку уроку підкреслюємо важливу роль музичного мистецтва у житті народу, держави та у втіленні патріотичних почуттів людини.

Домашнім завданням для учнів буде слухання музики за власним вибором (по можливості - музики високого духовного та громадянського змісту).

Учні виходять з класу у супроводі звучання “Молитви за Україну” М.Лисенка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Ще не вмерла Україна”М.Вербицького або“Ой на горі вогонь горить” (українська народна пісня)вхід, розучування.

Молитва за Україну”М.Лисенка – слухання, вихід.

10 Урок

Тема уроку:“Світлі образи дитинства”*.

Мета: На прикладі творчості литовських композиторів В.Лаурушаса та Б.Дваріонаса вчити учні виявляти прості та яскраві музичні образи, створені за допомогою виражальних і, особливо, зображальних інтонацій. Формувати вміння висловлювати судження про інтонаційну та життєву природу музичних образів. Розвивати вокально-хорові навички, творче уявлення та інтерес до “дитячих” образів у музичному мистецтві. Виховувати естетичний смак та почуття гумору.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького.

  2. “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “У путь” В.Лаурушаса та “Дерев’яний коник” Б.Дваріонаса – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

  7. Вихід у супроводі звучання п’єси “У путь” В.Лаурушаса.

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Образи-спогади, образи-враження”. Твір для сприймання: фортепіанний цикл “Образи” М.Степаненка.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького.

Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, розучуємо з учнями наступний (-і) куплет (-и), домагаючись осмисленого та виразного виконання. Слід приділити увагу динамічному розвитку, надавши можливість учням визначити динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні.

Під час розповідей учнів про музику, яку вони слухали вдома, особливу увагу звертаємо на твори високого духовного та громадянського змісту. Також вирізняємо розповіді учнів про музику для дітей, яку вони слухали вдома (якщо такі розповіді прозвучать). Або ж учитель сам “плавно” перейде до цієї теми у вигляді розповіді про твори, які він послухав на дозвіллі.

Пропонуємо учням послухати два твори литовських композиторів: “У путь” Вітаутаса Лаурушаса та “Дерев'яний коник” Баліса Дваріонаса*. Твори мають прозвучати один за одним з невеликою паузою. При цьому не варто казати учням, у якому порядку вони прозвучать: нехай учні самі визначать, який твір звучав першим, а який – другим. Це буде приводом до розмови про вирішальну роль зображальних інтонацій у становленні й характеристиці музичних образів.

Після прослуховування творів розповідаємо учням про деякі (солюючі) литовські народні музичні інструменти, що брали участь у виконанні творів – скудучяй, скрабалай, канклеси (по можливості, показуємо їх зображення), а також про те, що обидві п’єси були виконані дитячими інстументальними ансамблями. Пропонуємо учням підібрати українські народні інструменти для втілення подібних музичних образів.

Учні висловлюють свої враження від почутого, аналізуючи образний зміст і звучання творів, та відмічаючи особливу роль зображальних інтонацій у формуванні музичних образів. Розповідаємо учням про композиторів – авторів творів, що прозвучали. Цікаво, що, на думку учнів, мав на увазі Б.Дваріонас, коли сказав: “…Іноді лише в маленькій краплинці можуть грати усі фарби райдуги”?

Під час підведення висновків щодо виконаного та прослуханих на уроці творів важливо підкреслити національну та інтонаційну специфіку їх життєвого змісту.

Вдома учні мають слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на роль засобів виразності, зокрема – інтонацій у формуванні музичних образів.

Виходять з класу учні у супроводі звучання п’єси “У путь” В.Лаурушаса.

* або “Образи” М.Степаненка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Ще не вмерла Україна”М.Вербицького або“Ой на горі вогонь горить”(українська народна пісня) – вхід, розучування.

У путь”В.Лаурушаса (вихід) та“Дерев’яний коник”Б.Дваріонаса або“Образи”М.Степаненка – слухання.