7 Клас Палітра музичних образів

Дані методичні рекомендації та календарно-тематичне планування розроблені відповідно до навчальної програми з музичного мистецтва для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авторів Б.Фільц, І.Бєлової, Г.Букреєвої, М.Демчишин, Л.Масол, О.Мільченко, О.Павленка).

У попередніх навчальних роках перед учнями поступово розгортався світ музичного мистецтва. Увага акцентувалася на зв`язках музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, понятті синтезу мистецтв, що сприяло розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання. Учні мали можливість відчути, як музика розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах; спостерігати за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.

Зміст навчальної програми 7-го класу, узагальнений під назвою “Палітра музичних образів”, розкриває зв`язки музики з життям через опанування інтонаційно – образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “музичний образ”, «стиль», «композиція», «форма», «драматургія» тощо. Найактуальнішим у вивченні музичного мистецтва у 7 класі є усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці, практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології. Це надасть учням можливість:

- виявляти у творах різноманітні музичні образи як прояви життя, інтонаційну та життєву природу музики, особливості музичних стилів та їх емоційного впливу на людину;

- усвідомлювати значення образу, аналізувати драматургію та композицію музичних творів різних жанрів і форм щодо відображення навколишнього світу;

- порівнювати драматургічний розвиток музичних творів різних жанрів і форм;

- визначати основні принципи драматургічного розвитку, характеризувати особливості будови сонатної форми як зіставлення та розвитку різнохарактерних образів – проявів життя у їх співвідношенні;

- засвоювати основні музичні поняття і терміни;

- виконувати композиторські та народні пісні, що розкривають основні

завдання теми;

- розвивати вокально-хорові навички.

Простежуючи зміст шкільної музичної освіти з 1 по 8 клас за музично-педагогічною концепцією Д.Кабалевського, слід зазначити, що програма 7-го класу, як і 3-го (“Особливості музичного мистецтва”), є своєрідними інформаційно-теоретичними вершинами вивчення музичного мистецтва у загальноосвітній школі. Першочергового значення у цих класах, зокрема у 7-му, набувають інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції, тобто формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології – пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва.

Тема І семестру 7-го класу “Образний зміст музики” націлена на усвідомлення учнями образу як змістової основи музичного твору. Під час інтерпретації, порівняння та характеристики музичних образів, як і під час виконання творів, увага акцентується на відображенні музикою життєвих явищ. Відкриваючи різноманітну палітру музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо), учні мають навчитися характеризувати їх особливості в інтонаційному становленні та розвитку як відображення навколишнього світу. При цьому слід орієнтувати учнів на обгрунтування ними власного емоційно-естетичного ставлення до музичних образів та втілених у них життєвих явищ. Особливий акцент на особистісне сприймання та інтерпретацію учнями музичних творів вже був зроблений під час вивчення у 6 класі теми ІІ семестру “Я і музика”. Важливо, щоб цей процес особистісного музичного-естетичного розвитку кожного учня не втрачав актуальності й надалі.

Зміст теми ІІ семестру “Композиція музичного твору” логічно випливає зі змісту попередньої теми, продовжує його і закріплює знання учнів про образний зміст музики. Різнобарвна палітра музичних образів як відображення мозаїки навколишнього світу розглядається тепер у розвитку і взаємодії, тобто музичній драматургії. Слухаючи та аналізуючи складні твори з не менш ніж двома образами, учні спостерігатимуть за їх драматургічним розвитком, а отже за взаємодією проявів у музиці життєвих явищ. Учні мають навчитися розпізнавати основні принципи драматургічного розвитку, зокрема у творах сонатної форми, та зрозуміти взаємозалежність складових сонатної форми і зазначених принципів із життєвим змістом музичного твору.

З метою глибокого засвоєння та розуміння учнями змісту творів сонатної форми, такі твори мають звучати не менш ніж на двох уроках – поетапно. Спочатку (на першому з уроків, де звучить твір) слід послухати його з учнями у рамках експозиції (не далі) з метою розуміння та визначення основних образів. На цьому ж уроці учні аналізують засоби музичної виразності, за допомогою яких втілюється той чи інший образ.

На наступнимоу уроці після закріплення попередніх висновків продовжуємо слухати твір, зосереджуючи увагу на драматургічному розвиткові музичних образів – їх взаємодії у наступних складових сонатної форми: розробці, репризі, коді. Лише після цього можна зробити висновок про той чи інший принцип музичної драматургії, обраний композитором для зіставлення різнохарактерних образів. Таким чином, спостергіаючи за співіснуванням і взаємодією (зіткненням, боротьбою тощо) образів – вітлень життя, ми вчимо учнів чути, “бачити”, відчувати різноманітний у своїх проявах навколишній світ через призму музичного мистецтва.

Пісенний матеріал у програмі 7 класу підібраний таким чином, що органічно доповнює та продовжує зміст теми семестру, як і кожного уроку. Так, наприклад, пісня В.Івасюка “Балада про мальви” розучується протягом перших трьох уроків І семестру, коли мова йде про жанр балади в музичному мистецтві (на прикладі пісні-балади Ф.Шуберта “Лісовий цар”). Розучування пісні Б.Фільц “На полонині, на верхівці” одночасно із слуханням її Закарпатських новелет перетворює один із уроків на урок-монографію, присвячений творчості сучасного українського композитора. Пісні про Велику Вітчизняну війну звучатимуть у виконанні учнів у процесі сприймання класичних творів, присвячених цій тематиці (симфонія №7 Д.Шостаковича та ін.). Пісня “Синові” А.Пашкевича, що має розучуватися у ІІ семестрі, дозволить одночасно із прослуховуванням фрагменту ораторії “Слідами Руставелі” О.Тактакішвілі присвятити урок роздумам на тему “Людина і Батьківщина” тощо. Достатня вокальна-хорова підготовка учнів, що передувала 7-му класу, дозволяє під час розучування і виконання пісень зосередитися на їх образному змісті та його інтерпретації у процесі виконання і таким чином цілісно і щонайглибше реалізувати зміст програми.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб спрямувати учнів на усвідомлення широкої палітри музичних образів – проявів життя, їх розвитку та взаємодіїї у рамках одного твору, на формування власного емоційно-естетичного ставлення до музичних образів та відображених ними життєвих явищ.

Домашні завдання - слухання музики за власним вибором – допоможуть учням зіставити художній рівень програмових творів і музики, що звучить в оточуючому середовищі; усвідомити рівень своїх музичних уподобань і смаків та знайти шляхи до їх удосконалення.

Кінцевим результатом засвоєння навчального матеріалу за темами “Образний зміст музики” та “Композиція музичного твору” має бути усвідомлення учнями життєвої природи змісту музичних творів малих і великих форм, ролі музичного мистецтва в житті суспільства та власному житті, вироблення в учнів свідомого і вдумливого ставлення до музики. Музичне мистецтво розкриватиметься перед учнями новими сторонами своїх виражальних можливостей та життєвого змісту. Завдяки накопиченню слухового та виконавського досвіду протягом року розширюватиметься музичний та життєвий кругозір учнів.

Допомагаючи учням сприймати і розуміти музичні твори, слід привертати їх увагу до великої естетичної цінності мистецтва, до його здатності наділяти людину естетичною насолодою та красою. Усвідомлюючи неперевершене значення естетичного впливу мистецтва на людину, вчитель завжди зможе скористатися у своїй роботі з учнями його здатністю виконувати виховну, пізнавальну та перетворюючу функції. Найважливішим при цьому є завдання вчителя захопити учнів музикою, закохати їх у музику, навчити розуміти її красу.

У цьому навчальному році учні спробують відповісти на запитання: “У чому загадковість природи музики?», «Що таке краса?», «У чому поняття істини?», «Чому в мистецтві відкривається перед нами глибина життя?», «Які таємні сили народжують шедеври музичної творчості і чому над ними не владний час?».

Слухаючи музику, ми потрапляємо у дивовижний світ її звучання. З її глибин до нас піднімаються образи, картини й уявлення. Вони тендітні, нерухомі, позбавлені предметної конкретності. Що ж це за образи? Що ми бачимо в них і відчуваємо?

Під впливом музики пробуджується наша душа – така, яка вона є: багата, складна, тонка. І чи не значить це, що зміст музики віддзеркалює зміст нашої душі, спілкується з нею безпосередньо – без будь-якої програмності, слів, сюжетів і коментарів? Музичний зміст належить тільки музиці, і його можна шукати тільки в ній самій, у її звуках, мелодіях, ритмах, у їх неповторній єдності.

Ця єдність і є музика, однак вона також називається й музичною формою, і музичною композицією, а також драматургією – в залежності від рівня музичної цілісності.

Учні зрозуміють, що зміст «живе» тільки в музичній формі, а форма наповнюється духом тільки завдяки змісту – вони нерозривні. Так проявляє себе закон художньої цілісності. Однак, намагаючись зрозуміти й пояснити будь-який музичний твір, ми знову переконуємося, що в композиції, тобто в будові твору виявляє себе вся складна система образів, характерів і настроїв. За складністю або простотою композиції ми визначаємо складність і масштабність змісту, який також може бути різним. І саме музичну композицію слід сприймати як виразну форму музичного висловлювання, що ховає в собі сенс та розгадку змісту музики.

Учні також спробують зрозуміти, що музичний твір являє собою живий процес, рух у часі. Тому, коли ми говоримо про музичну композицію, то маємо на увазі результат розвитку музичної думки. Однак не менш важливо простежити й за процесом її розвитку, який відображає послідовність прояву образів.

Сприймаючи музичний твір, відгукуючись на нього всією силою власних почуттів, ми відчуваємо й свою приналежність до великої, одухотвореної краси.