13 Урок

Тема уроку: “Контрасти життя” (продовження).

Мета: Розкрити перед учнями характерні риси сонатно-симфонічного циклу на прикладі симфонії №40 В.А.Моцарта. Поглибити знання учнів про творчість В.А.Моцарта. Закріпити визначення понять симфонія, сонатно-симфонічний цикл, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Пояснити визначення поняття менует. Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, здатність до сприймання та інтерпретації симфонічного твору, вокально-хорові навички. Виховувати естетичний смак учнів, розвивати інтерес до класичної музики, зокрема до творчості В.А.Моцарта.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

2. “На долині туман” Б.Буєвського або (за вибором учителя) “Чорнобривці” В.Верменича – виконання.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Симфонія №40 (2-4 ч.) В.А.Моцарта - слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і розвиток.

7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 4 ч. симфонії №40 В.А.Моцарта.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “На долині туман” Б.Буєвського (або “Чорнобривці” В.Верменича).

Виконуємопісню щонайвиразніше, використовуючи найцікавіший варіант її виконавського розвитку.

Слухаючи розповіді учнів промузику, яку вони слухали вдома, акцентуємо увагу на музичних образах, втілених у творах та їх розвиткові.

Пригадуємо з учнями висновки, зроблені щодо прослуханої на минулому уроці 1 частини симфонії №40 В.А.Моцарта (із звучанням її фрагментів) і продовжуємо слухати твір до кінця. Можна слухати кожну частину окремо із наступним її обговоренням або прослухати всю симфонію і надалі під час її аналізу-інтерпретації нагадувати звучання окремих фрагментів. Третя частина вимагає пригадати будову тричастинної форми та пояснити учням визначення поняття менует.

Під час узагальнення теми уроку підкреслюємо красу і майстерність втілених у музичних образах думок і почуттів людини, їх складну контрастну взаємодію.

На наступному уроці учні розповідатимуть про образний зміст і розвиток музики, прослуханої за власним вибором.

У супроводі звучання фрагмента 4 ч. симфонії №40 В.А.Моцарта учні виходять із класу.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“На долині туман”Б.Буєвського або “Чорнобривці” В.Верменича – вхід, виконання.

Симфонія №40 (2-4 ч.)В.А.Моцарта – слухання, вихід.

14 Урок

Тема уроку: “Образи кохання”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість П.Чайковського на прикладі увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта”. Розкрити перед учнями характерні особливості основних образів увертюри-фантазії. Закріпити визначення понятьувертюра (програмна), музичний образ. Розвивати творчу уяву учнів. Виховувати образне сприйняття музики, естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання української народної пісні “Розпустили кучері дівчата”.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Увертюра-фантазія “Ромео і Джульєтта” (експозиція) П.Чайковського - слухання.

4. “Розпустили кучері дівчата” (українська народна пісня) – розучування.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути особливу увагу на почуття людини, втілені в музичних образах.

7. Вихід у супроводі звучання фрагмента увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта” П.Чайковського.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали вдома, її образний зміст і розвиток. Серед названих учнями творів особливо вирізняємо музику, що висвітлює образи кохання. Такі твори звучатимуть і на цьому уроці.

Представляємо учням новий для них твір Петра Чайковського – увертюру-фантазію “Ромео і Джульєтта”. Знання учнів про творчість композитора допоможуть поповнити музикознавчі видання, наприклад, фрагменти книги А.Альшванга “П.І.Чайковський”. Також слід скористатися фрагментами трагедії В.Шекспіра “Ромео і Джульєтта”, за мотивами якої створено увертюру. Переказуємо учням сюжет п’єси. Можна розповісти учням, що у різні часи багато композиторів, захоплених яскравістю і глибиною шекспірівських образів, зверталися до сюжету трагедії, створюючи музику різних жанрів. Зокрема, на цей сюжет написано 14 опер різних композиторів.

Проте, жанр програмної увертюри не передбачає розкриття подій сюжету та втілення образів усіх дійових осіб. В увертюрі композитор узагальнено висвітлює основну ідею літературного твору та привертає увагу лише до основних подій і образів: ворожнечі Монтеккі і Капулетті, кохання Ромео і Джульєтти та їх загибелі. Повторивши з учнями визначення понять увертюра (програмна увертюра), експозиція і музичний образта пояснивши визначення жанруфантазії (музичний твір довільної форми), запрошуємо послухати частину увертюри – вступ та експозицію з метою визначення основних образів твору.

Аналізуючи прослухану музику, відмічаємо її тривалий, розгорнутий вступ, що повторюється двічі (у якому ще творі ми зустрічали такий прийом?) із стрімким розвитком першої теми під час повторення. У ньому представлено єдиний в увертюрі образ конкретного персонажу – патера Лоренцо, який ніби починає розповідати прекрасну і печальну історію. В експозиції втілено образ ворожнечі Монтеккі і Капулетті (головна партія) та кохання Ромео і Джульєтти (побічна). Щодо теми кохання можна навести висловлювання Миколи Римського-Корсакова: “Яка ж вона натхненна! Яка невимовна краса!”. Продовжимо слухати увертюру на наступному уроці.

Слухаємо відгуки учнів щодо прослуханої музики, обмінюємося враженнями та робимо висновок щодо основних образів увертюри. Можна зіставити музичний образ кохання із образом картини Н.Лопухової “Історія кохання”.