Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЛЯ СТУД, ММВ бакалаврат / Методика_7 клас.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
485.89 Кб
Скачать

І семестр Тема: Образний зміст музики

1 урок

Темауроку:“Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі”*.

Мета: Познайомити учнів з поняттяммузичний образ; пояснити визначення понять кантилена, арія, балада. Розвивати вміння учнів спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу та виразно виконувати музичні твори. Розвивати в учнів зацікавленість українською класичною музикою; глибоке відчуття втілених у музичних творах настроїв, почуттів та характеру людини; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

Орієнтовнийплан уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні про школу (на вибір учителя).

  2. Бесіда з учнями про їхні музичні враження, отримані під час літніх канікул.

  3. Арія Остапа з опери “Тарас Бульба” та Пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка” М.Лисенка – слухання.

  4. Бесіда про життєвий зміст музики, втілений у музичних образах.

  5. “Балада про мальви” В. Івасюка – розучування.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, дати визначення музичним образам прослуханих творів.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Образний зміст музики. Яскравість музичних образів”. Твори для сприймання: А.Хачатурян. Танець із шаблями з балету “Гаяне”; К.Караєв. “Сцена грози” з балету “Стежкою грому”. Пісня: “Кольорові сни” М.Дунаєвського.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні про школу.

Розпочати урок можна із розповідей учнів про музику, яку вони слухали під час літніх канікул, привертаючи увагу учнів до життєвого змісту прослуханих творів.

Пригадуємо з учнями попередні зустрічі з творчістю Миколи Лисенка, зокрема з його оперними творами. Можна прочитата учням фрагменти спогадів про композитора (наприклад, з книги О.Лисенко.”Про Миколу Лисенка”).

Першою прозвучить арія Остапа з опери “Тарас Бульба”, вже знайомої учням за іншими фрагментами. Користуючись літературним джерелом – повістю М.Гоголя “Тарас Бульба”, що лягла в основу опери, слід зачитати учням фрагменти, які характеризують літературний образ Остапа. Також слід обов’язково повідомити учням, що ця арія Остапа звучить у трагічний момент дії, після загибелі брата Остапа – Андрія. Все це можна повідомити учням перед звучанням арії або після нього (на розсуд учителя). В останньому випадку можливе повторне прослуховування арії. У ході обговорення звучання музики виникає потреба у з’ясуванні визначення понять арія ікантилена. Метою обговорення є підведення учнів до визначення музичного образу арії Остапа як вираження певних рис характеру персонажу.

Аналогічно використання літературного першоджерела – п’єси “Наталка Полтавка” І.Котляревського допоможе поглибити сприймання та розуміння учнями образу Наталки під час прослуховування пісні Наталки з опери “Наталка Полтавка” М.Лисенка. Важливо підкреслити історичну правду та народність оперних образів Миколи Лисенка. Можна пригадати, як у 2 і 3 класах, слухаючи певні музичні твори (бажано, щоб учні самі їх назвали), ми переконалися, що музика може виражати характер людини. У цьому нас переконують і сьогодні фрагменти опер Миколи Лисенка.

Акцентуючи увагу на народно-пісенній основі української професійної музики (найяскравіший зразок – творчість М.Лисенка), переходимо до розмови про творчість Володимира Івасюка, яка була зрощена на народному грунті. Варто підкреслити різнобічість творчого обдарування митця: його композиторський, поетичний талант (він часто складав пісні на власні тексти), а також талант живописця – у його родині зберігаються написані ним картини.

Перед розучуванням “Балади про мальви” В.Івасюка важливо прочитати з учнями її текст і з’ясувати й усвідомити життєвий зміст – образ твору. Слід також привернути увагу учнів до терміну балада, пояснити його значення та вислухати учнів з приводу того, чому, на їх думку, ця пісня названа авторами баладою. Оскільки пісня містить у собі два куплети і два різні за текстом приспіви, на цьому уроці варто розучити слова 1-го куплета і першого приспіву - половину пісні та приділити увагу роботі над фразуванням, диханням, дикцією. У приспіві слід звернути особливу увагу на ланцюгове дихання у кантленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

У висновку уроку зосереджуємо увагу на музичних образах, що втілюють життєвий зміст творів - їх значенні, різноманітті та відображенні ними людських характерів.

Пропонуємо учням вдома послухати музику за власним вибором, дати визначення музичним образам прослуханих творів.

Виходять із класу учні у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Пісня про школу(на вибір учителя)– вхід.

І варіант: Арія Остапа з опери “Тарас Бульба”таПісня Наталки з опери “НаталкаПолтавка”М.Лисенка– слухання.

Балада про мальви”В.Івасюка – розучування, вихід.

ІІ варіант: Танець із шаблями з балету “Гаяне”А.Хачатуряна;“Сцена грози” з балету “Стежкою грому”К.Караєва – слухання.

Кольорові сни”М.Дунаєвського – розучування, вихід.

2 урок

Тема уроку:“Пісня-балада”*.

Мета: Познайомити учнів з твором. Що належить до стилю музичного романтизму – баладою Ф.Шуберта “Лісовий цар”. Сформувати в учнів загальне уявлення про стиль музичного романтизмуу порівнянні зі стилем класицизму. Закріпити визначення понятьмузичний стиль, балада. Розвивати вміння характеризувати особливості музичних образів у їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих явищ. Розвивати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання. Формувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, виховувати естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Балада про мальви” В.Івасюка – розучування.

  4. “Лісовий цар” Ф. Шуберта – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, проаналізувати харктер втілення думок і почуттів людини в музичних образах. Придумати власний сюжет для створення літературної чи музичної балади.

  7. Вихід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Романтичні образи в музиці”. Твір для сприймання: “Порив” Р.Шумана. Пісні: “Кольорові сни” М.Дунаєвського; “Балада про рідну мову” М.Колодочки.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома, та їхні враження від музичних образів прослуханих творів.

Продовжуємо розучування пісні “Балада про мальви” В.Івасюка. Уважно аналізуючи поетичний текст та почуття, втілені в пісні, складаємо виконавський план щодо найбільш вдалого використання та розвитку засобів музичної виразності. Велика вокально-хорова робота над піснею.

З’ясовуємо з учнями визначення поняття балада, розповідаємо про особливу роль балади у творчості композиторів-романтиків. Даємо учням загальне уявлення про напрям (стиль) романтизму у порівнянні зі стилем класицизму. Окремо слід зупинитися на характеристиці творчого шляху Франца Шуберта, зокрема на його пісенній творчості, використовуючи музикознавчі джерела (наприклад, книгу В.Дамса “Франц Шуберт”). Можна навести висловлювання російського музикознавця Б.Асаф’єва про те, що Шуберта вирізняє “рідкісна здатність: бути ліриком, не замикаючись у своєму особистому світі, а відчувати й передавати радості та скорботи життя, як їх відчувають і хотіли б передати більшість людей… музика його була його співом про все, але не особисто про себе”.

Як приклад класичної балади пропонуємо учням познайомитися із твором Ф.Шуберта на вірші Й.В.Гете “Лісовий цар”. Оскільки балада прозвучить в оригіналі – німецькою мовою, слід прочитати учням її текст у перекладі українською мовою. Таких перекладів існує кілька. Можливо, найближчим до оригіналу є переклад Б.Грінченка. При цьому, надзвичайно важливим є артистично виразне читання літературного тексту балади.

Слухаємо баладу “Лісовий цар”. Під час інтерпретації прослуханої музики особливу увагу приділяємо характеристиці образів дійових осіб твору та єднанню їх у єдиному, цілісному драматичному образі. Більш глибокому розумінню твору можуть сприяти висловлювання про баладу сучасників композитора, наведені у книзі музикознавця Г.Гольдшмідта “Франц Шуберт”: “Мелодія захоплює своєю глибокою правдивістю, характеризуючи внутрішній зміст дії, зміну переживань батька, дитини й лісового царя, тоді як зовнішня дія, тобто галоп коня і завивання бурі знаходять своє втілення у відповідному супроводі. Таке рішення… було єдино правильним, оскільки баладний характер вірша вимагав певної музичної форми. Та, щоб надати такого характеру усьому творові, причому не зашкодивиши характеристикам окремих дійових осіб, увесь твір був пройнятий акомпанементом в одному ритмі. Аккомпанемент слугував у даному випадку не лише фоном для мелодії, але й сам створив живописну картину.” “Тут усе прямує до єдиної мети”. “Характеристика така глибока й захоплююча, настільки зрозуміла всім, що не потребує ніяких пояснень.” Доцільним може бути повторне прослуховування балади.

У висновку уроку має прозвучати думка про різноманітність способів вираження життєвого змісту в музичних образах, зокрема у баладі “Лісовий цар” Ф.Шуберта та “Баладі про мальви” В.Івасюка.

Вдома учні мають послухати музику за власним вибором, проаналізувати характер і способи втілення думок та почуттів людини в музичних образах, а також придумати власний сюжет для створення літературної чи музичної балади.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “Балада про мальви” В.Івасюка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

І варіант: “Балада про мальви”В.Івасюка – вхід, розучування, вихід.

Лісовий цар”Ф.Шуберта – слухання.

ІІ варіант: “Кольорові сни”М.Дунаєвського – вхід, розучування, виконання.

Порив”Р.Шумана – слухання.

Балада про рідну мову”М.Колодочки – розучування, вихід.

3 урок

Тема уроку:“Образи-пейзажі. Богдана Фільц”.

Мета: Познайомити учнів з творчістю Богдани Фільц (“урок-монографія”). Акцентувати увагу на особливостях, характерних для її творчості, та тісному зв’язку з народно-пісенними джерелами. Пояснити учням визначення поняттяновелетата її характеристику як різновиду інструментальної музики. Допомогти учням усвідомити і відчути яскраву образну палітру музики Б.Фільц, “побачити” пейзажні змальовки, втілені в музичних образах “Закарпатських новелет” і пісні “На полонині, на верхівці”. Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори, висловлюючи судження про різнобарвну палітру і життєвий зміст музичних образів та порівнюючи їх. Формувати інтерес до сучасної класичної української музики, зокрема до творчості Богдани Фільц, виховувати естетичний смак.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Балада про мальви” В.Івасюка.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “На полонині, на верхівці” або (за вибором учителя) “Червона калино, чого в лузі гнешся?” Б.Фільц – розучування.

  4. “Закарпатські новелети” №5, 7 Б.Фільц – слухання.

  5. “Балада про мальви” В.Івасюка – виконання.

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, дати визначення її образам; спробувати втілити образи творів Богдани Фільц засобами образотворчого мистецтва.

  8. Вихід у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Балада про мальви” В.Івасюка.

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома за власним вибором, та про їхні особисті враження від прослуханих творів щодо втілення думок і почуттів людини в музичних образах.

Знайомимо учнів з новою піснею “На полонині, на верхівці” Б.Фільц на вірші В.Ладижця*. Привертаємо увагу учнів до поетичного тексту пісні, в якому змальвано чарівний пейзаж Карпатських гір. Ця пісня є доволі складним триголосим хоровим твором, що вимагає ретельно продуманої та спланованої вокально-хорової роботи. Зважаючи на готовність класу засвоювати музично-інтонаційні особливості пісні, на цьому уроці можна розучити один або два куплети. Звертаємо увагу на інтонування цілих тривалостей, ланцюгове дихання, прийом marcato, дотримання залігованих тривалостей та виразне виконання підголосків. Слід домагатися інтонаційно й динамічно виразного звучання, готуючись до виконання пісні в темпі allegro.

По завершенні першого етапу роботи над піснею пропонуємо учням розповідь про творчий шлях сучасного українського композитора Богдани Фільц. Зосереджуємо увагу на фольклорних джерелах її творчості та особливостях авторського стилю. Можна при цьому викоритстати фрагменти книги М.Загайкевич “Богдана Фільц. Творчий портрет”. Варто навести висловлювання про творчість Богдани Фільц С.Людкевича: “Як композитор, виявляє Богдана Фільц визначну… виразовість, особливо в ліричному напрямі, почуття структури і змагання до правди, оригінальності й змістовності, а також явний зв’язок з народною піснею.” та М.Колесси: “… в особі Богдани Фільц маємо цікавого, оригінального композитора, яким може гордитися наша музична громадськість.”

Представляємо учням інструментальний (фортепіанний) цикл із 10-ти “Закарпатських новелет” Б.Фільц. Пояснюємо визначення і походження терміну новелетаяк музичного твору. Слухаємо 5-ту і 7-му “Закарпатські новелети”. Після прослуховування порівнюємо обидва твори, з’ясовуємо, що є спільного та відмінного між ними у змісті (образах) та звучанні. Слід також зіставити образний зміст усіх творів Б.Фільц, що прозвучали на цьому уроці (включаючи пісню “На полонині, на верхівці”). Поглибити враження учнів від музичних пейзажів допоможе їх зіставлення з картинами-пейзажами українських художників.