/Репродукції до “Островка”/

Наступне зіставлення пейзажних образів музитчного та образотворчого мистецтва можна розпочати з живопису:

/Репродукції до “Весенних вод”/

Як, на думку учнів, звучатимуть музичні твори з образами розквітаючою навесні природи? До якого з живописних образів є найближчим життєвий зміст наступного твору С.Рахманінова? Звучать “Весенние воды”. Після прослуховування учні дають відповіді на поставлені запитання.

Слухаємо наступний твір – пісню “Реве та стогне Дніпр широкий” Д.Крижанівського на вірші Т.Шевченка. Надаємо учням можливість висловитися щодо звучання та образного змісту твору. Пропонуємо їх зіставити образ пісні з образами творів образотворчого мистецтва і літератури.

/Репродукції/

Підсумовуємо урок висновком про схожість та різноманітність втілених у музичному та інших видах мистецтва пейзажних образів.

Домашнім завданням для учнів є слухання музики за власним вибором, та втілення своїх вражень від прослуханої музики у власних художніх образах.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“На полонині, на верхівці”або“Червона калино, чого в лузі гнешся?”Б.Фільц – вхід, розучування, вихід.

“Островок”,“Весенние воды”С.Рахманінова,“Реве та стогне Дніпр широкий”Д.Крижанівського або“Степ”, “Ой, три шляхи широкії”Я.Степового – слухання.

5 урок

Тема уроку:“Героїчні та патріотичні образи в музиці”.

Мета: На прикладі творчості Л.Бетховена познайомити учнів із жанром програмної увертюри. Акцентувати увагу на значенні реальних образів та подій у втіленні образного змісту увертюри “Егмонт”, а також високого патріотичного змісту пісні “Україна” Т.Петриненка. Закріпити визначення понятьмузичний образ, увертюра. Розвивати вокально-хорові навички учнів. Розвивати в учнів інтерес до творчості українських та зарубіжних композиторів через сприймання героїчно-патріотичних образів. Виховувати естетичні та патріотичні почуття

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. “На полонині, на верхівці” Б.Фільц – виконання.

4. Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена – слухання.

5. “Україна” Т.Петриненка або (за вибором учителя) “Україно, любов моя” І.Шамо – розучування.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, виразно розповісти про її зміст та звучання.

8. Вихід у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “На полонині, на верхівці” Б.Фільц, що розучувалася на попередніх уроках.

Слухаючи розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором, приділяємо увагу художньому (образотворчому) втіленню їхніх вражень від пейзажних (пасторальних) музичних образів.

Підготувавши учнів, розпочинаємо урок доопрацюванням та виконанням пісні “На полонині, на верхівці” Б.Фільц. При необхідності, виправляємо недоліки, удосконалюємо звучання та виразно виконуємо пісню. Привертаємо увагу учнів до високого патріотичного значення з любов’ю змальованих картин української природи в музиці Богдани Фільц.

Почуття патріотизму спрямовує на героїчну боротьбу за батьківщину героїв наступного твору – народ Нідерландів та його ватажка графа Егмонта. Розповідаємо учням про реальні події ХVІ століття – боротьбу нідерландців проти іспанських завойовників під проводом Егмонта, графа Ламораль, принца Гаврського, що лягли за основу драми (трагедії) видатного німецького поета Йогана Вольфганга Гете (чи пригадають учні, який музичний твір та якого композитора на вірші Й.В.Гете вже звучав для них цього року?).

Пригадуємо з учнями визначення поняття увертюра та окремо зупиняємося на жанрі програмної увертюри, пояснюючи її особливості. Підкреслюємо значення для творчості Л.Бетховена героїчних та патріотичних образів на прикладі вже знайомих учням творів композитора та незнайомих, зокрема – програмних увертюр “Леонора”, “Коріолан”, “Егмонт”. Можливо, доцільним буде прочитати учням вірш С.Неріс “Бетховен”.

З метою кращого розуміння учнями змісту увертюри “Егмонт” варто використати фрагменти драми Й.В.Гете, наприклад, заключний монолог Егмонта: “Хоробрий мій народе! Богиня перемоги летить перед нами! Я вийду із темниці назустріч смерті почесній. Я помираю за свободу! Заради неї я жив, боровся і за неї приношу себе у пожертву… За Батьківщину боріться! Радісно віддайте життя за те, що для нас дорожче понад усе, - за волю, за свободу! У цім вам сьогодні буду взірцем!”.

Перед слуханням увертюри спрямовуємо учнів на узагальнене визначення головних образів-ідей твору. Слухаємо увертюру “Егмонт”, характеризуємо її життєвий зміст і звучання. Слід привернути увагу учнів до рішуче контрастних образів увертюри, їх зіткнення, боротьби та перемоги одного над іншим.

Після прослуховування твору надаємо учням можливість висловити свої враження, охарактеризувати образний змвст увертюри та її звучання. Пропонуємо учням послухати наступний твір – пісню українського композитора Тараса Петриненка “Україна”*. Чи відчують учні спільність патріотичної ідеї в основі змісту увертюри “Егмонт” і пісні “Україна”?

Знайомимо учнів з найхарактернішими напрямами творчості Тараса Петриненка, пригадуємо інші твори композитора, відомі учням, зокрема його “Пісню про пісню”. Починаємо розучування пісні “Україна”. Особливу увагу приділяємо роботі над приспівом з його дво-триголосим звучанням та загальному кантиленному характеру мелодії.

У висновку уроку акцентуємо увагу на особливостях втілення патріотичних і героїчних образів у музиці та їх високому значенні в музичному мистецтві, спрямованому до кожного з нас.

Домашнім завданням для учнів будуть виразні розповіді про музику, яку вони слухатимуть за власним вибором, та висловлювання про вагомість і значення її образів для кожного з них особисто.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “Україна” Т.Петриненка.

* або “Україно, любов моя” І Шамо.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“На полонині, на верхівці”або“Червона калино, чого в лузі гнешся?”Б.Фільц – вхід, виконання.

Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена –слухання.

“Україна”Т.Петриненка або“Україно, любов моя”І.Шамо – розучування, вихід.

6 урок

Тема уроку:“Розвиток музичного образу”.

Мета: Познайомити учнів з творчістю Моріса Равеля та особливостями розвитку образу та звучання симфонічної п’єси “Болеро”. Пояснити учням визначення понятьболеро, кастаньєти, тутті, закріпити визначення понятьмузичний образ, варіації. Формувати вокально-хорові навички учнів та вміння інтерпретувати програмні симфонічні музичні твори. Розвивати інтерес до видатних зразків музичної класики. Виховувати шанувальників творчості М.Равеля.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

2. “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо) – розучування.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. “Болеро” М.Равеля – слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути увагу на розвиток музичних образів. Спробувати створити власний образ танцю засобами улюбленого виду мистецтва.

7. Вихід у супроводі звучання “Болеро” М.Равеля.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

Продовжуємо розучування пісні “Україна” Т.Петриненка. На цьому уроці слід провести найважливіші етапи вокально-хорової роботи над цим твором та, одночасно, завершити розучування тексту.

Привертаємо увагу учнів до національної основи та вагомості пісні “Україна” й, загалом, творчості її автора.

Слухаємо розповіді учнів про зміст та звучання музики, яку вони слухали за власним вибором, про значення для кожного з них її музичних образів.

Розповідаємо учням про характерні риси творчості Моріса Равеля та іспанську національну основу багатьох його творів, зокрема симфонічнлої п’єси “Болеро”. Для більш повної характеристики творчості композитора можна використати фрагменти книг Ю.Крейна “Моріс Равель” та Ролана-Манюеля “Моріс Равель”.

На цьому уроці відбувається перше знайомство учнів з творчістю М.Равеля. Розповідаємо учням найцікавіше та найважливіше про життя і творчість композитора, про значення його творчої спадщини для розвитку світової музичної культури.

Знайомимо учнів із творчим задумом “Болеро” як балетної вистави та варіантами його виконання. Перед слуханням твору націлюємо учнів на спостережання за розвитком його звучання та образу. Слухаємо “Болеро”.

Після прослуховування твору аналізуємо з учнями його звучання та розвиток. Визначаємо його варіаційність, програмність та музичний образ.

Висновком уроку має бути думка про багаті виражальні можливості музики щодо втілення грандіозного у своєму розвитку образного змісту.

Вдома учні мають слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на розвиток музичних образів. За бажанням учні можуть спробувати створити власний образ танцю засобами улюбленого виду мистецтва.

Виходять з класу учні у супроводі звучання “Болеро” М.Равеля.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Україна”Т.Петриненка або“Україно, любов моя”І.Шамо – вхід, розучування.

“Болеро”М.Равеля – слухання, вихід.

7 урок

Тема уроку:“Виражальність та зображальність образів”.

Мета: На прикладі твору К.Сен-Санса поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики. Вчити учнів висловлювати судження про життєвий зміст музичних образів, зокрема – ліричних. Закріпити визначення понятьмузичний образ, стиль, сюїта. Розвивати вокально-хорові навички та вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів. Виховувати глибоке розуміння класичної музики, почуття краси.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

2. Перевірка домашнього завдання.

3. “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо) - виконання.

4. “Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин” К.Сен-Санса - слухання.

5. “Музика для двох” О.Антоняка – розучування.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на роль виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичних образів.

8. Вихід у супроводі звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо).

Учні розповідають про музику, яку вони слухали за власним вибором. При цьому відзначаємо кращі варіанти втілення образу танцю у творчих доробках учнів.

Завершення роботи над піснею “Україна” Т.Петриненка (або “Україно, любов моя” І.Шамо). Слід очікувати, що найбільшої уваги вимагатиме приспів та робота над вокальними партіями в ньому. Також потребує уваги інтонування і точне виконання розспівів. Та найголовнішим, безумовно, є глибоке відчуття та втілення в учнівському виконанні образного змісту пісні. Виконуємо пісню.

Патріотичне спрямування творчості й діяльності митців різних країн – тема для наступної нетривалої розмови з учнями. Серед композиторів, яких учні вназвуть у процесі розмови, має прозвучати й ім’я Каміля Сен-Санса, який був справжнім патротом Франції і спрямовував свою творчу музичну й організаторську діяльність на користь свого народу і країни. Нехай учні пригадають, який твір композитора вони слухали минулого року та що вони дізналися про творчість К.Сен-Санса. Можна скористатися фрагментами книги Р.Роллана “Музиканти наших днів”, де йдеться про К.Сен-Санса.

Додаємо учням нової необхідної інформації про К.Сен-Санса, характерні риси його творчого стилю та представляємо один із найвідоміших творів композитора – сюїту для двох фортепіано і камерного ансамблю “Карнавал тварин”. Розповідаємо учням про особливості та образний зміст оюїти і пропонуємо послухати один із найпопулярніших її фрагментів – п’єсу “Лебідь”.

Після прослуховування музики у процесі обговорення її звучання акцентуємо увагу на ролі виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичного образу п’єси. Можна нагадати учням давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився. Й Аполлон згодом у знак відячності лебедям натягнув на свою ліру сім струн. Слід також розповісти учням про створення балетного міні-спектаклю на музику “Лебедя” К.Сен-Санса, який став всесвітньовідомим завдяки майстерному втіленню образу видатною балериною М.Плісецькою. Враження учнів можна поглибити за допомогою творів образотворчого мистецтва, що мають спільні точки перетину з прослуханою музикою.