/Репродукція картини/

Аналізуючи звучання цієї пісні-маршу, привертаємо увагу до унікального та несподіваного моменту серед її засобів виразності – тридольного (а не чотиридольного, як зазвичай у маршах) ритму.

Розвиток подій війни висвітлено у багатьох піснях воєнних та повоєнних років, зокрема у пісні “На безіменній висоті” В.Баснера, яку ми розучували та виконували у І семестрі. Повторюємо та виразно виконуємо її з учнями.

Іншою емблемою – символом свята Перемоги стала пісня Д.Тухманова на вірші В.Харитонова “День Победы”, що у свій час була відзначена державною премією. Як написала авторам одна із учасниць війни, “у цій пісні закладене все наше життя і молодість”. Слухаємо пісню. Її глибшому сприйманню може допомогти, наприклад, репродукція картини Г.Васецького “Батьки наші”.

/Репродукція картини/

Обговорюємо звучання та характер музики, що прозвучала, і підсумовуємо особисті та спільні музичні враження, отримані на уроці. У висновку уроку має бути акцентована висока громадянська позиція авторів, що присвятили свої твори перемозі нашого народу над фашистськими загарбниками.

Можливо, учні, слухаючи музику на свій вибір, звернуть увагу на твори, що втілюють образи історичного минулого нашого народу.

Виходять з уроку учні у супроводі звучання пісні “День Победы” Д.Тухманова.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“На безіменній висоті”В.Баснера – вхід, виконання.

Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича,“Священная война”О.Александрова,“День Победы”Д.Тухманова абоСюїта “Партизанські картини” (6ч. “Свято народу-переможця”)А.Штогаренка,“Степом, степом”А.Пашкевича,“Сыновья уходят в бой”, “А он не вернулся из боя”В.Висоцького – слухання, вихід (“День Победы”).

17 Урок

Тема уроку:“Образи Карпат”.

Мета: На прикладі концерту для арфи з оркестром А.Кос-Анатольського та пісні В.Івасюка “Водограй” привернути увагу учнів до краси і глибини змісту творів, що втілюють образи української природи та почуття любові до неї. Поглибити знання учнів про творчість В.Івасюка та А.Кос-Анатольського. Закріпити визначення понятьпасторальний,концерт, сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку.Розвивати образно-асоціативне мислення учнів, інтерес до кращих зразків української професійної музики. Виховувати естетичні почуття, любов до української природи.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Концерт для арфи з оркестром (1ч.) А.Кос-Анатольського - слухання.

4. “Водограй” В.Івасюка або (за вибором учителя) “Біля мене сядь” М.Ровенка – розучування.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути увагу на твори ліричного змісту. Спробувати створити власний твір на ліричну тему (або втілити образи творів А.Кос-Анатольського та В Івасюка) в будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Слухаємо розповіді учнів про твори, які вони слухали на свій вибір, що втілюють образи історичного минулого нашого народу. Також варто привернути увагу до творів (про них може розповісти вчитель), що оспівують красу української природи та почуття любові до неї, у поєднанні з іншими світлими почуттями людини. Такий твір – пісня “Водограй” В.Івасюка вже прозвучав під час входу учнів до класу. Розкриє цю тему й наступний великий твір для сприймання - концерт для арфи з оркестром (1ч.) А.Кос-Анатольського.

Пригадуємо з учнями твори А.Кос-Анатольського, які раніше звучали на уроках музичного мистецтва та які вони, можливо, слухали самостійно. Додаємо учням нової інформації про творчість композитора. Оскільки солюючим інструментом у концерті є арфа, слід розповісти про особливості цього інструмента, а також про історію створення концерту та його першу виконавицю – майстриню гри на арфі Ксенію Ерделі. З метою більш глибокого сприймання та аналізу-інтерпретації 1 частини концерту закріплюємо визначення понять пасторальний,концерт, сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку.

Пропонуємо учням послухати 1 частину концерту для арфи з оркестром А.Кос-Анатольського.

Аналізуючи образний зміст і звучання концерту, відзначаємо його народно-пісенну основу та яскраву виразність мелодичних тем.

Візуальним доповненням до теми цього уроку можуть бути репродукції картин А.Мартона “Дощовий день” та І.Мельничука “Серед гір Карпат”.