11 Урок

Тема уроку:“Образи війни”.

Мета: На прикладі творчості Д.Шостаковича та В.Баснера (або А.Пашкевича) націлити учнів на розуміння життєвого змісту музики, що втілює образи реальних істоичних подій – Великої вітчизняної війни. Вчити учнів аналізувати образний зміст та звучання музики, знаходити спільне у змісті різножанрових творів. Поглибити знання учнів про творчість Д.Шостаковича. Закріпити визначення понятьмузичний образ,симфонія. Розвивати здатність виявляти і розуміти головну думку фрагмента великого музичного твору; відчуття ритму та ансамблю під час колективного виконання пісні, здатність емоційно і виразно виконувати її. Виховувати почуття поваги до загиблих у боях за Батьківщину, кращі моральні якості особистості.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

2. Перевірка домашнього завдання.

3. “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького (або “Ой на горі вогонь горить” (українська народна пісня) – виконання.

4. Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії Д.Шостаковича – слухання.

5. “На безіменній висоті” В.Баснера або (за вибором учителя) “Степом, степом” А.Пашкевича – розучування.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про характер і розвиток музичних образів.

8. Вихід у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

Методичні рекомендації.

Учні входять у супроводі звучання пісні “На безіменній висоті” В.Баснера (або “Степом, степом” А.Пашкевича).

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали вдома, та її образний зміст.

Завершуємо роботу над розучуванням пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького (або української народної пісні “Ой на горі вогонь горить”) та виразно і осмислено виконуємо її з учнями. Спонукаємо учнів до самооцінки виконання пісні (використовуємо цей прийом і надалі).

Привертаємо увагу учнів до пісні, яка зустріла їх сьогодні у класі, та обговорюємо (коротко) її життєвий зміст, підгрунтям якого є події Великої Вітчизняної війни. Розвиваючи цю тему, пригадуємо з учнями минулорічну розмову про героїчне – як з боку музикантів філармонії, так і з боку слухачів – виконання Патетичної симфонії П.Чайковського у блокадному Ленінграді під час Великої Вітчизняної війни.

Розповідаємо учням про одного з видатних ленінградців - російського композитора Дмитра Шостаковича, який під час війни залишився у блокованому фашистами місті, та про його симфонію №7, яку він назвав “Ленінградською” і присвятив героїчним захисникам міста: “Нашій боротьбі з фашизмом, нашій майбутній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію”.

Використовуючи літературні джерела (наприклад, фрагменти книг Д.Шостаковича “Про час і про себе”, М.Шагінян “Про Шостаковича”, оповідання Р.Шавердової “Симфонія гніву і боротьби”, вірш М.Матусовського “Сьома симфонія в Москві” тощо), проводимо з учнями бесіду про події 1941-1945 років, про роль і значення музичного мистецтва та діяльність митців у роки воєнного лихоліття. Девізом бесіди може слугувати вираз “Музи не мовчали”, стосовно якого можна процитувати учням слова Д.Шостаковича про його Сьому симфонію: “Багато сил та енергії я вклав у цей твір, ніколи я не працював з таким піднесенням, як тепер. Є такий крилатий вислів: “Коли гуркочуть гармати, музи мовчать”. Це справедливо по відношенню ди тих гармат, які своїм гуркотом пригнічують життя, радість, щастя, культуру. То гуркочуть гармати темряви, насильства і зла. Ми воюємо в ім’я перемоги розуму над мороком, в ім’я перемоги справедливості над варварством. Немає благородніших та більш піднесених завдань, ніж ті, що надихають нас на боротьбу з темними силами гітлеризму.” Бажано використати в руслі бесіди твори образотворчого мистецтва та фотознімки часів війни (наприклад, фото афіші виконання Сьомої симфонії в Ленінграді).