/Скульптура (фото)/

Після прослуховування “Прелюду пам’яті Тараса Шевченка” обговорюємо його звучання і зміст, акцентуючи увагу на образі мужності й боротьби, вітленому в творі, та видозмінах основної теми твору у різних емоційних станах – від скорботного наспіву до героїчного заклику та урочистого піднесення в кінці. Привертаємо увагу учнів до глибокого драматизму і пристрасті, якими сповнена музика. Робимо висновки щодо образного змісту твору і способах його втілення.

Продовжуючи розмову про втілений у музичних творах образ Тараса Шевченка, можна процитувати учням слова із нової пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого на вірші В.Крищенка:

“Стоїть тополя на роздоллі – легенда пам’яті жива

І листям промовля поволі святі Шевченкові слова.”

Підкреслюємо високу поетичність та глибоку щирість твору, а також закохоність його авторів у прекрасні смиволи української землі. Слухаючи пісню, можна запропонувати учням розглянути репродукцію картини О.Полякова “Тополя в степу” і визначити, чи співзвучний її образ із образом пісні.

/Репродукція картини/

Починаємо розучування пісні “Стоїть тополя”. Важливо зосередити увагу на синкопованому ритмі, а також – дво-триголосому викладі приспіву.

Підсумок уроку присвячуємо творам, що втілюють образ Тараса Шевченка, та оспівують українську землю.

Слухаючи музику вдома, учні мають проаналізувати її звучання, визначити музичні образи та їх значення для особистості слухача.

Під час виходу учнів з класу звучить пісня “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Гей ви, козаченьки”Г.Татарченка або українська народна пісня“Хлопці, гей ви, хлопці”– вхід, виконання.

“Прелюд пам’яті Тараса Шевченка”Я.Степового – слухання.

“Стоїть тополя”О.Осадчого – розучування, вихід.

8 урок

Тема уроку:“Поезія і контраст почуттів у музичних образах”.

Мета: Познайомити учнів з музичним твором Е.Гріга – сонатою для віолончелі і фортепіано. Поглибити знання учнів про творчість Е.Гріга. Закріпити визначення понятьсоната, камерна музика, експозиція, музичний образ. Формувати образно-асоціативне мислення та вокально-хорові навички учнів. Розвивати інтерес до камерної класичної музики ХІХ століття, зокрема – до творчості Е.Гріга. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання фрагмента 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

2. Соната для віолончелі і фортепіано (1ч., експозиція) або (за вибором учителя) концерт для фортепіано з оркестром (1ч., експозиція) Е.Гріга – слухання.

3. Перевірка домашнього завдання.

3. “Стоїть тополя” О.Осадчого – розучування.

4. Узагальнення.

5. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання.

6. Вихід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Методичні рекомендації.

Учнів зустрічає у класі незнайома музика - фрагмент 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

Можна розпочати урок (на тлі звучання музики) із читання вірша Г.Ібсена “В альбом композитора”, присвяченого Едварду Грігу.

Розмову про творчість Е.Гріга можна провести у формі літературно-музичної композиції за допомогою кількох учнів, які заздалегідь (усно) підготувалися за завданням учителя. Інший варіант: пригадуємо з учнями все, щo вони пам’ятають про творчість композитора і про його твори, що звучали раніше на уроках музичного мистецтва.

Додаємо учням нової інформації про особливості камерної фортепіанної творчості Е.Гріга, закріплюючи визначення понять камерна музика, соната, музичний образ. Можна скористатися фрагментами книги Ю.Кремльова “Едвард Гріг”, а також навести учням висловлювання Петра Чайковського про композитора, з яким він мав дружні стосунки і тривале листування: “Слухаючи Гріга, ми…усвідомлюємо, що цю музику писала людина, спонукована нездоланним потягом за допомогою звуків вилити наплив відчуттів і настроїв глибоко поетичної натури”.

Пропонуємо учням послухати експозицію 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга і визначити її основні образи. Цю сонату композитор присвятив своєму братові Йону – талановитому віолончелісту.

Після прослуховування музики обговорюємо з учнями її характерні особливості: практичну відсутність вступу і контрастність образів експозиції – схвильовано-ліричного у головній партії та мрійливо-натхненного й світлого – у побічній. Варто приділити увагу особливостям звучання музичного інструмента – віолончелі.

Розмова може плавно перейти до розповідей учнів про звучання і музичні образи творів, які вони слухали на дозвіллі, та їх значення для особистості слухача.

Слід сподіватися, що важливого значення учні надають образу пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого, розучування якої продовжується на цьому уроці. Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, варто приділити увагу дикції, фразуванню і диханню, а також чистоті інтонування у дво-триголосому виконанні приспіву. Як завжди, важливим є усвідомлення учнями образного змісту твору.

Під час узагальнення теми уроку зробимо висновки щодо музичних образів, втілених у творах, що прозвучали.

Логічним продовженням теми є домашнє завдання для учнів: слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання.

Виходять із класу учні у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Соната для віолончелі і фортепіано (1ч., експозиція)абоКонцерт для фортепіано з оркестром (1ч., експозиція)Е.Гріга – вхід, слухання.

“Стоїть тополя”О.Осадчого – розучування, вихід.

9 урок

Тема уроку: “Поезія і контраст почуттів у музичних образах” (продовження).

Мета: Продовжити знайомство учнів із сонатою для віолончелі і фортепіано (концертом для фортепіано з оркестром) Е.Гріга. Закріпити знання учнів про сонату (концерт для фортепіано з оркестром) як музичний жанр та визначення понятьсонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Пояснити визначення поняттякаденція. Розвивати вміння інтерпретувати камерно-інструментальну музику; вокально-хорові навички. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

2. “Стоїть тополя” О.Осадчого – виконання.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Соната для віолончелі і фортепіано (1ч.) або (за вибором учителя) концерт для фортепіано з оркестром (1ч.) Е.Гріга – слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст і звучання. Звернути увагу на камерні музичні твори.

7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 1ч. Сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу їх супроводжує звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Отже, робота над розучуванням пісні “Стоїть тополя” продовжується та завершується. Вивчення наступних рядків тексту має тісно поєднуватися із засвоєнням особливостей мелодії, ритму, фразування тощо. Важливо вибудувати план виконавського (динамічного, темпового та ін.) розвитку пісні, прислухаючись до побажань учнів та враховуючи найбільш слушні з них. Цікаво почути висловлювання учнів щодо їх особистого ставлення до образного змісту пісні.

Слухаємо розповіді учнів про музику, прослухану ними за власним вибором, її образний зміст і звучання.

Пригадуємо висновки, зроблені на минулому уроці щодо основних образів 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга. Відмічаємо контрастність образів сонати. Закріпивши визначення понять сонатна форма, музична драматургія, принципи драматургічного розвитку, пропонуємо учням послухати 1ч. твору вцілому.

Під час обговорення звучання та образного змісту музики акцентуємо увагу на поглибленні контрастного зіставлення тем-образів у подальших розділах сонатної форми. Також привертаємо увагу учнів до епізоду-імпровізації в кінці розробки, що звучить у виконанні віолончелі. Це – каденція(пояснюємо учням визначення цього поняття). Отже, застосований у 1ч. твору контрастний принцип драматургічного розвитку образів неминуче передбачає продовження розвитку образного змісту сонати у її 2-й та 3-й частинах, які учні можуть послухати самостійно або з учителем у додатковий час.

У висновку уроку підкреслюємо високу майстерність норвезького композитора, характерні ознаки його творчості та високий внесок, зроблений ним у музичну культуру своєї батьківщини. Можна навести учням висловлювання Е.Гріга: “Передусім треба бути людиною. Все істинне мистецтво виростає тільки з людини”.

Вдома учням слід продовжувати слухати музику за власним вибором і розповісти на наступному уроці про її звучання та образний зміст. Звернути увагу (по можливості) на камерні музичні твори.

Вихід учнів із класу супроводжує звучання фрагмента 1ч. сонати для віолончелі і фортепіано (або 1ч. концерту для фортепіано з оркестром) Е.Гріга.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Стоїть тополя”О.Осадчого – вхід, виконання.

Соната для віолончелі і фортепіано (1ч.)абоКонцерт для фортепіано з оркестром (1ч.)Е.Гріга – слухання, вихід.