/Репродукції картин/

Після відповідних висновків щодо звучання, образного змісту концерту та його розвитку (музичної дрматургії) можна зіставити його з образним змістом пісні “Водограй” В.Івасюка, що вже прозвучала в класі та буде розучуватися на цьому уроці. Розповідаючи про творчість В.Івасюка, можна запропонувати учням розглянути картину І.Сколоздри “Пам’яті Івасюка”, а також зазначити, що композитор є водночас і автором тектсу пісні.

/Репродукція картини/

Починаємо розучування пісні, акцентуючи увагу на різниці в звучанні більш пісенних куплетів та більш танцювального приспіву. Варті ретельного опрацювання також доволі складний ритм, широкий діапазон мелодії пісні та великі за обсягом тексти куплетів і приспіву (розучуємо на цьому уроці щонайбільше один куплет і приспів).

Узагальнюючи тему уроку, підкреслюємо красу і глибину змісту творів національних композиторів, що втілюють образи української природи і почуття любові до неї.

Слухаючи музику в позаурочний час, учні мають звернути увагу на твори ліричного (пасторального) змісту. Також нехай спробують створити власний твір на ліричну тему (або втілити образи творів А.Кос-Анатольського та В. Івасюка) в будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.

Під час виходу учнів з класу знову може прозвучати пісня “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Водограй”В.Івасюка або“Біля мене сядь”М.Ровенка - вхід, розучування, вихід.

Концерт для арфи з оркестром (1ч.)А.Кос-Анатольського - слухання.

18 Урок

Тема уроку: “Образне багатство симфонії”.

Мета: Спрямувати увагу учнів на значення народної музики як джерела творчості видатних композиторів (на прикладі симфонії №2 Л.Ревуцького). Поглибити знання учнів про творчість Л.Ревуцького. Закріпити визначення понятьсимфонія, сонатна форма, музична драматургія. принципи драматургічного розвитку. Розвивати вокально-хорові навички, образне сприйняття музичних творів, інтерес до української класичної музики і творчості Л.Ревуцького зокрема. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

2. “Водограй” В.Івасюка або (за вибором учителя) “Біля мене сядь” М.Ровенка – розучування.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Симфонія №2 (1ч.) Л.Ревуцького – слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст.

7. Вихід у супроводі звучання фрагмента 1ч. симфонії №2 Л.Ревуцького.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Водограй” В.Івасюка (або “Біля мене сядь” М.Ровенка).

Продовжуємо розучування пісні. Поряд із подальшим засвоєнням учнями її віршованого тексту, приділяємо основну увагу вокально-хоровій роботі, відпрацьовуючи найважливіші моменти звучання. Важливим також є світлий, життєрадісний настрій, що має панувати під час роботи над піснею та її виконання.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали за власним вибором, зокрема про твори ліричного (пасторального) змісту. Переглядаємо власні творчі доробки учнів на ліричну тему (або спроби втілення образів творів А.Кос-Анатольського та В. Івасюка) в їх улюбленому виді мистецтва.

Запитуємо в учнів їхню думку про значення народних джерел у творчості композиторів різних часів і народів. Яку роль відіграє в музичній спадщині того чи іншого композитора єднання (духовне, інтонаційне тощо) з народним мистецтвом? Які приклади такого єднання можуть навести учні?

Безумовно, одним із найяскравіших зразків творчого застосування української народної пісенності в музиці ХХ століття є творчість Левка Ревуцького, зокрема його ІІ симфонія, усі теми якої запозичені з народних родинно-побутових джерел. Пригадуємо з учнями визначення понять симфонія, сонатна форма, музична драматургіятапринципи драматургічного розвитку, що зустрічалися нам у прослуханих творах різних композиторів.

Додаючи учням нової інформації про творчість Л.Ревуцького, варто скористатися поезією Максима Рильського, який товаришував з композитором і присвятив йому чимало своїх віршів, а також висловлюванням поета про ІІ симфонію: “Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні у дорогоцінній оправі симфонічної майстерності”. При нагоді можуть стати фрагменти книги Т.Шеффера “Л.М.Ревуцький”. Можливо, цікавим буде для учнів висловлювання про симфонію російського композитора Ю.Шапорінв, який сказав, що “ця симфонія, напоєна широкою пісенністю, лірично-схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу”. Симфонія №” Л.Ревуцького є першим зразком класичної симфонії в українській музиці ХХ століття. Народно-пісенні теми у симфонії видозмінюються, варіюються і розгортаються у широкому симфонічному розвитку, створюючи яскраві образи – від лірично-споглядальних до героїчних. У трьох частинах симфонії використано теми семи народних пісень, зокрема у І частині – “Ой весна, весниця” та “Ой не жаль мені”.

Пропонуємо учням послухати І частину ІІ симфонії Л.Ревуцького, що засобами професійної музики втілює глибину, багатство і різноманітність народної музичної творчості українського народу.

Слухаємо твір, обмінюємося з учнями отриманими враженнями, аналізуємо образний зміст музики та його розвиток, побудований за принципом контрастного зіставлення образів.

Узагальнюємо тему уроку, підкреслюючи непересічне значення народних джерел у творчості композиторів та національній музичній спадщині.

Вдома учні мають послухати музику за власним вибором і на наступному уроці розповісти про її образний зміст.

Вихід учнів з класу супроводжує звучання фрагмента 1ч. симфонії №2 Л.Ревуцького.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Водограй”В.Івасюка або“Біля мене сядь”М.Ровенка – вхід, розучування.

Симфонія №2 (1ч.) Л.Ревуцького – слухання, вихід.