16 Урок

Тема уроку: “Образний зміст музики” (узагальнення).

Мета: Узагальнення матеріалу теми семестру “Музика як мова почуттів”. Перевірка знань учнів за темою (тематичне оцінювання).

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Виконання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

4. Слухання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її образний зміст та звучання.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Методичні рекомендації.

На цьому уроці учні можуть увійти до класу у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Далі учні розповідають про образний зміст та звучання музики, яку вони слухали за власним вибором, шляхом зіставлення двох – кількох музичних творів.

Підводимо підсумок за темою семестру та проводимо тематичне оцінювання учнів на прикладах різноманітних музичних творів за вибором учнів та вчителя. Можливе також проведення уроку-концерту на музичному матеріалі семестру, конкурсів, вікторин тощо. До розроблення завдань конкурсів та вікторин можна залучити учнів (за їх бажанням), давши їм заздалегідь відповідне завдання.

Частину навчального часу можна присвятити підготовці до календарних зимових свят.

Під час канікул учні продовжуватимуть слухати музику за власним вибором.

Вихід учнів з класу може знову супроводжувати пісня “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Слухання та виконання музикиза вибором учнів та вчителя.

Іі семестр Тема: Композиція музичного твору

1 урок

Тема уроку: “Музична драматургія. Образи радості, добра й краси”.

Мета: Пояснити учням визначення понятькомпозиція, музична драматургія,принципи драматургічного розвитку, експозиція, закріпити визначення понятьмузичний образ, увертюра. Поглибити знання учнів про творчість М.Глінки (познайомити із творчістю Дж.Россіні). Розвивати уміння характеризувати особливості музичних образів на прикладі симфонічної музики (увертюри). Формувати в учнів здібності щодо образного сприйняття та інтерпретації музичних творів, навички виконавського розвитку музики. Розвивати інтерес до творчості М.Глінки (Дж.Россіні). Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Увертюра до опери “Руслан і Людмила” (експозиція) М.Глінки або (за вибором учителя) увертюра до опери “Севільський цирульник” (експозиція) Дж.Россіні – слухання.

4. “Шкільний корабель” Г.Струве – розучування.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, визначити її музичні образи; спробувати втілити власний романтичний образ школи за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Методичні рекомендації.

Вхід учнів до класу супроводжує звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Учні розповідають про музику, яку вони слухали під час канікул.

Пригадуємо тему І семестру та висновки, які ми зробили щодо неї (можливо, з повторенням будь-яких творів, що звучали на попередніх уроках). Розмова відбувається із наведенням прикладів різнохарактерних (простих і складніших) музичних образів, втілених у творах різних жанрів та форм (будови). Пояснюємо учням одне із визначень поняття композиціяяк структури (будови) музичного твору, співвідношення його частин. Також слід навести приклади знайомих учням творів, що містять два – кілька різнохарактерних образів: “Класне рондо”, сформоване самими учнями із трьох поспівок, “Весела. Сумна” Л.Бетховена, “Зайчик дратує ведмедика” Д.Кабалевського, “Вовк та семеро козенят” М.Коваля, “Петрик і вовк” С.Прокоф’єва тощо. Надалі (у цьому семестрі) наша увага буде зосереджена на музичних творах, у яких спільно розвиваються, контрастують чи, навіть протирічать один одному кілька образів. Такий спільний розвиток, співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору називаєтьсямузичною драматургією, що формується за певнимипринципами(пояснюємо учням їх різновиди).

Запитуємо в учнів, що вони пам’ятають про М.Глінку та його творчість, пригадуємо твори композитора, які ми слухали раніше. Можна скористатися фрагментами книги Б.Асаф’єва “Глінка”. Також знадобиться ще одна книга – поема О.Пушкіна “Руслан і Людмила”, оскільки ми представляємо учням оперу, створену М.Глінкою за цією поемою, зокрема увертюру до опери (пригадуємо визначення поняття увертюра).

На цьому уроці слід обмежитися експозицією увертюри з метою визначення її музичних образів та їх характеристики через аналіз звучання і засобів виразності. Не поглиблюючись у структуру сонатної форми, пояснюємо учням лише визначення терміну експозиція як першої частини увертюри, що включає основні теми твору і єпоказомнайважливішого музичного матеріалу твору. Можна провести аналог із експозицією в музеї чи на художній виставці – показом картин.

Слухаємо експозицію увертюри до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки. Для її глибшого сприймання та розуміння учнями прослуховування, можливо, слід повторити.

Після прослуховування аналізуємо звучання вступу і тем експозиції та виявляємо два основні образи, що перебувають у певному контрастіміж собою. Залучаючи на допомогу фрагменти поеми О.Пушкіна, визначаємо показані в експозиції образи – світлий, радісно-героїчний образ Руслана (головна партія) та образ його любові до Людмили (побічна партія). Акцентуємо увагу на особливостях втілення цих образів через засоби музичної виразності. Цікаво дізнатися, як учні розуміють висловлювання М.Глінки про увертюру до опери “Руслан і Людмила”: “Летить на повних вітрилах” (це запитання можна поставити й на наступному році, коли прозвучить вся увертюра).

Розгорне свої вітрила для учнів і наступний твір – пісня Г.Струве на вірші К.Ібряєва “Шкільний корабель”. Можливо, у відповідь на запитання, як виник такий романтичний образ школи, автор тексту сказав: “Важко, дуже важко простежити, як виникає поетичний образ. Але у даному випадку цей складний процес був просто зримим… Школа – це корабель, що біжить вдалечінь, - ось головний наскрізний образ пісні”. Починаємо її розучування. Важливо приділити увагу фразуванню, смисловим акцентам, двоголоссю в приспіві, та найголовніше – пройнятися світлим, добрим і романтичним образом цієї пісні.

Під час підведення підсумку уроку констатуємо велику різноманітність втіленого в музичних образах життєвого змісту та його розвиток за законами життя.

Вдома учні мають послухати музику за власним вибором, визначити її музичні образи; спробувати втілити власний романтичний образ школи за допомогою засобів улюбленого виду мистецтва.

Для виходу учнів з класу може прозвучати пісня “Шкільний корабель” Г.Струве.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Шкільний корабель”Г.Струве – вхід, розучування, вихід.

Увертюра до опери “Руслан і Людмила”(експозиція) М.Глінки абоувертюра до опери “Севільський цирульник” (експозиція) Дж.Россіні – слухання.

2 урок

Тема уроку:“Сонатна форма”.

Мета: Зосередити увагу учнів на найскладнішому із видів музичної композиції –сонатній формі. На прикладі увертюри із опери “Руслан і Людмила” М.Глінки пояснити учням будову сонатної форми та логіку її розгортання. Вчити учнів розпізнавати складові сонатної форми через їх життєвий зміст. Закріпити визначення понятькомпозиція, музична драматургія,принципи драматургічного розвитку, музичний образ, увертюра. Розвивати уміння інтерпретації музичних творів та навички яскравого, образного виконання пісні. Виховувати відчуття краси та оптимізму.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. “Шкільний корабель” Г.Струве – розучування.

4. Увертюра до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки або (за вибором учителя) увертюра до опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні – слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути особливу увагу на музичні образи, що втілюють певні якості характеру людини, а також продумати власний варіант виконавського плану пісні “Шкільний корабель”.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу їх зустрічає пісня “Шкільний корабель” Г.Струве. Після розповідей учнів про музику, яку вони слухали вдома, та після перегляду творчих робіт учнів із втіленим власним романтичним образом школи продовжуємо роботу над розучуванням пісні. На цьому уроці має бути проведена найбільша вокально-хорова робота над піснею. Постійна увага має приділятися виразному й осмисленому виконанню тексту пісні, глибокому і творчому втіленню її образу через виконання.

Розмова про глибину, красу і яскравість музичних образів може поширитися на вже відомий учням твір - увертюру до опери “Руслан і Людмила” М.Глінки (або, за вибором учителя - увертюру до опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні). Пропонуємо учням пригадати наші висновки, зроблені на минулому уроці, щодо звучання та музичних образів увертюри.

Перед слуханням усієї увертюри розповідаємо учням про будову сонатної форми із поясненням логіки наступності та розгортання її розділів. Варто пригадати інші різновиди музичної форми (композиції), що відомі учням, акцентуючи увагу на найскладнішій будові сонатної форми. Також слід у загальних рисах розповісти історію розвитку сонатної форми в музичному мистецтві.

Слухаємо увертюру. Крім естетичної насолоди, її прослуховування дає можливість закріпити знання учнів щодо структури сонатної форми та визначити, що музичні образи у цьому творі співвідносяться між собою за принципом контрастного розвитку. Після прослуховування музики обговорюємо з учнями її звучання та життєвий зміст. Варто привернути увагу учнів до того, що тема Чорномора як образу зла в кінці розробки увертюри не знаходить свого розвитку, а є лише демонстрацією зародження інтонаційного конфлікту опери між добром і злом.

У висновку уроку має прозвучати думка про досконалість сонатної форми щодо втілення та взаємодії музичних образів – проявів життя.

Вдома учні мають слухати музику за власним вибором та звернути особливу увагу на музичні образи, що втілюють певні якості характеру людини, а також продумати власний варіант виконавського плану пісні “Шкільний корабель”.

Вихід учнів з класу супроводжує звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Шкільний корабель”Г.Струве – вхід, розучування, вихід.

Увертюра до опери “Руслан і Людмила”М.Глінки абоувертюра до опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні – слухання.

3 урок

Тема уроку:“Людина і Батьківщина”.

Мета: Познайомити учнів із творчістю грузинського композитора О.Тактакішвілі на прикладі фрагмента ораторії “Слідами Руставелі” (або із творчістю Г.Ф.Генделя на прикладі ораторії “Самсон”). Пояснити визначення понятьораторія, бас, речитатив. Закріпити визначення понятьмузична драматургія,принципи драматургічного розвитку.Звернути увагу учнів на відповідність музичної композиції, виконавського складу та засобів виразності твору його задумові та життєвому змісту. Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Виховувати високі моральні якості, почуття патріотизму.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Шкільний корабель” Г.Струве.

2. “Шкільний корабель” Г.Струве – виконання.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Фрагмент ораторії “Слідами Руставелі” О.Тактакішвілі або (за вибором учителя) фрагмент ораторії “Самсон” Г.Ф.Генделя – слухання.

5. “Синові” А.Пашкевича або (за вибором учителя) “Пісня про рушник” П.Майбороди – розучування.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, звернути увагу на глибину втілених у ній образів.

8. Вихід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича або “Пісні про рушник” П.Майбороди.

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Шкільний корабель” Г.Струве.

Завершуємо роботу над розучуванням пісні та виконуємо її із використанням найкращого із запропонованих учнями варіантів виконавського розвитку.

Продовжуємо розмову про музичні образи творів, прослуханих учнями за власним вибором, зокрема про втілені в них якості характеру людини. Привертаємо увагу учнів до творів, у яких виражено високі моральні якості та почуття патріотизму. Епіграфом до уроку можуть бути слова В Симоненка: “Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.”

Представляємо учням новий твір – ораторію грузинського композитора О.Тактакішвілі “Слідами Руставелі”, з якої прозвучить фрагмент – остання, 9-та частина “Сьогодні помер Руставелі” (або фрагмент ораторії “Самсон” Г.Ф.Генделя). Розповідаємо учням про творчість композитора (можна використати фрагменти книги Л.Полякової “Отар Тактакішвілі”), а також про видатного грузинського поета ХІІ ст. Шота Руставелі та його поему “Витязь у тигровій шкурі”, з якої можна прочитати фрагменти, наприклад:

Серце, розум і свідомість – всі сполучені в єдине.

Як відходить серце – й решта вслід за ним у безвість рине;

Серце втративши, не може буть людиною людина.

(переклад М.Бажана).

Варто розповісти історію створення ораторії (даємо учням визначення жанру ораторії у порівнянні із знайомим учням жанром кантати) на текст поеми Іраклія Абашідзе. Акцентуємо увагу на двох змістових лініях, що лежать в основі драматургічного розвитку ораторії, – лінії оповідача, що втілена засобами хору, та лінії Поета (солюючийбас).

Після прослуховування фіналу ораторії під час обговорення звучання відмічаємо ознаки тричастинної будови цієї частини, а також темброві, ритмічні та мелодичні контрасти, у тому числі зіставлення речитативуі кантилени хорових партій. Привертаємо увагу до просвітленого та життєстверджуючого звучання коди, що символізує безсмертя поета. З’ясовуємо принцип драматургічного розвитку фіналу ораторії. До висновку про високе громадянське й патріотичне значення твору можна додати слова О.Тактакішвілі: “…якщо композитор є художником-громадянином, гідним сином своєї Батьківщини, якщо він твердо спирається на народну творчість і культуру свого народу, то при наявності великого обдарування він досягає у своїй музиці яскравої самобутності й істинної народності стилю”.

Ще одним прикладом втілення високого громадянського змісту і патріотичних почуттів є наступна пісня - “Синові” А.Пашкевича на вірші В.Симоненка, слова з якої є епіграфом нашого уроку (або “Пісня про рушник” П.Майбороди).

Після прослуховування пісні учні висловлюють свої думки стосовно її звучання та змісту. Цікавим буде зіставлення образів ораторії та пісні “Синові”.

Починаємо розучування пісні (на цьому уроці – 1-2 куплети), зосереджуючи увагу на кантиленному характері мелодії, що потребує ланцюгового дихання та осмисленого фразування.

У висновку уроку слід привернути увагу до високих моральних якостей і почуттів людини, втілених у музичних творах.

Слухаючи музику за власним вибором, учні мають звернути увагу на глибину втілених у ній образів.

Виходять учні з класу у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Шкільний корабель”Г.Струве – вхід, виконання.

Фрагмент ораторії “Слідами Руставелі”О.Тактакішвілі абофрагмент ораторії “Самсон”Г.Генделя – слухання.

“Синові”А.Пашкевича або“Пісня про рушник”П.Майбороди – розучування, вихід.

4 урок

Тема уроку:“Конфліктність образів”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Л.Бетховена на прикладі увертюри “Егмонт”. Залучити учнів до сприйняття конфліктної взаємодії образів у музичному творі. Закріпити визначення понятьмузичний образ, експозиція. Розвивати навички кантиленного і двоголосного співу та виразного виконання пісні. Виховувати музичний смак учнів, патріотичні почуття.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

2. Перевірка домашнього завдання.

3. “Синові” А.Пашкевича або (за вибором учителя) “Пісня про рушник” П.Майбороди – розучування.

4. Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена (експозиція) – слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про вітлені в ній музичні образи та їх значення особисто для учня.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Методичні рекомендації.

Зустрічає учнів у класі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Слухаємо розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором. При цьому акцентуємо увагу на глибині втілених у ній образів. Одним із зразків втілення глибокого громадянського змісту є пісня “Синові” А.Пашкевича (або “Пісня про рушник” П.Майбороди).

Продовжуємо розучування пісні, приділяючи основну увагу вокально-хоровій роботі з учнями та максимально виразній інтерпретації її змісту у процесі виконання.

Запитуємо в учнів, які ще вони пам’ятають музичні твори різних жанрів (зокрема – зарубіжних композиторів) на громадянську та патріотичну тему. Серед названих (учнями або вчителем) творів неодмінно має бути згадана увертюра “Егмонт” Л.Бетховена.

Зосереджуємо увагу учнів на цьому творі та пригадуємо все, що учні дізналися про увертюру на одному з уроків у І семестрі. Також у процесі розмови можна повідомити учням нову інформацію про творчість Л.Бетховена. Можна використати фрагменти книги “Один проти долі” А.Згоржа і трагедії Й.В.Гете “Егмонт” та навести висловлювання Д.Кабалевського про увертюру “Егмонт”: “Бетховен ніби веде нас сходами, все вище і вище, - туди, де урочисто, грізно і радісно звучить Перемога, де святкує свій тріумф Ніка Самофракійська*…”. (показуємо учням зображення скульптури).