Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЛЯ СТУД, ММВ бакалаврат / Методика_7 клас.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
485.89 Кб
Скачать

/Ніка Самофракійська/

Слухаємо вступ та експозицію увертюри з метою визначення її основних образів. (При цьому закріплюємо визначення понять музичний образ,експозиція.) Привертаємо увагу до вступу, що звучить двічі та втілює два основні образи увертюри: образ іспанських завойовників – у І темі та образ поневоленого народу Нідерландів – у ІІ. Також цікавим прийомом є плвне переростання другого образу в головну партію експозиціїї з яскравим розвитком. У той же час тема завойовників втілюється у побічній партії – жорстко і стисло. На цьому уроці достатньо усвідомити структуру вступу й експозиції і дати визначення образам.

Підсумовуючи прослухане, можна запитати учнів, про кого із своїх улюблених літературних героїв вони написали б програмну увертюру, якби були композиторами. Яким вони собі уявляють цей твір?

Домашнім завданням для учнів будуть розповіді про музику, прослухану за власним вибором, вітлені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з них.

Виходять з уроку учні у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Синові”А.Пашкевича або“Пісня про рушник”П.Майбороди – вхід, розучування, вихід.

Увертюра “Егмонт”Л.Бетховена (експозиція) – слухання.

5 урок

Тема уроку: “Боротьба образів”.

Мета: Продовжити знайомити учнів зі структурою та розвитком музичної драматургії увертюри “Егмонт” Л.Бетховена. Закріпити будову сонатної форми та визначення понятьмузична драматургія, принципи драматургічного розвитку. Розвивати слухацьку увагу учнів, вокально-хорові навички. Формувати вміння інтерпретувати звучання складного музичного жанру – програмної увертюри. Розвивати інтерес до класичної музики, втілених у ній образів, а також до творчості Л.Бетховена. Виховувати патріотичні почуття учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди).

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. “Синові” А.Пашкевича (або “Пісня про рушник” П.Майбороди) - виконання.

  4. Увертюра “Егмонт” Л.Бетховена – слухання.

  5. “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або (за вибором учителя) “Хлопці, гей ви, хлопці” (українська народна пісня) – розучування.

  6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про втілені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з учнів.

  1. Вихід у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Методичні рекомендації.

Під час входу учнів до класу звучить пісня “Синові” А.Пашкевича (або “Пісня про рушник” П.Майбороди).

Учні розповідають про музичні образи, втілені у творах, які вони слухали за власним вибором. Акцентуємо увагу на значенні для учнів образного змісту прослуханої ними музики. Також надаємо учням можливість висловитися щодо значення для них образного змісту пісні “Синові” А.Пашкевича (або “Пісні про рушник” П.Майбороди) та їх особистого ставлення до твору.

Завершуємо роботу над піснею і виконуємо її.

Пригадуємо основні підсумки, підведені на минулому уроці, щодо прослуханої експозиції увертюри “Егмонт” Л.Бетховена.

Після закріплення визначення понять музична драматургія, принципи драматургічного розвиткута повторення будови сонатної форми запрошуємо учнів послухати увертюру вцілому, уважно простежуючи розвиток її змісту і звучання. Слід привернути увагу учнів до стислої розробки твору, де відображена боротьба образів, та, особливо, до репризи, в якій значно розвинута друга тема, викладена владними за характером акордами у ритмі сарабанди – образ іспанських завойовників. Настирливий розвиток цієї теми раптом переривається, і після кількох миттєвостей повної тиші звучать чотири ледве чутні протяжні сумні акорди у виконанні дерев’яних духових – відображення загибелі Егмонта. Проте, з останнього акорда виростає і стрімко розвивається радісна й переможна кода – незвично розгорнута й тривала. Таким чином автор показує, що ціною загибелі героя досягнута перемога нідерландського народу над завойовниками.

Починаючи розучування нової пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”) привертаємо увагу учнів до її героїчного та патріотичного характеру, який ми спостерігали й у музиці Л.Бетховена. Звідси - чіткий ритм пісні у темпі маршу та необхідність відповідної дикції під час виконання. Також вартий уваги двоголосний фрагмент у приспіві. Засвоюючи з учнями ці та інші особливості пісні, достатньо на уроці розучити текст двох куплетів із приспівом.

Підводячи підсумки уроку, говоримо про різноманітність втілення героїчних і патріотичних образів у музичних творах різних жанрів.

Вдома учні продовжують слухати музику за власним вибором, готуючись розповісти про втілені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з них.

Проводжає учнів з уроку звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

Синові”А.Пашкевича або“Пісня про рушник”П.Майбороди – вхід, виконання.

Увертюра “Егмонт”Л.Бетховена - слухання.

Гей ви, козаченьки”Г.Татарченка або українська народна пісня“Хлопці, гей ви, хлопці”– розучування, вихід.

6 урок

Тема уроку: “Споріднення образів людини і природи”.

Мета: Познайомити учнів із творчістю Мирослава Скорика на прикладі ІІ частини (“Іван і Марічка”) “Гуцульського триптиха”. Вчити учнів висловлювати свої особисті думки та враження щодо образного змісту музичних творів. Пояснити учням визначення понятьтриптих, неофольклоризмі закріпити визначення понятьсюїта, музична драматургія. Формувати вокально-хорові навички та вміння виявляти головне у змісті й звучанні музичного твору. Розвивати інтерес до ліричних і романтичних образів у музиці, до творчості М.Скорика. Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

  2. “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або (за вибором учителя) українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – розучування.

  3. Перевірка домашнього завдання.

  4. “Гуцульський триптих” (2ч. “Іван і Марічка”) М.Скорика – слухання.

  5. Узагальнення.

  6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, проаналізувати її музичні образи та способи їх втілення.

  7. Вихід у супроводі звучання фрагмента “Гуцульського триптиха” М.Скорика.

Методичні рекомендації.

Учнів зустрічає у класі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Продовжуємо вокально-хорову роботу над піснею із розучуванням тексту наступних куплетів.

Слухаємо розповіді учнів про музику, прослухану ними вдома, втілені в ній музичні образи та їх значення особисто для кожного з учнів. Відмічаємо розповіді (якщо такі прозвучать) про музику українських композиторів і продовжуємо розмову про широку палітру образів, втілених в українській професійній музиці.

Представляємо учням новий твір - “Гуцульський триптих” – оркестрову сюїтуМирослава Скорика (пояснюємо визначення поняттятриптих у мистецтві та музиці, зокрема). Розповідаючи учням про творчість композитора, пояснюємо також визначення поняттянеофольклоризмабонова фольклорна хвиля– використання і втілення сучасними засобами українського фольклору, що є провідним у його музиці.

В основу “Гуцульського триптиха” покладено музику М.Скорика з художнього фільму видатного українського режисера Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” (за повістю М.Коцюбинського). Використовуючи фрагменти повісті, розповідаємо учням про кінофільм та виконавців головних ролей у ньому.

Слухаємо ІІ частину “Гуцульського триптиха” “Іван і Марічка”, збагачуючи враження учнів за допомогою використання творів живопису на карпатські теми, наприклад: репродукцій картин А.Коцки “Гуцульська дівчина” та К.Устияновича “Гуцул”.