/Репродукції/

Після прослуховування музики обговорюємо її звучання, образний зміст та способи його втілення, роблячи відповідні висновки щодо музичної драматургії фрагмента.

Радимо учням під час слухання музики за власним вибором проаналізувати її музичні образи і способи їх втілення, а також спробувати створити власний образ за мотивами фрагмента “Гуцульського триптиха” і втілити його за допомогою улюбленого виду мистецтва.

Виходять учні у супроводі звучання фрагмента “Гуцульського триптиха” М.Скорика.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Гей ви, козаченьки”Г.Татарченка або українська народна пісня“Хлопці, гей ви, хлопці”– вхід, розучування.

“Гуцульський триптих” (2ч. “Іван і Марічка”)М.Скорика – слухання, вихід.

7 урок

Тема уроку: “Пам’яті Тараса Шевченка”.

Мета: Зосередити увагу учнів на музиці, що втілює образ Тараса Шевченка, та присвячена його пам’яті. Продовжити знайомство учнів із творчістю Якова Степового на прикладі його фортепіанного твору – “Прелюду пам’яті Тараса Шевченка”. Закріпити визначення понятьпрелюд, музичний образ.Розвивати уміння вдумливо сприймати та інтерпретувати програмну фортепіанну музику; навички емоційно виразного виконання пісні. Виховувати естетичний смак учнів, розвивати інтерес до творчості Т.Шевченка і Я.Степового.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

2. “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка або (за вибором учителя) українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці” – виконання.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка” Я.Степового – слухання.

5. “Стоїть тополя” О.Осадчого – розучування.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її музичні образи.

8. Вихід у супроводі звучання пісні “Стоїть тополя” О.Осадчого.

Методичні рекомендації.

Учні заходять до класу у супроводі звучання пісні “Гей ви, козаченьки” Г.Татарченка (або української народної пісні “Хлопці, гей ви, хлопці”).

Завершуємо роботу над піснею та виразно й емоційно виконуємо її.

Слухаючи розповіді учнів про музику, яку вони слухали за власним вибором, приділяємо увагу її музичним образам і способам їх втілення, а також перегдядаємо втілені учнями за допомогою улюбленого виду мистецтва образи за мотивами фрагмента “Гуцульського триптиха”. Продовжуємо розмову про українську професійну музику та її образний зміст, зосереджуючись на цей раз на фортепіанній творчості Якова Степового, зокрема на його творові, присвяченому 100-річному ювілею Кобзаря, – “Прелюді пам’яті Тараса Шевченка”.

Оскільки цей урок присвячений як творчості Я.Степового, так і образу Тараса Шевченка, втіленому в музиці, варто скористатися літературними джерелами – творами Т.Шевченка і спогадами про Я.Степового, наприклад, фрагментами книги Я.Шварцмана “Яків Степовий. Життя і творчість”. Слід також пригадати з учнями минулі зустрічі з музикою Я.Степового і послухати, що скажуть учні про свої особисті враження від творів композитора та про своє ставлення до них.

Додаємо учням необхідну інформацію щодо фортепіанної творчості Я.Степового та історії створення Прелюду.

Перед прослуховуванням Прелюду пригадуємо з учнями визначення понять прелюдімузичний образта налаштовуємо учнів на сприймання образного змісту твору. Можливо, поглибити враження учнів допоможе твір образотворчого мистецтва, що втілює образ Кобзаря, наприклад, скульптура Ю.Гав’юка “Портрет Т.Шевченка”.