/Фото – м.Плісецька; репродукція – до “Лебедя”/

Ліричність образного змісту єднає п’єсу К.Сен-Санса з наступною новою піснею “Музика для двох” О.Антоняка. Пропонуємо учням послухати нову пісню й вмсловитися стосовно її звучання та образу.

Сучасне звучання пісні “в ритмі диско”, як зазначив композитор, її світлий, ліричний настрій повиннні панувати протягом усіх етапів її розучування. На цьому уроці достатньо розучити 1-й куплет пісні і приспів, приділити увагу вокально-хоровій роботі, зокрема синкопованому ритму та дотриманню довгих залігованих тривалостей у кінці фраз.

Важливо зіставити звучання та зміст усіх творів, що звучали на цьому уроці, та зробити висновок про особливості вираження їх образного змісту.

Вдома учні можуть послухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на роль виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичних образів.

Вихід учнів з уроку у супроводі звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка.

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Україна”Т.Петриненка або“Україно, любов моя”І.Шамо – вхід, виконання.

“Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин”К.Сен-Санса - слухання.

“Музика для двох”О.Антоняка – розучування, вихід.

8 урок

Тема уроку:“Образи народного життя”*.

Мета: Познайомити учнів із творчістю Ф.Ліста на прикладі одного з найвідоміших його творів – “Угорської рапсодії” №2, що втілює образи народного життя угорців та ромів. Закріпити визначення понятьмузичний образ, рапсодія, чардаш.Формувати вміння логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо образного змісту прослуханої та виконаної музики. Розвивати інтерес до шедеврів світової класичної музики. Виховувати шанувальників творчості Ф.Ліста.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка.

2. “Музика для двох” О.Антоняка – виконання.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. “Угорська рапсодія” №2 Ф.Ліста або (за вибором учителя) Прелюдії ля мінор та мі мажор Д.Шостаковича – слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповідати про її образний зміст.

7. Вихід у супроводі звучання фрагмента “Угорської рапсодії” №2 Ф.Ліста (або Прелюдії Д.Шостаковича).

* можливий інший варіант уроку. Тема: “Сторінки зі “щоденника” митця”. Твори для сприймання: прелюдії ля мінор та мі мажор Д.Шостаковича.

Методичні рекомендації.

Звучання пісні “Музика для двох” О.Антоняка під час входу учнів до класу дає привід продовжити її розучування. Оскільки пісня відносно нескладна й невелика, на цьому уроці завершуємо вивчення тексту 2-го куплету, виправляємо можливі недоліки в звучанні та виконуємо пісню.

У розповідях учнів про музику, яку вони слухали вдома також акцентуємо увагу на ролі виражальних та зображальних інтонацій у формуванні музичних образів. Під час розмови з учнями можна пригадати різновиди музичних образів, які зустрічалися нам у прослуханій цього року музиці, та форми їх втілення. Разом з тим, представляємо учням новий круг образів – сцен народного життя на прикладі творчості угорського композитора, засновника національної класичної музики Угорщини Ференца Ліста.

Напрочуд багате подіями, довготривале творче життя композитора вимагає цікавих форм подачі інформації про нього з використанням цікавих фактів з життя, фотографій, малюнків-шаржів тощо. Можна також скористатися фрагментами книги Д.Ш.Гаала “Ліст”.

19 “Угорських рапсодій” для фортепіано Ф.Ліста є зразком віртуозної інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів. Пригадуємо з учнями визначення музичного жанру рапсодії, а також які рапсодії та яких композиторів ми вже слухали. Варто також пригадати інший класичний твір на угорські теми – Угорський танець ре мінор Й.Брамса (якщо він звучав минулого року). Розповідаємо учням, що “Угорські рапсодії” Ф.Ліста побудовані у вільній формі і мають кілька частин відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних чи танцювальних. Так побудована і рапсодія №2, яка зараз прозвучить. Слід також повідомити, що існує оркестровий варіант звучання Другої рапсодії Ф.Ліста, створений угорським композитором Дарвашем Габором (і визначитися, який із варіантів прозвучить, або ж, для порівняння, обидва). Слухаємо рапсодію.

Після прослуховування твору аналізуємо з учнями його звучання та розвиток образного змісту. Слід привернути увагу учнів до ритмо-інтонаційних особливостей танцювальної частини рапсодії, що звучить у характері угорського народного танцю чардашу.Можна нагадати учням “Чардаш” угорського композитора З.Кодая, який звучав на уроках музичного мистецтва у 4 класі. Після обговорення учні можуть отримати завдання (на уроці або домашнє): підібрати українські народні мелодії, які вони б поклали за основу створення власної рапсодії, якби були композиторами.

У підсумку уроку має прозвучати думка про яскравість та різноманітність образного змісту класичних творів, в основі яких лежать ритми й інтонації народної музики.

На наступному уроці учні розповідатимуть про образний зміст музичних творів, які вони слухатимуть за власним вибором.

Виходять з класу учні у супроводі звучання фрагмента “Угорської рапсодії” №2 Ф.Ліста (або однієї з прелюдій Д.Шостаковича).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Музика для двох”О.Антоняка – вхід, виконання.

“Угорська рапсодія” №2Ф.Ліста абоПрелюдії ля мінор та мі мажорД.Шостаковича – слухання, вихід.

9 урок

Тема уроку: “Пісні-символи”.

Мета уроку:Показати учням та допомогти їх усвідомити важливе значення музичних творів – пісень, що стали державним та духовним символами українського народу. На прикладі пісень “Молитва за Україну” М.Лисенка та “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави. Формувати вокально-хорові навички. Розвивати інтерес до патріотичних образів у музичних творах. Виховувати почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького*.

2. “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького – слухання, розучування.

3. “Молитва за Україну” М.Лисенка – слухання.

4. Перевірка домашнього завдання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Звернути особливу увагу на музику патріотичного змісту.

7. Вихід у супроводі звучання “Молитви за Україну” М.Лисенка.

* Примітка.Можливе розучування на цьому уроці української народної пісні “Ой на горі вогонь горить”. У такому випадку варто скоригувати тему і завдання (мету) уроку.

Методичні рекомендації.

Учні входять до класу у супроводі звучання пісні “Ще не вмерла Україна” М.Вербицького.

Епіграфом до уроку (написаним на дошці) можуть бути слова Павла Чубинського, автора тектсу пісні, яка щойно прозвучала: “Я в світі щиро працював, Я сіяв те, що Бог послав”. Як “образотворчий епіграф” може бути використана репродукція картини І.Марчука “Пробудження”.