15 Урок

Тема уроку: “Образний зміст фортепіанної музики”.

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Ф.Шопена (познайомити із творчістю О.Скрябіна). Закріпити визначення понятьмузичний образ, вальс(прелюдія, етюд). Розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи у фортепіанній музиці. Формувати творче ставлення до втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання, вокально-хорові навички. Розвивати інтерес до творчості Ф.Шопена (О.Скрябіна). Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса).

2. “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні або (за вибором учителя) “Листя жовте” Р.Паулса - виконання.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Вальс-хвилинка, вальс №7 Ф.Шопена або (за вибором учителя) прелюдія №4 оп.5, етюд №12 оп.8 О.Скрябіна - слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, зіставляючи звучання і музичні образи двох – кількох творів.

7. Вихід у супроводі звучання пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса).

Методичні рекомендації.

Можна взяти участь у виконанні пісні “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса), що зустрічає учнів на початку уроку.

Використавши найцікавіші із запропонованих учнями варіанти виконання пісні “Нехай так і буде”, завершуємо роботу над піснею та виконуємо її.

Надалі варто продовжити розмову щодо втілення ліричних образів у музичних творах різних жанрів. Учні розповідають про музику, яку вони слухали за власним вибором. Відмічаємо розповіді про твори ліричного змісту та продовжуємо розмову про ліричні образи в музиці, поширюючи її на творчість Ф.Шопена (або О.Скрябіна). Можна прочитати учням вірші про Ф.Шопена (наприклад, “Вальс” Л.Озерова або “Шопен” В.Рождественського), а також висловлювання відомого музикознавця Б.Асаф’єва: “У творчості Шопена – вся Польща: її народна драма, її побут, чуттєвість, культ краси в людині і людяність, лицарський, гордий характер країни, її думи й пісні”.

Пригадуємо з учнями музичні твори Ф.Шопена, які ми слухали раніше, та пропонуємо послухати два контрастні за характером вальси. Перший із них часто називають “Вальсом-хвилинкою” через те, що його звучання продовжується рівно одну хвилину. Другий є чи не найпопулярнішим із 14-ти вальсів композитора. Варто привернути увагу учнів до його будови, що загалом сприймається як тричастинна, проте за рахунок швидкої, витонченої “післямови” в кінці кожної з частин має спільні риси з формою рондо.

Зіставляємо звучання та музичні образи прослуханих творів, приділяючи великої уваги способам і формам втілення в них почуттів людини та особистим враженням учнів.

У підсумку уроку підкреслюємо різноманітність і глибину втілення ліричних образів у фортепіанній музиці, зокрема у творах Ф.Шопена (О.Скрябіна).

Домашнє завдання для учнів – слухати музику за власним вибором, зіставляючи звучання і музичні образи двох – кількох творів.

Під час виходу учнів з класу знову може прозвучати пісня “Нехай так і буде” Дж.Леннона і П.Маккартні (або “Листя жовте” Р.Паулса).

Музичні твори з фонохрестоматії до уроку:

“Нехай так і буде”Дж.Леннона і П.Маккартні або“Листя жовте”Р.Паулса – вхід, виконання, вихід.

“Вальс-хвилинка”, вальс №7Ф.Шопена абопрелюдія №4 оп.5, етюд №12 оп.8О.Скрябіна - слухання.