Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОГРАМА ДИТИНА.doc
Скачиваний:
126
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
2.21 Mб
Скачать

Мова рідна, слово рідне

Завдання і зміст

Підтримувати бажання дітей спілкуватися з дорослими, слухати й розуміти, розповідати, звертатись із запитаннями;

стимулювати створення власних розповідей з допомогою дорослих (про улюб­лену іграшку, про те, що цікавого було вдома, на вулиці);

у процесі пізнавальної діяльності з предметами зна­йомити дітей з їх назвами, з назвами їх ознак, дій. Удосконалювати артикуляцію: чітко вимовляти голосні, прості приголосні;

привчати вживати слова вітання, подяки, звертання;

привчати слухати і розповідати казки, запам'ято­вувати вірші, потішки, розглядати в книжці ілюстрації,

Варіант А

Ми розмовляємо

(формування діалогічної компетенції)

Формувати навички культури мовлення (слухати не перебиваючи, говорити лагідним тоном, дивитися в очі співбесіднику, вживати при потребі слова ввічливості, правильно інтонувати запитання і відповіді, говорити чітко, в міру голосно, не поспішаючи).

Розвивати вміння сприймати мовлення дорослих, однолітків; адекватно відповідати на запитання дорослих за змістом прослуханого художнього твору (оповідання, казка, вірш, забавлянка), малюнків, дидактичних картин (предметних та нескладних сюжетних), ілюстрацій поданих у книжці і самим запитувати.

Вчити дітей відтворювати діалог дійових осіб в іграх-драматизаціях, народних, рухливих та дидактичних іграх.

Створювати спеціальні мовленнєві ситуації для спілкування дітей один з одним та дорослими (розмова з ляль­кою, звертання одне до одного з проханням, запитанням, вираження подяки).

Організовувати розмову з дітьми протягом дня за змістовими лініями «Природа», «Люди», «Культура», «Я сам» (орієнтовні теми «Домашня адреса», «Моя сім’я», «Знайомство», «Улюблені іграшки», «В які ігри ми граємо», «Допомагаємо вдома», «Вихідний день», «Дитячий садок» та ін.).

Ми розповідаємо

(формування монологічної компетенції )

Розвивати вміння сприймати розповідь дорослих, слухати казку, оповідання, вірш.

Стимулювати дітей супроводжувати свої дії відповід­ними словесними поясненнями (Я мию руки. Я кладу ляльку спати).

Залучати до переказу змісту добре знайомих літературних творів (казок, оповідань) за допомогою навідних запитань дорослого та сумісного переказу. Учити наслідувати мовлення казкових персонажів, передаючи відповідну інтонацію (з допомогою вихователя).

Вчити будувати невелику розповідь (описову і сюжетну) з 2-3 речень за запитаннями вихователя (під час розгляду іграшок, за змістом картин).

Слово до слова – зложиться мова

(формування лексичної компетенції)

Збагачувати словниковий запас дітей словами-назвами предметів, навколишнього світу, явищ природи, назвами дій, ознак.

Привчати до вживання слів вітання, прощання, подяки тощо.

Збагачувати словниковий запас спільнокореневими словами (вечеря - вечеряти), словами, що означають протилежні дії (налити - вилити), словами з одна­ковими суфіксами (спальня - їдальня) та префіксами (зав'язати – застібнути).

Учити розрізняти предмети побуту і називати їх (чайна ложка, столова ложка).

Формувати вміння вживати узагальнювальні слова (іг­рашки, посуд).

Привертати увагу дітей до сполучуваності слів (зачи­нити двері, заплющити очі, закрити коробки).

Збагачувати словниковий запас словами близького та протилежного значення (стрибати - плигати, хо­лодно - тепло) .

Учити правильно користуватися словами, що озна­чають частини тіла людей або тварин (руки, ноги, лапи).

Розвивати вміння характеризувати предмети за іс­тотними ознаками і діями (хвіст пухнастий, м'ячик стрибає) .

У світі звуків

(формування фонетичної компетенції)

Учити слухати і чути окремі, найчастіше повторювані звуки, відчувати інтонацію, настрій, наголос, мелодику мовлення. Розвивати вміння передавати інтонації запитання, повідомлення, здивування, радості, співчуття, суму.

Вправляти в умінні слухати звуки навколишнього середовища (спів пташок, голоси тварин, звуки машин), імітувати їх.

Розвивати мовне дихання, використовуючи вправи на проспівування голосних, вправи на дихання («гарячий чай», «бульбашки», «подмухай на…»).

Вчити говорити з різною силою голосу (голосно, стишено, пошепки, нормально).

Розвивати фонематичний слух (звернути увагу на слова, що різняться одним звуком: кашка - чашка, мишка-мушка).

Вчити «договорювати» приголосні й голосні звуки в кінці слова (ведмеди[к], сонц[е]).

Учити чітко вимовляти три і чотирискладові слова з відкритими складами (го-ло-ва, во-ди-ти), з відкритими і закритими складами (ху-стин-ка).

Вправляти в проспівуванні голосних [о], [а], [у], [е], [и], [і].

Вправляти у твердій вимові приголосних перед а, у, е, и (тато, несу, син, тут).

Учити не оглушувати дзвінких приголосних у кінці та середині слова: дід, казка, гриб, сніг, але ле[х]ко, кі[х]ті, ні[х]ті.

Учити вимовляти звуки [г] та [г] (Галя, груша, гуси, ганок,Ґуля, гелготати).

Практично ознайомлювати зі звуками мови, пов’язуючи зконкретним образом («з-з-з – пісенька комара», «ж-ж-ж – пісенька жука»).

Учити правильно вимовляти слова типу пять, мяч.

Вправляти у вимові слів із збігом приголосних (кістка, здраствуй).

Знайомити з мовним апаратом: губи, зуби, язик, піднебіння.

У країні граматики

(формування граматичної компетенції)

Вправляти у вживанні слів-назв предметів у різних відмінкових формах. Звертати увагу на ті слова, в яких змінюються голосні (стіл – на столі, кіт – кота) та приголосні (рука – в руці).

Привчити дітей при звертанні один до одного та до дорослих вживати кличну форму імен (Оленко, Іванку, тьотю Клаво) та назв тварин (котику, півнику).

Вправляти у вживанні назв предметів з прийменниками (на столі, за вікном, біля дверей).

Вправляти в утворення слів-назв предметів із суфіксом пестливості та згрубілості (голівка, кізка, ручище, головище).

Вправляти у змінюванні слів за зразком один – багато (кіт- коти, лялька - ляльки).

Вправляти у вживанні дієслів із займенниками ми, ви, вони (ми співаємо, ви співаєте, вони співають).

Вправляти у вживанні дієслів, у яких змінюються звук ( їсти – їм – їдять – їж). Стимулювати вживання слів типу купатися, митися, зачісуватися, одягатися.

Учити правильно вживати різні форми особових займенників я, ти, він, вона, вони (у мене, у нього, до неї, до них).

Учити узгоджувати слова-назви предметів із словами один, одна, одне, багато, мало (один зайчик, одна дівчинка, одне каченя, мало солі, багато цукру).

Учити узгоджувати слова — назви ознак із назвами предметі, явищ (велике яблуко, синя хустинка).

Вправляти у творенні слів-назв ознак із суфіксами -еньк-, -есеньк- {маленький ~ малесенький, гарний – гарнесенький).

Вправляти у вживанні слова бути на означення дії в майбутньому часі (буду спати).

Учити правильно будувати речення, зокрема із спо­лучниками і, а (Зустрілися зайчик і лисичка. Я її прошу, а вона не дає).

Варінт Б (для російськомовних дітей)

У світі звуків

Учити слухати і чути окремі, найчастіше повторювані звуки, відчувати інтонацію, настрій, наголос, мелодику мовлення.

Вправляти в умінні слухати звуки навколишнього середовища (голоси пташок, тварин, звуки машин), імі­тувати їх.

Учити слухати і розуміти українське мовлення.

Розвивати мовне дихання. Спонукати до наспівування голосних звуків (а-а-а, у-у-у, а-у-а-у, у-а-у-а), використовувати пісні-колисанки, забавлянки, потішки, вправи із смужками паперу.

Стежити за тим, щоб у забавлянках, мирилках, хоро­водних іграх діти чітко вимовляли звуки.

Учити вимовляти звук [г] (Галя, город, гай).

Заохочувати дітей повторювати слова за вихователем при розігруванні театралізованих ігор, під час мовно-дидактичних хвилинок, різноманітних словникових імітацій.

Розвивати фонетичний слух дітей. Особливо звернути увагу на слова, що означають різні поняття і розрізня­ються одним звуком (кашка - чашка, мишка - муш­ка).

Вправляти в чіткій вимові голосних звуків, зокрема [о], [а], (наприклад: вода, коза, роса, молоко).

Учити вимовляти приголосні звуки в кінці й на початку слів (сніг, ведмедик, котик, молоко).

Тренувати у вимові звуків [ц] — [ц'] (цап, цукор, палець, цяцька).

Учити не оглушувати дзвінкі приголосні у кінці та в середині слів (дід, казка, хліб, сережка, везти, але ле[х]ко, кі[х]ті, ніг[х]ті).

Учити вимовляти звук [й] у словах м'яч, п'ять.

Розвивати вміння розрізняти у віршах подібні зі звучанням слова: котик ~ животик, ніжки - ріжки.

Учити виражати інтонацією повідомлення, запитання, радість, сум.

Слово до слова - зложиться мова

Збагачувати словниковий запас дітей словами – назвами предметів навколишнього світу, явищ, дій, ознак.

Учити правильної вимови імен дітей української мовою (Оксанка, Тетянка, Іванко).

Працювати над збагаченням словника дітей спільнокореневими словами (чай - чайник - чаювати, рука - рукавичка - рукав).

Вводити слова на позначення протилежних дій (налити - вилити).

Вводити слова з однаковими суфіксами (спальня, їдальня).

Учити чемно висловлювати прохання, запитання, подяку, вітання й прощання.

Учити правильно вживати назви частин тіла людей і тварин (руки ~ лапи, обличчя - морда, волосся –шерсть, нігті - кігті).

Заохочувати до вживання звуконаслідувальних слів (бух, стриб, стук, диб-диб, кум-кум) та утворення від них інших слів (стукнути, бухнути, стрибнути, дибати, кумкати).

Працювати над збагаченням словникового запасу дітей синонімами: дієслівними (стрибати - плигати); іменниковими (іграшка - цяцька); прикметниковими (смішний - кумедний, пухнастий ~ волохатий).

Збагачувати словник дітей антонімами (холодно-тепло, холодний - гарячий, великий ~ малий).

Учити вживати вказівні слова типу ось, це, тут.

У країні граматики

Вправляти у правильному вживанні різних гра­матичних форм іменників з прийменниками і без них.

Учити вживати кличну форму іменників — назв людей (Петрику, Марійко, тьотю, хлопче), тварин (білочко, зайчику).

Вправляти в утворенні іменників — назв малят тварин із суфіксами -ат-, -ят- (курча - курчатко, теля ~ телятко, зайчик - зайчатко, зайченя).

Учити утворювати іменники із суфіксом -ок- (сніг-сніжок, луг ~ лужок, жук - жучок).

Вправляти у вживанні іменників із суфіксами -уня-(-уньо), -уся (-усь) (бабуня, бабуся, дідуньо, дідусь, мамуня, татусь).

Вправляти у вживанні прикметників, зокрема жіночого і середнього роду, в різних відмінкових формах (синя хустинка, синє море, у синій хустинці, на синьому (синім) морі).

Учити узгоджувати прикметники із суфіксами -еньк-, -есеньк- (білий ~ біленький, білесенький).

Учити узгоджувати прикметники і присвійні зай­менники з іменниками (синя чашка, мій шарф, у велику синю чашку і т. п.).

Вправляти у вживанні присвійних займенників мій, твій і вказівних цей, ця, це у різних відмінкових формах (мій зайчик, мого зайчика, моєму зайчику, цей хлопчик, цього хлопчика, цьому хлопчику, ця дівчинка, у цієї дівчинки, цій дівчинці).

Зміст розділів «У нас в гостях книжка», «Ми розмовляємо», «Любій малечі — про цікаві речі» такий самий, як і в програмі для україномовних дітей (варіант А), однак методика роботи має відмінності.

Умови успішної педагогічної роботи

Для україномовних садків — дотримання мовного режиму вихователями та іншими працівникам дитячого закладу протягом дня;

для іншомовних садків (та у випадках, коли не всі діти україномовного садка володіють українською мовою) рекомендовано навчання мови шляхом ілюстрування значення слів діями, унаочнення відповідними реальними предметами, іграшками, малюнками тощо;

коментування вихователем власних дій та дій дітей питаннями-відповідями (Чи хочеться нам гратися?- Хочеться! Виспалися дітки? - Виспалися!) або пояснювальними реченнями (Зараз ми умиємося; Ось я застібну тобі пальтечко);

залучення примовлянок до різних побутових ситуацій (Як тому не дати, хто вміє прохати - якщо дитина чемно щось просить); Чай-чай, примічай — щоб привернути увагу до чогось (див. «Золотий колосок» ч. 1, с. 190 і далі);

проведення дидактичних ігор, які передбачають мовленнєву активність дитини на зразок «Що для кого », «Чарівний мішечок».

У родинному колі

Для мовленнєвого (і загального) розвитку дитини найбільш сприятливим є особистісний контакт з батьками, коли дитина в різних побутових та ігрових ситуаціях постійно чутиме примовлянки, віршики, пісеньки тощо. Для цього батькам варто опанувати за рекомендаціями вихователя фольклорні та авторські твори. Важливо розважати малюка словом не лише під час розваги, а й тоді, коли він відчуває якийсь дискомфорт (травмувався, вередує тощо). Варто зробити доброю традицією спілкування перед сном. Розважати дитину художнім словом потрібно і поза межами дому — в транспорті, поліклініці, на майданчику тощо.

Бажано постійно називати дитину добрими, лагідни­ми словами (дівчаток — зіронько, квіточко, мальвочко, ластівко, голубонько, ясочко, любонько, красуне, ріднень­ка, розумнице; хлопчиків — промінчику, чорнобривчику, козаче, голубе, красене, рідненький, розумнику тощо).

Показники успішного розвитку дітей

  • Правильно вимовляють голосні та приголосні звуки (в межах вимог програми для дітей цього віку).

  • Називають навколишні предмети, їх ознаки, свій­ських тварин і їх малят. В мовленні користуються різними частинами мови (іменниками, прикметниками, дієсловами, займенниками, сполучниками), правильно вживають узагальнювальні слова (іграшки, овочі, фрукти, одяг і т.д.).

  • Правильно вживають відмінкові форми, форми однини і множини, займенники; узгоджують іменники з прикметниками, дієсловами. Будують речення з 2 – 4 слів.

  • Правильно будують свої висловлювання, відповідають на запитання і самі запитують.

  • З допомогою дорослого переказують знайомі казки та оповідання, складають невеликі сюжетні та описові розповіді (2-4 речення) за запитаннями вихователя.

  • Вживають ввічливі слова: звертаються з проханням, висловлюють подяку, вживають слова привітання, прощання тощо.