9. Свята

Організовуючи свята в дитячому садку, залучати малюків до активної участі в них. Заохочувати розповідати віршики, потішки, співати, водити хороводи, танцювати, відгадувати загадки. Вчити спілкуватися з казковими персонажами, розуміти гумор.

10. На чому ми подорожуємо

Ознайомити з транспортними засобами (автомобіль, автобус, тролейбус, трамвай, метро), призначеням пасажирського та вантажного транспорту, діями водія; дати уявлення про елементарні правила поведінки у громадському транспорті. Ознайомити із зеленим та червоним сигналом світлофора; дати знання, що переходити вулицю можна лише на зелений сигнал світлофору.

Орієнтовні показники успішного розвитку

Діти знають:

своє ім’я, імена батьків, друзів, ім’я вихователя і його помічника;

назву міста (села), де мешкає дитина;

назву вулиці міста (села), де мешкає дитина;

предмети домашнього ужитку, їх ознаки;

назви продуктів харчування, овочів, фруктів;

Діти вміють

орієнтуватися у приміщеннях для групи, на майданчику.

користуватися предметами й іграшками адекватно їх призначення;

знімати та надягати одяг у певній послідовності;

виявляти позитивне ставлення до трудових завдань, виконувати деякі трудові доручення дорослих (батьків й вихователів) в господарсько-побутовій праці;

будувати свої елементарні висловлювання про довкілля (природне, предметне, соціальне).

Граючись, зростаємо

Завдання і зміст.

Підтримувати позитивне ставлення дітей до різних видів ігор, сприяти розвитку рольової поведінки, елементарної сюжетної лінії, конструктивної взаємодії з однолітками, використанню іграшок та предметів-замінників. За допомогою гри забезпечувати умови для повноцінного своєчасного і різнобічного розвитку дитини, виховувати засобами ігрової діяльності ініціативну, творчу особистість, яка спроможна бути відповідальним виконавцем і організатором, ініціатором дитячих ігор.

Творчі ігри

Сюжетно-рольові ігри. Задовольняти потребу ді­тей у діях з іграшками, формувати уміння розгортати ланцюжок дій з предметом, позначати уявні дії словами. Шляхом урізноманітнення ігрових ситуації, збагачувати сюжети ігор. Із зростанням обсягу знань дітей про життя людини, розширювати ігрову тематику. Підтриму­вати ігри, в яких діти творчо використовують свої уявлення, набуті знання, привчаються передавати по­слідовність рольових дій з іграшками – образами реальних предметів та істот, літературних героїв та вигаданих персонажів. Заохочувати дітей застосову­вати у грі предмети-замінники. Стимулювати парне рольове спілкування з вихователем та однолітками, підтримувати утворення ігрових угруповань на осно­ві інтересу до іграшок та рольової взаємодії. Привча­ти гратись без конфліктів. Систематично залучати ді­тей до наведення порядку в ігровому куточку, вихову­вати естетичні почуття, бережне ставлення до іг­рашок. Сприяти застосуванню у процесі гри відомих творів української дитячою літератури (”Подушка”, ”Спати час”, ”Галюся”, ”Черевички” (Катерина Перелісна)

Конструктивно-будівельні ігри. Виховувати у ді­тей інтерес до будівельних ігор. Підтримувати нама­гання малюків до експериментування з ігровим мате­ріалом. Спонукати до розгортання елементарної сю­жетної лінії з двох-трьох ігрових ситуацій. Привчати дітей застосовувати в іграх знання, отримані на за­няттях. Виховувати бережне ставлення до будівель однолітків.

Орієнтовна тематика конструктивно-будівельних ігор: будиночок для пташок; будиночок з садочком для ляльок; доріжки для ведмедика, лисички та зайчика; доріжки для пішохода, машини, трамваю; двір для гусочки, курочки, півника; будинок для песика; паркан для зоопарку; ворота для машин; кімната ляльки Катрусі (ліжко, стілець, диван, стіл); стільці для трьох вед­медиків; гірка для ляльок на ігровому май­данчику.

Проводити з дітьми ігри з водою, снігом, піс­ком, збагачувати знання про їх властивості. Вчити робити споруди з піску та снігу, застосовувати їх у своїх іграх.

Ігри-драматизації, інсценівки, театралізації. Ство­рювати умови для проведення ігор за змістом відомих творів дитячої художньої літератури та фольклору. Вчити дітей промовляти прості речення та уривки з літературного твору від особи конкретного персонажу гри, вести простий діалог з іншим учасником гри, супроводжувати ігрові висловлювання відповідними рухами, які створюють виразний образ. Розширювати словниковий запас, розвивати діалогіч­не мовлення, його інтонаційну виразність, уяву, образне мислення. Сприяти виникненню піднесеного емоційного стану.

Орієнтовна тематика ігор-інсценівок: «Сорока-Білобока» (Н. Забіла); «Дід та баба» (укр. нар. казка); «Колобок» (укр. нар. казка); «Ріпка» (рос. нар. каз­ка в обробці І.Франка); «Рукавичка» (укр. нар. казка); «Козенята і вовк» (К. Ушинський); «Уперті козенята», «Заєць і гуси», «Здоровим будь!» (Г. Бойко), «Гарне слово», «Брехлива киця» (Катерина Перелісна), «Киця» (Олександр Олесь), «Два півника» , «Я лисичка, я сестричка» (укр.. нар. віршики-пісеньки) та ін.

Ігри за правилами дітей четвертого року життя

Дидактичні ігри. За допомогою практичних дій обстеження ігрової наочності через дотик, зорове сприймання, м'язові відчуття, активне маніпулюван­ня закріплювати знання про величину предметів, вчити розрізняти їх за формою. Спираючись на прак­тичні дії з переміщенням предметів, активізувати орієнтування дітей у просторі. Шляхом прикладання та накладання предметів, спонукати дітей до порівняння множин. Використовуючи дору­чення дорослого, стимулювати самостійне утворення дітьми множини, перелічування ігрового матеріалу засобом перекладання. За допомогою практичних дій на порівняння ігрових матеріалів формувати вміння виділяти якісні ознаки предметів — форму, величи­ну, колір.

Вчити дітей у процесі ігор керуватись своїм слухом: прислухатись, порівнювати й оцінювати зву­ки за силою звучання, тембром, наслідувати їх. Вчи­ти виділяти в іграх певні звуки серед інших та сприй­мати їх як сигнал до дій, пов'язувати та узгоджувати рухи і дії із словом.

Розширювати та уточнювати активний словник ді­тей, вправляти їх у правильному вживанні займенни­ків, дієслів, прийменників та інших частин мови. За­кріплювати та уточнювати знання про пори року та природні явища. Розширювати знання про рослин­ний та тваринний світ, про пристосування людини до змін, що відбуваються в природі.

Дбати про ігровий характер дій, що забезпечує ін­терес, позитивне ставлення дітей до пізнання, добрий настрій.

Орієнтовні ігри: «Повітряні кульки», «Кольоро­вий букет», «Бабусині нитки», «Знайди те ж саме і принеси», «Запали ліхтарик», «Прокоти таку ж куль­ку», «Живе доміно», «Принеси таку ж стрічку», «По­даруємо лялькам стрічки», «По своїй доріжці», «Іг­рашки до новорічної ялинки», «Кожну іграшку на свій килимок», «Прикрасимо ялинку», «Відшукай фі­гуру», «Доміно фігур», «Кожному своя доріжка», «Що лежить в мішечку?», «Геометричне лото», «Знайди, що покажу», «Три ведмеді», «Зберемо ве­жу», «Що там?», «Вежа з кубиків», «Що більше?», «Хто в якому будиночку живе? », «Кому який кошик?», «З якого дерева яблуко?», «Де чия нірка?», «Де чиє дупло?», «Один і багато», «Знайди в мішечку стільки ж», «Більше та менше», «Що більше?», «Влаштуємо магазин іграшок», «Де кулька?», «Постав посуд на полиці», «Що і де чути?», «Що де стоїть?», «Що де заховалось?», «Хто де живе?», «Лялька готується до сну», «Куди поїхало авто?», «Що куди?», «Лялька Катруся буде малюва­ти», «Катрусина вихователька», «Як працює наша няня?», «Як готує страву кухар?», «Хто полікує Кат­русю?», «Кому що потрібно для роботи?», «Хто де живе і чим харчується?», «Впі­знай, хто в будиночку живе», «Чиї це діти?», «У кого що в руках?», «Впізнай на смак», «Хто як кричить?», «Що для кого?», «Знайди, що покажу», «Знайди, що я назву».

Рухливі ігри. (див. розд. ”Зростаємо дужими”).

Хороводні (народні й авторські) ігри. Викликати бажання брати участь у хороводних іграх, підтримувати позитивний емо­ційний відгук на ігри з музикою та співом. Закріплю­вати уміння починати та закінчувати рухи одночасно з музичним супроводом, узгоджувати зміни ігрових дій із змінами характеру музики, розуміти зміст хо­роводних пісень.

Традиційні народні ігри малих форм. Залучати дітей до застосу­вання традиційних народних ігор малих форм у різних видах самостійної діяльності. Підтримувати позитив­ний, радісний настрій, стимулювати розвиток рухів, розвивати почуття ритму.

Утішки (забавлянки). Систематично разом з дітьми пригадувати знайомі утішки. Допомагати зрозуміти зміст творів. Використовувати усталені традицією форми та прийоми виконання, що створюють ігрову ситуацію, спонукають дитину до виявлення більшої активності. Розвивати мовлення, розважати дітей.

Орієнтовний перелік утішок: «Скачу, скачу діда», «Летів горобчик...», «То горошок, то квасолька», «Летіла бджола коло чо­ла...», «Сорока-ворона на припічку сиділа...», «Кицю, кицю – няв! Тобі кашки дам...» та ін.

Загадки. Ознайомити дітей з народними загад­ками. Привчати знаходити відповідь на загадку за допомогою зовнішніх ознак предметів або ознак живих істот. Розвивати уяву та образне мислення.

Ігри-розваги. Застосовуючи у навчально-виховному процесі різноманітні народні та авторські ігри-розваги, емоційно збагачувати дітей, підтримувати емоційно-позитивне сприйняття світу, забезпечувати умови, щоб дошкільне дитинство кожної дитини було радісним, цікавим, щасливим.

Умови успішної педагогічної роботи

Підтримка дитячої ініціативи, творчості, експериментування; збагачення уявлень про навколишній світ та досвіду дітей, достатнє змістовне спілкування з дорослими, створення відповідного предметно-ігрового середовища.

Показники успішного розвитку дітей

Дитина може створювати елементарний сюжет індивідуальної гри; через зміст ролі може розгортати взаємодію з іншою дитиною, вихователем, вдома з батьками; виявляє зацікавлення до ігор, бажання гратись.