Математична скарбничка

Завдання і зміст

Розширення і збагачення первинної орієнтації дитини в кількісних відношеннях навколишньої дійсності. Формування певних способів діяльності дитини, які необхідні їй для задоволення пізнавальних потреб.

Використання математичного матеріалу як основи для розвитку й удосконалення сенсорних дій.

Формування уявлень про число. Лічба в межах трьох у прямому порядку. Слухання й сприймання числівників у мові. (Використовувати лічилочки, побутові ситуації). Утворення чисел 2 і 3 способом додавання одиниці до попереднього числа. Ігри з кубиками, картками та пазлами, на яких зображені цифри (без вимоги їх запам'ятовування).

Лічба. Формування уявлень про множину. Порів­няння контрастних за кількістю предметів (один – багато, багато - мало). Порівняння чисельності множин шля­хом накладання та прикладання предметів однієї множини на предмети іншої (більше, менше, стільки ж). Упорядкування двох-трьох множин предметів за ознакою кількості. Практичні вправи на об'єднання двох груп предметів і визначення кількості способом перелічування предметів у новоутвореній множині у межах 3. Сприймання запитання: «Скільки всього стало?». Практичні вправи на вилучення за будь­-якою ознакою частини предметів у межах 3 і визначення кількості способом перелічування предметів, що залишились. Сприймання запитання: «Скільки залишилося?».

Ознайомлення з величиною предметів. Порівняння величин предметів (великий ~ маленький, довгий ~ короткий, високий ~ низький). Практичне розрізнення, упорядкування й позначення у мові відповідними словами величин однакових і різних за розміром предметів.

Ознайомлення з формою предметів. Геометричні фігури. Розрізнення круга і квадрата, кулі й куба. Порівняння геометричних фігур з предметами, схожими за формою. Групування предметів за ознакою форми.

Орієнтування в просторі. Визначення просторового розміщення предметів відносно себе: вгорі - там, де голова; внизу - там, де ноги; попереду - рух обличчям до предмета; позаду - рух спиною до предмета. Про­сторові відношення: над, під, на, за, поруч, високо, низько. Визначення напрямків: вперед - назад, вгору - вниз.

Орієнтування в часі. Частини доби (ранок, день, вечір, ніч); часові відношення (тепер - пізніше, спочатку - потім, учора - завтра).

Умови успішної педагогічної роботи

Спільна з дорослими діяльність дітей (ігри з дидактичним матеріалом, сюжетні та рухливі ігри, ігри з кубиками, конструювання і т.п.);

використання вправ і завдань математичного змісту в побутовій повсякденній діяльності (пересуватися в просторі, переставляти предмети на площині тощо);

використання вправ на класифікацію, упорядкування серіації множин предметів за різними ознаками;

наявність різноманітного дидактичного матеріалу для самостійних вправ;

організація рухливих ігор із використанням лічби, лічилок тощо;

поєднання завдань з розвитку мислення і розвитку мовлення;

заохочення виявів допитливості та пізнавальної активності малят.

У родинному колі

У щоденному спілкуванні з дитиною заохочувати вияви допитливості та пізнавальної активності дітей. Можна використовувати термінологію, пов'язану з часовими поняттями, називати дії дітей у різні проміжки часу (зараз, потім, сьогодні, завтра, день, ніч і т. п.); визначати масу предметів (важче, легше), їх розміри (великий-маленький, довгий-короткий, високий-низький).

Залучати дитину до сервірування столу, порівнювати та називати властивості предметів (великі й маленькі , тарілки, ложки, чашки тощо).

Під час прогулянок звертати увагу на довшу й коротшу доріжки, на високий і низький будинки; давати кількісну оцінку предметам (багато, мало, один, два, три).

Показники успішного розвитку дітей

Уміють обстежити предмет і назвати його величину, показати жестами, руками величину предмета (наприклад, кроки довгі й короткі);

знають назви об'ємних (куля, куб) і плоских (круг, квадрат) геометричних фігур;

визначають особливості об’ємних геометричних фігур способом прокочування їх по столу (кулю можна котити, а куб - ні; куб стоїть на столі, а куля - ні);

вживають терміни, які виражають положення пред­метів у просторі (над, під, на, за, поруч, високо, низько); напрями (вперед - назад, вгору - вниз);

визначають просторові співвідношення предметів від самого себе (зверху - там, де голова, внизу - там, де ноги, вперед - рух обличчям до предмета, назад - рух спиною до предмета, над і високо - це те, що над головою, і т. п. );

визначають частини доби на основі спостереження за природними ознаками (сонце встає - ранок; сонце піднялось вище, світить яскраво - день та ін.);

порівнюють контрастні за кількістю множини предметів (один - багато, багато - мало та ін.);

порівнюють множини за кількістю способом прикла­дання та накладання елементів однієї множини на еле­менти іншої (більше, менше, стільки ж);

рахують предмети, вживають слова-числівники (один, два, три);

групують предмети за формою, величиною, кількістю.