11. Знайомимося з живописом

Знайомити дітей з доступними художніми картинами (репродукціями), які зображують суспільно-політичні події, життя та побут людей, життя та ігри дітей у дитячому садку, працю дорослих, портретний живопис. Формувати цілісне сприймання змісту художніх картин, розуміння засобів художньої виразності (композиція, колір, світлотінь, симетрія), розуміння ідеї художника шляхом аналізу засобів художньої виразності (Чому художник художник використав саме такі кольори? Що він цим хотів сказати), збагачення словника яскравими образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями; виховувати оцінювальне сприймання змісту картин.

12. Ідемо до школи

Розширювати уявлення дітей про школу, її приміщення (класи, шкільна бібліотека, їдальня, актова зала), шкільне обладнання, діяльність учня, особливості шкільного навчання (урок, перерва, домашнє завдання, підготовка до уроку та ін.); ознайомити з професіями людей, які працюють у школі (вчитель, директор та ін.). Сприяти розвитку стійкого інтересу до шкільного навчання, пізнавальної активності. Виховання позитивного ставлення до навчання, культури спілкування з вчителем та однолітками.

Орієнтовні показники успішного розвитку

Діти знають:

імена та по батькові, прізвища своє, своїх батьків, родичів, друзів, вихователів та інших працівників дитячого садка;

казки, легенди, оповідання, вірші про природу, предметний світ, стосунки між людьми, як представниками різної статі тощо.

назву держави, її символіку, орієнтується в місцезнаходженні України на карті;

що в державі крім українців живуть різні народи та нації, але всі вони прагнуть миру і взаєморозуміння;

всі люди, що живуть на нашій планеті, складають поняття «людство»;

назву свого міста (села), своєї країни, міста чи села, де живуть родичі;

назви предметів домашнього ужитку та їх деталі, застосування;

народні обереги — символи (рушник, кольори на ньому); український національний одяг, віночок (квіти і стрічки на ньому); рослини-символи (калина, дуб, верба, барвінок) та інше;

назви професій дорослих, перш за все - соціально важливих (вчитель, вихователь, лікар, медична сестра, аптекар, кухар, пекар, перукар, фермер, пожежник, міліціонер, будіведльник, пілот, водій, машиніст, швея, продавець та ін.), розуміє значення кожної професії в суспільстві;

мають уявлення про школу, особливості діяльності учня та вчителя.

Діти вміють

розрізняти представників чоловічої і жіночої статей;

дотримуватися культури людських взаємин, навичок взаємної поваги у спілкуванні та спільній діяльності, дбайливо ставитися до інших людей (дорослих й однолітків);

дбайливо і з повагою ставитися до людей (дорослих й однолітків) різних національностей.

Граючись, зростаємо

Завдання і зміст.

Створити умови для розкриття компетентності дошкільників в ігровій діяльності, їх здатності до розгорнутих форм ігор різних видів у межах вікових можливостей дітей цієї вікової категорії.

Забезпечувати можливості для задоволення у грі соціальних, пізнавальних та естетичних потреб, сприяти творчому використанню різноманітних уявлень про навколишній світ, реалістичних та казкових ситуацій для створення нових сюжетів ігор; сприяти виникненню в грі дружніх партнерських взаємин та ігрових об’єднань за інтересами, підтримувати морально цінні сюжетні лінії, прагнення бути справедливими, витриманими, почувати себе впевнено, захищати власну ідею та поважати думку іншого, запобігати конфліктів, образ.

Творчі ігри дітей шостого року життя

Сюжетно-рольові ігри. Формувати компетентність старших дошкільників щодо сюжетно-рольових ігор. Збагачувати сюжетно-рольові ігри різноманітної тематики, впливаючи у нерозривній єдності на всі їх компоненти (мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний, ігрове середовище). Удосконалювати уміння дітей розгортати та позначати словами ланцюжок предметних рольових дій. Стимулювати використання в самостійній грі предметів-замінників у нових змістових контекстах. Розширювати коло предметів-замінників. Допомагати дітям творчо організовувати предметно-ігрове середовище.

Збагачувати тематику сюжетно-рольових ігор. В іграх на тему ”Школа” акцентувати увагу на реалізації їх соціально-адаптаційної функції. Сприяти прийняттю старшим дошкільником нової для себе соціальної ролі – ролі школяра. Це передбачає комплекс педагогічних впливів: щодо засвоєння дитиною мотивації нової діяльності і її різноманітного змісту; оволодіння адекватними новій ролі способами діяльності (усним літературним мовленням, читанням, письмом, продуктивною працею, плануванням власних дій тощо); на оволодіння уміннями оцінювати свої дії і себе з позицій нової ролі); формування умінь соціальної взаємодії через дотримання загальнолюдських моральних норм, правил поведінки, продуктивних способів спілкування з іншими дітьми.

Формувати у майбутніх першокласників інтерес до професійної діяльності працівників школи (вчителя, вихователя групи подовженого дня, директора, завуча, бібліотекаря, кухаря, прибиральниці, завідувача господарчою частиною тощо) і до того соціального значення, яке має їхня робота.

Сприяти відтворенню через ігрове рольове спілкування характерних для навчально-пізнавальної діяльності звернень школяра до вчителя з метою одержання пізнавальної інформації та закріпленню знань дошкільників про вчителя як носія знань. Допомагати дітям усвідомити пізнавальне значення спілкування з ним. Формувати у дошкільників прагнення до вербальної комунікації з дорослими з пізнавальною метою – важливої складової успішності навчання.

У сюжетно-рольових іграх різноманітної тематики збагачувати зміст рольового спілкування. Сприяти удосконаленню рольової взаємодії з партнером-однолітком на рівні обміну специфічними для ролі предметними діями. Працювати над творчим відтворенням дітьми рольових діалогів. Допомагати будувати сюжети ігор за різною тематикою. Ознайомити зі способами попереднього планування сюжету гри. Підтримувати ігри-фантазування як засіб удосконалення умінь створювати сюжет.

З розумінням і повагою ставитись до наслідування дітьми рольової поведінки чоловіків та жінок. Закріплювати стереотипи жіночої та чоловічої поведінки. Створювати умови для організації ігрових об’єднань хлопчиків і дівчаток. Збагачувати досвід позитивних взаємин з партнерами. Допомагати окремим дітям знаходити партнерів для гри, спонукати до додержання норм спілкування в колективі.

Конструктивно-будівельні ігри. Створювати умови для актуалізації знань конструктивно-будівельного змісту. Заохочувати дітей до використання в іграх різноманітних матеріалів (тематичних конструкторів, дрібного та крупного будівельного матеріалу, універсальних пластмасових конструкторів, піску, снігу, паперу, картону, природного та штучного матеріалу тощо).

Закріплювати уміння будувати споруду за малюнком, фотографією, кресленням, схемою, використовувати деталі конструкторів за їх призначенням, бачити конструктивні можливості різноманітних за формою і величиною пластин, брусків, циліндрів, кубів, самостійно знаходити конструктивне рішення, планувати колективну конструктивно-будівельну діяльність. Стимулювати самостійне виготовлення атрибутів до запланованої гри. Пробуджувати творчість, ініціативність, винахідливість, фантазію.

Орієнтована тематика конструктивно-будівельних ігор: сюжети з автомобілями, трамваями, теплоходами, літаками, вулицями міста, мостами, стадіоном, станціями метро, казковими хатками, поліклінікою, зоопарком, дитячим садком для ляльок, ігровими майданчиками, школою, ляльковим театром, залізничним вокзалом тощо, котрі діти створюють із конструктивно-будівельного матеріалу; паперова фабрика, бібліотека, вітрячки для наших ляльок, фабрика лялькових книжок (основний матеріал – папір та картон), кімната, річковий порт (меблі та споруди з сірникових коробок та інших вторинних матеріалів). Тематика ігор з піском ідентична тематиці ігор з будівельними матеріалами.

Ігри-драматизації, інсценівки, театралізації.

Вчити дітей за власним бажанням розігрувати інсценівки за змістом знайомих літературних творів та усної народної творчості.

У процесі розгортання театру дітей-виконавців досконалювати навички володіння мовою жестів та імітаційних рухів. Вправляти дітей у наслідуванні постави людей у різних життєвих ситуаціях. Учити передавати відповідними рухами дії людей (наприклад, як мати колише дитя), характерні професійні рухи музиканта, швачки, тесляра, доярки, пташниці тощо.

Закріплювати уміння інтонаційно передавати емоційний стан персонажів гри-драматизації, голосом відтворювати почуття радості, суму, прикрості, тривоги. Вчити новим способам водіння ляльок (тіньового театру, театру ляльок з рухливими ніжками, театру п’яти пальців, театру бі-ба-бо).Спонукати дітей до самостійного придумування та розігрування казок як форми художнього відображення життя.

Допомагати оволодівати способами водіння ляльок в театрах різних видів – театру образних іграшок, рукавички, театру пальчикових ляльок, настільного, тіньового театру, телетеатру, театру на фланелографі, театру живих картинок, театру ляльок з рухливими ніжками, театру магнітних іграшок тощо.

Допомагати дітям у створенні ігрового середовища, виготовленні ігрових персонажів, елементів костюмів, декорації. Бережливо ставитись до дитячої творчості, розвивати уміння імпровізувати, підтримувати винахідливість, бажання щоразу по-новому розігрувати казки або інші твори за певним сюжетом. Орієнтована тематика ігор-інсценівок: “Ходить гарбуз по городу”, “У зимовому лісі”, “Заєць-кравець”, “Колобок”, “Рукавичка”, “Кіт, цап і баран”, “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “Котик і півник”, “Цап і баран”, “Лебідь, щука і рак”, “Ти продай, бабусю, бичка”.

Ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності. Допомагати дітям в організації ігор з елементами продуктивної діяльності. Створювати умови для розвитку сюжету цих ігор, формування предметно-продуктивних ігрових дій та рольового спілкування, розвивати навички планування власної діяльності, самоконтроль, бажання досягти якісного результату, закріплювати вміння бережно ставитись до матеріалів і інструментів, економних прийомів роботи, засобів її організації. Формувати елементарні навички безпеки праці.

Вправляти дітей в уміннях та навичках роботи з папером, картоном, природним та штучним матеріалом. Розвивати художній смак. Закріплювати навички самообслуговування та бажання виконувати господарсько-побутові роботи. Виховувати елементарні навички культури трудової діяльності. Самостійно, без нагадування прибирати інструменти і ігровий матеріал після гри.

Підтримувати прагнення зробити добру справу, виготовити корисні і красиві речі, творчо самореалізуватися.

У процесі гри додержуватись правил співробітництва (справедливо розподіляти інструменти і необхідний для реалізації ігрового задуму матеріал, погоджувати з іншими учасниками гри послідовність виконання ігрових і трудових дій, допомагати товаришам, відповідально ставитись до ігрового завдання, вболівати за спільну справу, об’єктивно оцінювати результати роботи.

Орієнтовна тематика ігор з елементами праці та художньо-творчої діяльності: “Видавництво книжок-маляток”, “Зоопарк”, “Український сувенір”, “Керамічний завод”, “Чарівна ниточка”, “День Мийдодіра”, “Квіткарі”.

Ігри за правилами дітей шостого року життя

Дидактичні ігри. Сприяти через дидактичні ігри поглибленню знань і вмінь дітей, набутих у навчально-виховному процесі і власним життєвим досвідом, сприяти розвитку фізичних і розумових здібностей, естетичного ставлення до життя, морально-етичному вихованню. Розвивати у дітей бажання та уміння дотримуватися правил гри.

На основі нагромаджених чуттєвих уявлень розширювати знання про багатство форм і кольорів предметів та відносності їх величини. Удосконалювати прийоми обстеження предметів з метою закріплення уявлень про форму і колір. Вчити групувати предмети за їх призначенням, способом використання, величиною, формою, кольором, матеріалом тощо. В іграх вчити аналізувати, порівнювати, узагальнювати предмети та явища. Розширювати знання про навколишнє середовище: предмети, рослинний та тваринний світ, природні та суспільні явища, характер стосунків між людьми тощо. Вчити орієнтуватись у навколишньому просторі, часі, множинах.

Стимулювати в учасників гри групові та колективні дії, доброзичливі стосунки. Орієнтовані ігри: “Знайди такий самий візерунок”, “Знайди за описом”, “Яка хатинка?”, “Хто більше побачить?”, “Квітковий магазин”, “Відгадай, що на картинці”, “У кого така ж іграшка?”, “Відгадай, що в мішечку”, “Стук-стук”, “Знайди на дотик”, “Вершки і корінці”, “Загадай, ми відгадаємо”, “Впізнайте, що в мішечку”, “Дозріло-недозріло”, “Їстівно-неїстівно”, “Що спочатку, що потім?”, “Магазин”, “Овочі-фрукти”, “Відгадай, що за рослина”, “Магазин “Квіти”, “Хто де живе?”, “Звідки я до вас прийшов?”, “Хто працює вранці?”, “Хто працює вдень?”, “Де працюють наші мами?”, “Хто як працює?”, “Чим багата наша країна?”, “Ким ти будеш?”, “Мандрівка літаком”, “Подорож автобусом”, “Кому що потрібно для роботи?”, “Школа”, “Зоопарк”, “Що ми бачили у місті”, “Здогадайся, що хто зробив?”, “Драбинка з однаковими східцями”, “Широка дробинка”, “Зламана драбинка”, “Висока вежа”, “Розстав по порядку”, “В яку коробку?”, “Три подружки”, “Купимо лялькам шкільну форму”, “Сестрички їдуть за грибами”, “Підбери собі сусіда”, “Пірамідка”, “Підбери предмети, схожі за кольором”, “Якого кольору квіти на нашій клумбі?”, “Якого кольору предмети у нашій групі?”, “Різноколірна вода”, “Святковий салют”.

Рухливі ігри. (див. розд. ”Зростаємо дужими”).

Ігри з елементами спорту та спортивні ігри (див. розд. ”Зростаємо дужими”).

Пізнавальні ігри. Сприяти розширенню кола знайомих дітям пізнавальних ігор. Привчати дітей об’єднуватися з однолітками для таких ігор, пояснювати їм хід і правила, привчати до самостійності в грі.

Ігри-подорожі. Збагатити досвід дітей новим видом ігрової діяльності – іграми-подорожами, розвивати інтерес до таких ігор, бажання брати в них активну участь, спонукати до використання знань про навколишній світ здобутих у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу та індивідуальним досвідом.