Математична скарбничка

Завдання і зміст

Основне завдання вихователя — здійснити посту­повий перехід від сприймання математичного змісту в грі, в побуті, спостереженнях та інших видах діяльності до цілеспрямованого його осмислення й засвоєння на заняттях, у спільній з ровесниками діяльності.

Діти повторюють і закріплюють раніше вивчене з кожного розділу, осмислюють його. Водночас матеріал кожного розділу розширюється і збагачується, що дає можливість більш повно й узагальнено сприйняти різні компоненти математичного змісту.

Число і цифра. Лічба предметів у межах 10 (розміщення предметів хаотичне, лінійне, по колу). Порядкова і кількісна лічба. Загальні властивості чисел натурального ряду: не тільки дане, а будь-яке число можна утворити додаванням 1 до попереднього; будь-яке число більше, ніж кожне з попередніх чисел, і менше кожного з наступних. Називання чисел від 1 до 10, від будь-якого числа до 10, від 10 до будь-якого. Ознайомлення з цифрами від 0 до 9. Встановлення відповідності між цифрою та її назвою (числом), між числом і гру предметів, що позначаються цим числом. Порівняння чисел на основі попереднього встановлення відношень між предметними множинами, упорядкування числових карток (у сторону збільшення чи зменшення) у зростаючому та спадаючому порядку. Вивчення у межах 10 за допомогою розкладання предметних множин на дві частини.

Множина. Засвоєння понять усі, кожний, будь-які, останній. Практичні дії з множинами: операції об'єднання і вилучення частини з множини за певною ознакою. Збільшення або зменшення на 1. Порівняння двох множин кількістю і визначення відношень «на скільки більше?» «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж».

Додавання та віднімання. Задачі. Складання прикладів на додавання і віднімання за малюнками, практичними діями, використовуючи сюжети найпростіших казок, різні життєві ситуації. Викладання прикладів на додавання і віднімання в межах 5 за допомогою цифрових карток. Знаки «+» (додати), « —» (відняти), « = » (дорівнює), «≠» (не дорівнює). Читання прикладів. Прийоми прилічування і відлічування по 1. Додавання і віднімання в межах 5 за допомогою шкали лінійки. Задачі на знаходження суми і остачі. Складання та розв'язування задач за допомогою малюнків та практичних дій з фішками.

Величина предметів. Порівняння предметів за висотою, шириною, товщиною, довжиною, загальною величиною. Побудова упорядкованих послідовних рядів: великий, маленький, найменший та ін. Використання еталонних, та інших способів вимірювання. Використання в мові у різних життєвих ситуаціях слова – терміни, що означають різні параметри величини.

Геометричні фігури. Трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, круг, квадрат та їх особливості. Розпізнавання геометричних фігур, їх властивостей. Серіація геометричних фігур за певною ознакою (величина, висота, товщина, колір) та за двома ознаками (величина і колір або товщина і колір тощо). Заохочення мовленнєвої активності.

Орієнтування в просторі. Розміщення предметів на таблиці прямокутної форми із зображенням двох-трьох рядків і стовпчиків. Визначення розміщення предметів за двома координатами — назвою рядка і стовпчика. Визначення розташування предмета відносно іншого. Просторове розміщення на площині (на столі, в зошиті). Проміжні напрямки (верхній правий кут, нижній лівий тощо). Використання в мові термінів, що означають різні напрямки і просторові відношення між предметами. Схеми, плани як моделі просторового розміщення.

Орієнтування в часі. Ознайомлення з тижнем як проміжною одиницею вимірювання часу між добою. Встановлення послідовності днів тижня з опорою на порядкові числівники («Сьогодні четвертий день тижня – четвер»). Назва поточного місяця, попереднього і наступного. Ознайомлення з різними видами календарів та користування ними.

Умови успішної педагогічної роботи

Оволодіння математичним змістом здійснюється за умов поглиблення відповідно знань та практичних умінь п'ятирічних дітей з різних розділів програми.

При виконанні знайомих за змістом завдань має постати міра складності. Наприклад, при порівнянні предметів діти спочатку вчилися встановлювати різні співвідношення між двома предметами, а на цьому етапі дітям пропонується встановлювати співвідношення типу: предмет товщий, ніж попередній, але тонший, ніж наступний.

Важливою умовою засвоєння окремих розділів є певне їх наповнення новим змістом. Зокрема, це стосується розділів «Число і цифра», «Множина», «Орієнтування в часі».

Потрібно забезпечувати умови для зацікавлення дітей і самостійного вибору занять математичного змісту (в центрах, куточках мають бути різноманітні дидактичні матеріали, інструменти і прилади для вимірювання довжини, ширини, ваги, часу тощо, зошити, книжки).

Принципово важливим вважаємо заохочення допитливості, пізнавальної активності, розвитку пізнавальних інтересів на математичному матеріалі.

Сприяння мовленнєвій активності дітей – одне з ключових завдань педагога. Наше завдання – підтримувати бажання дітей використовувати набуті знання та уміння в іграх, побутових ситуаціях, праці, образотворчій діяльності тощо.

У родинному колі

Доцільно радити батькам давати дітям удома різноманітні завдання на практичне визначення і порівняння кількості й величини (де скільки вікон, де довша стіна, як у просторі розташувати меблі тощо).

Дорослі можуть щоденно вправляти дитину в називанні днів тижня (сьогодні четвер — четвертий день тижня), в називанні попереднього, поточного й наступного місяців.

На прогулянках батьки можуть звернути увагу на номер будинку, поверху, квартири, запитати, який буде наступний номер. Дорозі до дитячого садка визначити, скільки всього зустрічається магазинів, машин, дерев тощо.

Колективні ігри, вправи, дії теж можуть бути збагачені математичним змістом: «Скільки кроків за шириною наша кімната (кухня)?», «Розкладемо усі ложки», « На кожну тарілку покладено яблучко», «Поділимо торт на дві рівні частини», «Що змінилося на кухні?» (ліворуч - праворуч, вище — нижче, стало менше — більше і т. п.).

Показники успішного розвитку дітей

Уміють відбирати один або кілька предметів (фігур за двома ознаками (назва — форма, назва - колір тощо);

розпізнають геометричні фігури і називають їх;

аналізують просторове розміщення предметів у більш складних ситуаціях. («Лівіше від верблюда дві іграшки : заєць і ведмідь», «Правіше від ведмедя теж дві іграшки: заєць і верблюд»);

знають назви днів тижня, місяців (поточного, попереднього і наступного);

уміють назвати за будь-якою ознакою всі предмети, кожний, останній, будь-який;

рахують у межах 10 предмети, які по-різному розміщені на площині (хаотично, лінійно, по колу);

уміють упорядковувати геометричні фігури, числові картки, предмети, дні тижня, місяці за певною ознакою;

можуть утворювати нове число і розрізняти та правильно називати цифри (0,1—9);

складають і обчислюють приклади на додавання і віднімання способом перелічування суми або остачі;

розв'язують задачі на знаходження суми і остачі за допомогою малюнків та практичних дій.