Наші малята

Особливості розвитку та завдання виховання і навчання дітей молодшої групи

Молодшу групу доцільно комплектувати так, щоб у ній були діти, які до трьох років виховувались удома, і ті, що відвідували дошкільний заклад раніше.

Перший період, пов'язаний з пристосуванням малюка до нових умов життя, нового режиму, нових норм співжиття, відмінних від тих, що були в сім'ї, досить складний. Входження в нові умови, пристосування до них можуть тривати від кількох тижнів до кількох місяців, а в поодиноких випадках і довше.

Незвичність умов, велика кількість нових вражень, створюють напружений, іноді стресовий стан, що нега­тивно позначається на фізичному та психічному здоров'ї малюка. У зв'язку з цим особливого значення набуває культура прийому в дитячий садок і забезпечення пси-холого-педагогічних умов для нормальної адаптації.

Основне завдання вихователя — постійно виявляючи турботу про кожну дитину, створювати в неї почуття захищеності, спокою, довіри.

Перші кілька днів можна дозволити комусь із бать­ків бути в групі разом з дитиною, для цього термін комплектування групи доцільно дещо продовжити. До­помагають дітям справитись з напруженням, складними переживаннями, стресами улюблені речі, іграшки, при­несені з дому.

Протягом першого півріччя перебування малят у дитячому садку вихователь має надавати кожному з них різноманітну всебічну допомогу, навіть тоді, коли дитина могла б справитись сама (під час одягання, роздягання тощо). Тут допомога вихователя набуває характеру спільної з дитиною справи, і в такій ситуації побутові практичні дії стають не тільки важливими, а й цікавими, вона привчається сама успішно їх виконувати. Дослідники небезпідставно вважають, що спілкування й спільні дії дитини з вихователем під час різних режимних побутових моментів краще впливають на її загальний психічний розвиток, ніж групові заняття.

Спілкування вихователя з дітьми має бути індивіду­алізованим, тоді й кожна дитина відчує свою при­четність до нього. Готовність малюка відвідувати дитячий садок, його настрій тісно пов'язані з тим, наскільки уважно, доброзичливо, привітно вихователь зустрів його зранку. Так само важливо тепло прощатися з кожною дитиною увечері.

Необхідною умовою доброго самопочуття і розвитку маленької дитини в дитячому садку є довіра і приязність до вихователя. В цьому віці дитині особливо потрібна материнська підтримка і турбота, тому вихователь про­тягом дня має виявляти до кожної дитини своє добре ставлення: приголубити, назвати ласкавим іменем, погла­дити, допомогти.

У другому півріччі вже доцільно спонукати малюків до певної самостійності. Намагання дитини самостійно виконати ту чи іншу дію — взутись, одягнутись, їсти, розпочати гру, розглядати картинки, покласти речі та іграшки на місце, допомогти іншій дитині тощо — вихователь має помітити, позитивно оцінити, незалежно від того, який буде результат. Ініціативні дії вихованця, навіть якщо вони закінчуються невдачами, є свідченням активності. Дитина, якій цікаво, яка відчуває певну свободу, швидше стає самостійною. Численні заборони, негативні оцінки, примушування для дітей цього віку психологічно недоцільні, а тому неприпустимі. Спеціалісти радять ті чи інші успіхи дитини порівнювати тільки з її власними минулими і майбутніми результатами (вчора ще не вмів, а сьогодні вже навчився),а не з результатами інших (Таня вміє, а ти — ні).

Особливості розвитку

Молодший дошкільний вік — це період переходу від предметної діяльності до гри. Гра, а також малювання, конструювання, ліплення, аплікація починають формуватись як самостійні види діяльності.

У цьому віці малята вже знають, як застосовуються різноманітні предмети домашнього побуту, однак спо­собами їх використання володіють недостатньо. Педагогу слід в першу чергу забезпечити інтерес до тих чи інших дій, обов'язково відмічаючи успіхи малят. Увагу дитини починають привертати нові предмети і явища, складні дії з ними, вона намагається самостійно експериментувати: уважно розглядає конструкцію машинки, придивляється до слідів фарби, які залишає пензлик. Так починають розвиватись допитливість та інтерес до навколишнього світу — важливі показники розвитку. Зрозуміло, що не всі дії дитини будуть правильними. Але до помилок і прикрощів (машина без коліс, розлиті на папері фарби) вихователь має ставитись спокійно. Важливо забезпечити умови для ускладнення будь-якої діяльності. Це підтримує інтерес і сприяє успішному оволодінню різними предметними діями.

Найкращі умови для розвитку сприймання, наочно-дійового і наочно-образного мислення дітей забезпечує спеціально організоване сенсорне виховання. Воно включається в основні види діяльності — ігри (особливо дидактичні), малювання, ліплення, конструювання, аплікацію, просту побутову працю, працю з елементами практичного експериментування в природі.

Діти 3—4 років — це, перш за все, діячі, а не спостерігачі й слухачі, тому потрібно забезпечувати умо­ви для їхньої різноманітної активної діяльності — обстеження, складання, випробування, конструювання, побутової праці, сортування, імітації, імпровізації тощо. З розширенням досвіду, досягненням успіхів у різ­них видах діяльності, переживанням позитивних і нега­тивних оцінок з боку рідних, вихователя в дитини фор­муються стійкі риси поведінки, почуття гордості (власної гідності) і сорому, особисте ставлення до оточення — до дітей, дорослих, предметного світу, природи, до самої себе, певні домагання, потреби, мотиви діяльності. Це дає підстави називати дитину особистістю, що росте, розвивається, ускладнюється, удосконалюється.

Завдання педагогічної роботи:

створювати умови, за яких дитина буде з довірою і любов'ю ставитись до вихователя, працівників дошкільного закладу, до інших дітей у групі, буде веселою, активною, врівноваженою;

сприяти вихованню загальної і пізнавальної активності дитини, розширюючи можливості для її практичного озна­йомлення з різноманітними предметами і явищами, для оволодіння відповідними способами дії, використання предметів;

формувати навички і вміння, необхідні для успішного здійснення різних видів продуктивної діяльності;

заохочувати дітей до висловлювання своїх вражень, сприяти мовному розвитку;

створювати умови для спілкування кожної дитини з вихователем і з товаришами по групі;

сприяти формуванню в дитини образу власного «я» і позитивного ставлення до себе (знати і називати основні частини свого тіла, виконувати правила особистої гігієни);

викликати зацікавлення різними заняттями, пізна­вальну активність, створювати умови для доброго само­почуття в групі (я, Романчик, хороший хлопчик, вихо­вателька мене любить, мама за мною прийде, вона мене дуже любить);

розповідати батькам якнайбільше приємного про дитину в її присутності.

Не слід:

вимагати абсолютної тиші під час таких режимних моментів, як одягання, умивання, їжа, вільні заняття та ігри, заняття різними видами продуктивної діяльності (малювання, ліплення тощо);

обмежувати прагнення дітей бути самостійними, екс­периментувати ;

ставити завдання, які вимагають довільних психо­логічних процесів;

давати негативну оцінку дитині чи результатам ви­конаних нею завдань, порівнюючи їх з результатами інших дітей;

обговорювати з батьками ті чи інші труднощі дитини в її присутності.

Організація життєдіяльності дітей молодшої групи

Основні завдання організації життєдіяльності дітей даної вікової групи:

Забезпечити оптимальне узгодження індивідуальних, підгрупових, колективних форм роботи. Якщо певна гра чи заняття спочатку проводились з групою дітей, повторно їх слід провести з кожною дитиною індивідуально; якщо ж певні предметні дії чи вид діяльності дитина під керівництвом педагога вчилась виконувати індивідуально, то згодом їх треба включити у групові заняття.

Передбачати раціональне чергування різних видів діяльності (ігрової, розумової, рухової, трудової, побутової), враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), забезпечувати фізичний і психологічний комфорт кожному дошкільнику.

Сприяти розумінню дітьми значення для організму сну, прогулянки, прийому їжі, гімнастики та ін. Знайомити дітей з їх ігровим майданчиком, груповим приміщенням, іграшками, посібниками, з можливістю вільного користування ними за власним бажанням.

Практикувати поділ дітей на підгрупи (з другою підгрупою працюють: практичний психолог, музичний керівник, інструктор з фізкультури, помічник вихователя). Тривалість індивідуальних занять - 5-10 хв., групових – 15-20 хв. (5-6 занять на тиждень).

Активно включати елементи пізнавальної діяльності до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, праця).

Заняття з дітьми цього віку потрібно проводити у формі гри чи застосування різних видів продуктивної діяльності, в яких малюк здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності, характерною ознакою якої є відповідні прак­тичні дії самої дитини.

Заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з пред­метами побуту, іграшками та способами їх використання можна проводити індивідуально і з невеликими групками протягом дня; заняття з усією групою краще проводити зранку — до прогулянки або під час прогулянки.

Поширювати практику різновікового спілкування. Оскільки одновікова група є сьогодні основною організаційною одиницею дошкільного навчального закладу, важливо, щоб вона функціонувала як відкрита система, тобто щоб діти мали можливість більше часу проводити в різновікових підгрупах. Малят необхідно вчити встановлювати позитивні стосунки з старшими дітьми, проявляти інтерес до їх дій, емоційну готовність до спілкування, адекватно реагувати на поведінку старших, керуючись морально-етичними нормами, наслідувати їх позитивні вчинки.

Успішність роботи вихователів у групі можна ви­значити за такими показниками:

чи з лагідною усмішкою, добрим настроєм діти зранку зустрічаються з вихователем;

чи прощаються, йдучи додому, з вихователем і з дітьми, який у них при цьому настрій (добрий, байдужий, нервовий);

чи часто проявляють свої «хочу» і «не хочу»;

чи часто звертаються до вихователя за допомогою, із запитаннями, чи намагаються його обняти, при­горнутись до нього;

чи лунає в групі протягом дня радісний сміх дітей.

Орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей

Вдома Підйом, ранковий туалет У дитячому садку Ранкова зустріч дітей, ігри, індивідуальне спілкування, гімнастика Сніданок Ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, підготовка до занять, заняття колектив­ні та індивідуальні Підготовка до прогулянки, прогулянка, індивідуальні заняття, самостійна діяльність за вибором дітей, повернення з прогулянки Підготовка до обіду, обід Підготовка до сну, сон Поступовий підйом, оздоровчі процедури Полуденок. Ігри, самостійна діяльність, індивідуальні (спільні) заняття Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки Вечеря Ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, бесіди вихователя з батьками, повер­нення дітей додому Вдома Прогулянка з батьками Спокійні ігри, гігієнічні процедури Укладання, колискова мами, нічний сон Вдома (в суботу, неділю) Підйом, ранковий туалет, гімнастика разом з батьками Ігри, підготовка до сніданку Сніданок Ігри, читання дітям, малювання Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки Ігри, підготовка до обіду, обід Підготовка до сну, сон Підйом, оздоровчі процедури Полуденок Ігри, самостійні заняття Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки Вечеря Спокійні ігри з рідними, слу­хання казки, перегляд дитя­чої телепередачі, гігієнічні про­цедури Укладання, колискова мами, нічний сон

6.30-7.30 (7.00-8.00) 7.30-8.30 (8.00-9.00) 8.30-9.00 (9.00-9.30) 9.00-10.00 (9.30-10.30) 10.00-12.30 (10.30-12.30) 12.30-13.00 13.00-15.00 15.00-15.30 15.30-16.30 16.30-18.00 18.00-18.45 18.45-19.30 19.30-20.00 20.00-20.30 20.30-6.30 (7.00; 8.00) 8.00-8.30 8.30-9.00 9.00-9.30 9.00-10.00 10.30-12.30 12.30-13.00 13.00-15.00 15.00-15.30 15.30-16.00 16.00-17.00 17.00-19.00 19.00-19.30 19.30-20.30 20.30-8.00 (8.30)

Вихователі можуть вносити зміни щодо розподілу часу з урахуванням пори року та індивідуальних особливостей вихованців. Однак необхідно дотримуватися годин, відведених на сон, прийом їжі, прогулянки, оскільки в їх основу покладено фізіологічні та вікові особливості малят і порушення їх може негативно позначитись на здоров’ї дитини.