Основні поняття та терміни:

Банк - кредитна установа, яка виконує операції, що належать до базових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.

Банківська система - законодавчо визначена, чітко структурована та субородинована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально ув'язані в самостійну економічну структуру.

Банківський депозит - грошові кошти економічних суб'єктів або цінні папери, які передані на зберігання банку за відповідну плату.

Банківська операція - конкретна дія банку пов'язана з діяльністю з надання банківської послуги певному клієнту.

Дворівнева банківська система - банківська система, в якій емісійно-організаційні функції відокремлені від інших банківських, і виключне право на їх здійснення надане центральному банку - банку першого рівня.

Дворівнева побудова - ключовий принцип побудови банківських систем у ринкових економіках.

Інвестиційний банк - банк, який спеціалізується на здійсненні реальних і портфельних інвестицій на первинному фондовому ринку та надає консультаційні послуги з реорганізації підприємств та їх об'єднань. Він не є банком у звичайному розумінні слова, бо не приймає депозитів і не надає позичок.

Іпотечний банк - банк, що спеціалізується на наданні кредитів, забезпечених іпотекою.

Іпотечний кредитор - фінансова установа, крім спеціалізованої іпотечної установи, яка має право надавати кредити (позики), виконання зобов'язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб.

Комерційний банк - банк, що надає банківські послуги своїм клієнтам з метою отримання прибутку в інтересах своїх власників, самого банку і його персоналу.

Кооперативний банк - банк, який перебуває у спільній власності своїх членів, може приймати депозити, надавати позички і здійснювати розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і надавати їм інші послуги в межах отриманої від центрального банку ліцензії.

Кредитна система - сукупність кредитних інститутів і пов'язаних з ними кредитних відносин. Складається з банків і кредитних установ небанківського типу.

Кредитна спілка - громадська організація, метою діяльності якої є фінансовий захист її членів за допомогою взаємного кредитування за рахунок залучених їхніх особистих заощаджень.

Кредитор - особа, яка надає тимчасово вільні кошти в користування на умовах повернення, строковості, платності.

Лізингова компанія - спеціалізована фінансово-кредитна установа, яка за власні або залучені кошти придбаває предмети тривалого користування (машини, обладнання, устаткування, споруди) з метою передання їх у лізинг (довгострокову оренду або оренду з викупом, як правило, на тривалий час 5 - 10 років і більше) іншим економічним суб'єктам для використання ними у виробничій сфері.

Ломбард - спеціалізована небанківська установа, що надає позики під заставу рухомого майна.

Небанківська фінансово-кредитна установа - фінансовий посередник діяльність якого не пов'язана з обов'язковим виконанням базових банківських операцій.

Обов’язкові банківські резерви - сума грошових коштів, яку комерційні банки повинні постійно зберігати на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються у вигляді норми у процентному відношенні до пасивів банку.

Опосередковане фінансування - переміщення грошей між суб'єктами грошового ринку через фінансових посередників.

Пенсійний фонд - спеціалізований фінансовий посередник, який здійснює пенсійні виплати громадянам після досягнення ними певного віку, за рахунок коштів, акумульованих раніше на договірних засадах у цільові фонди.

Позичальник - суб'єкт, який має потребу і може отримати у тимчасове користування кошти на умовах повернення, строковості, платності.

Пряме фінансування - переміщення грошей на грошовому ринку безпосередньо від власників-кредиторів до позичальників.

Страхова компанія - спеціалізована установа, діяльність якої полягає у реалізації відносин щодо захисту майнових інтересів економічних суб'єктів під час настання певних обставин (страхових випадків). Здійснює діяльність за рахунок страхових фондів, створених за допомогою акумуляції спеціальних страхових внесків.

Факторингова компанія - фінансовий посередник, що спеціалізується на купівлі у фірм прав на вимогу боргу.

Фінансова компанія - фінансово-кредитна установа, діяльність якої складається з мобілізації тимчасово вільних коштів з метою подальшого надання їх у позики, як правило, неінвестиційного характеру.

Фінансовий інструмент - фінансовий актив, цінний папір.

Фінансовий посередник - суб'єкт ринку, метою діяльності якого на ринку є торгівля фінансовими інструментами.

Центральний банк - банк першого рівня у дворівневій банківській системі